Мудрі настанови для кожного
1 Добре ім’я краще, ніж аромат пахучого єлею, і день смерті людини кращий, ніж день її народження.
2 Краще йти туди, де плачуть, ніж іти в дім бенкетування, оскільки там, де плачуть , можна побачити кінець усякої людини, – і живому варто взяти це близько до свого серця.
3 Смуток кращий від сміху, бо коли сумне обличчя, тоді серце стає добрішим.
4 Серце мудрих – там де жалоба, а серце нерозумних – у місцях веселощів.
5 Краще слухати докори мудрого, ніж захоплюватись похвальними піснями нерозумних.
6 Адже сміх нерозумного подібний до тріскотіння палаючої тернини під казаном. І це також марнота.
7 Пригноблюючи інших, і мудрий стає нерозумним, – а підкуп взагалі губить серце.
8 Кінець справи кращий, аніж її початок, як і терпеливий кращий від зарозумілого.
9 Не поспішай у своєму духові впадати в гнів, адже гнів міститься в серці нерозумних.
10 Не нарікай, мовляв: Чому колишні часи були кращі від сьогодення? Адже ти ставиш це питання не від мудрості.
11 Мудрість не гірша, ніж спадщина, і завжди в пригоді для тих, хто бачить сонце.
12 Адже перебувати під покриттям мудрості – як жити під захистом грошей, проте користь від знання ще й у тому , що мудрість дає справжнє життя тим, котрі нею наділені.
13 Придивись до Божих учинків: Хто може випростати те, що Він викривив?‥
14 Коли тобі добре, насолоджуйся щастям, а в час горя пам’ятай: як те, так і все інше допускає Бог для того, щоб людина не журилась, що буде після неї.
15 Я всього надивився протягом свого марнотного життя. Трапляється, що праведник гине у своїй праведності, а буває, що нечестивий живе довго , хоча залишається нечестивцем.
16 Тож не будь надто справедливим, і не вважай себе дуже мудрим, – для чого тобі себе нищити?
17 Не ставай злочинцем, і не будь нерозумним, – для чого ти мав би передчасно померти?
18 Добре, коли тримаєшся чогось одного, проте й іншого не випускай зі своїх рук, бо хто шанує Бога, тому пощастить в одному і другому.
19 Мудрість додає мудрому більше сили, ніж заступництво десяти можновладців, що в місті.
20 Адже немає на світі настільки праведної людини, котра чинила би лише добре і не грішила.
21 Не бери близько до свого серця кожного слова, що говорять люди, щоб часом не почути про свого слугу, що й він тебе обмовляє, –
22 оскільки в глибині свого серця знаєш, що і ти не раз лихословив щодо інших людей.
23 Усе це я випробував мудрістю, сказавши собі: Хочу стати мудрим! Та це було недосяжним для мене.
24 Минуле вже далеко, і дуже глибоко, – хто його знайде?
25 Тому все своє серце, я спрямував на те, щоб пізнати, розвідати і знайти мудрість та сутність усього й пізнати, у чому глупота злочинців і безумство нерозсудливості.
26 І я зробив відкриття, що гірше за смерть – жінка, яка стає пасткою, і серце якої – тенета, а її руки – кайдани… Чоловік, вірний перед Богом, ще вирветься від неї, але грішника вона таки подолає.
27 Нарешті, – сказав Еклезіаст, – досліджуючи одне за одним, ось до чого я дійшов:
28 Те, чого шукала моя душа, але чого я так і не знайшов: серед тисячі народу я знайшов одну Людину, проте між ними усіма я не знайшов жодної жінки …
29 Крім того, я зробив ще одне відкриття: Бог створив людину справедливою, але люди пустились на пошуки різних хитрих вигадок.
1 A good name is better than precious ointment; and the day of death than the day of one’s birth.
2 ¶ It is better to go to the house of mourning, than to go to the house of feasting: for that is the end of all men; and the living will lay it to his heart. 3 Sorrow is better than laughter: for by the sadness of the countenance the heart is made better. 4 The heart of the wise is in the house of mourning; but the heart of fools is in the house of mirth. 5 It is better to hear the rebuke of the wise, than for a man to hear the song of fools. 6 For as the crackling of thorns under a pot, so is the laughter of the fool: this also is vanity.
7 ¶ Surely oppression maketh a wise man mad; and a gift destroyeth the heart. 8 Better is the end of a thing than the beginning thereof: and the patient in spirit is better than the proud in spirit. 9 Be not hasty in thy spirit to be angry: for anger resteth in the bosom of fools. 10 Say not thou, What is the cause that the former days were better than these? for thou dost not enquire wisely concerning this.
11 ¶ Wisdom is good with an inheritance: and by it there is profit to them that see the sun. 12 For wisdom is a defence, and money is a defence: but the excellency of knowledge is, that wisdom giveth life to them that have it. 13 Consider the work of God: for who can make that straight, which he hath made crooked? 14 In the day of prosperity be joyful, but in the day of adversity consider: God also hath set the one over against the other, to the end that man should find nothing after him. 15 All things have I seen in the days of my vanity: there is a just man that perisheth in his righteousness, and there is a wicked man that prolongeth his life in his wickedness. 16 Be not righteous over much; neither make thyself over wise: why shouldest thou destroy thyself? 17 Be not over much wicked, neither be thou foolish: why shouldest thou die before thy time? 18 It is good that thou shouldest take hold of this; yea, also from this withdraw not thine hand: for he that feareth God shall come forth of them all. 19 Wisdom strengtheneth the wise more than ten mighty men which are in the city. 20 For there is not a just man upon earth, that doeth good, and sinneth not. 21 Also take no heed unto all words that are spoken; lest thou hear thy servant curse thee: 22 For oftentimes also thine own heart knoweth that thou thyself likewise hast cursed others.
23 ¶ All this have I proved by wisdom: I said, I will be wise; but it was far from me. 24 That which is far off, and exceeding deep, who can find it out? 25 I applied mine heart to know, and to search, and to seek out wisdom, and the reason of things , and to know the wickedness of folly, even of foolishness and madness: 26 And I find more bitter than death the woman, whose heart is snares and nets, and her hands as bands: whoso pleaseth God shall escape from her; but the sinner shall be taken by her. 27 Behold, this have I found, saith the preacher, counting one by one, to find out the account: 28 Which yet my soul seeketh, but I find not: one man among a thousand have I found; but a woman among all those have I not found. 29 Lo, this only have I found, that God hath made man upright; but they have sought out many inventions.