Псалом 88
1 Пісня. Псалом синів Корея. Диригентові. На мелодію “Махалат леанот”. Повчання Емана езрагеянця .
2 Господи, Боже мого спасіння! Вдень і вночі я волаю до Тебе.
3 Нехай дійде до Тебе молитва моя; нахили Своє вухо до мого благання!
4 Бо моя душа сповнена страждань і моє життя наблизилося до шеолу.
5 Я зарахований до тих, що сходять у могилу, і став безпорадною людиною, –
6 моє місце серед померлих або вбитих, що лежать у могилах, яких Ти більше не згадуєш, оскільки вони відсічені від Твоєї руки.
7 Ти мене поклав у дуже глибоку яму, – в темряву безодні.
8 Наді мною тяжить Твій гнів, – усі Твої хвилі втручань придавлюють мене.
Музична пауза .9 Ти віддалив від мене моїх знайомих, які гидують мною, – я, наче ув’язнений, не знаходжу виходу.
10 Мій зір помутнів від печалі. Щодня я кличу до Тебе, Господи, простягаючи до Тебе в молитві свої руки.
11 Але хіба Ти робиш для мертвих чудеса? Хіба мертві встають, щоб Тебе прославляти?
12 Хіба хтось у могилі розповідатиме про Твоє милосердя, або про Твою вірність у місці зотління?
13 Хіба в темряві могили можна дізнатись про Твої дивовижні діяння, – в землі забуття про Твою справедливість?
14 Тому, Господи, я до Тебе кличу, – з самого ранку моя молитва лине до Тебе.
15 Чому, Господи, відкидаєш мене, відвертаючи від мене Своє обличчя?
16 Я страждаю з дитинства, не раз був близький до смерті, – наді мною висить страх Твій, і я в розпачі.
17 Пронісся наді мною Твій гнів, – Твої страхіття руйнують мене.
18 Щодня вони огортають мене, наче вода, постійно тримаючи мене в облозі.
19 Ти позбавив мене друзів та знайомих, і мій єдиний довірений – темрява.
A Song or Psalm for the sons of Korah, to the chief Musician upon Mahalath Leannoth, Maschil of Heman the Ezrahite.
1 O LORD God of my salvation, I have cried day and night before thee:
2 Let my prayer come before thee: incline thine ear unto my cry;
3 For my soul is full of troubles: and my life draweth nigh unto the grave.
4 I am counted with them that go down into the pit: I am as a man that hath no strength:
5 Free among the dead, like the slain that lie in the grave, whom thou rememberest no more: and they are cut off from thy hand.
6 Thou hast laid me in the lowest pit, in darkness, in the deeps.
7 Thy wrath lieth hard upon me, and thou hast afflicted me with all thy waves. Selah.
8 Thou hast put away mine acquaintance far from me; thou hast made me an abomination unto them: I am shut up, and I cannot come forth.
9 Mine eye mourneth by reason of affliction: LORD, I have called daily upon thee, I have stretched out my hands unto thee.
10 Wilt thou shew wonders to the dead? shall the dead arise and praise thee? Selah.
11 Shall thy lovingkindness be declared in the grave? or thy faithfulness in destruction?
12 Shall thy wonders be known in the dark? and thy righteousness in the land of forgetfulness?
13 But unto thee have I cried, O LORD; and in the morning shall my prayer prevent thee.
14 LORD, why castest thou off my soul? why hidest thou thy face from me?
15 I am afflicted and ready to die from my youth up: while I suffer thy terrors I am distracted.
16 Thy fierce wrath goeth over me; thy terrors have cut me off.
17 They came round about me daily like water; they compassed me about together.
18 Lover and friend hast thou put far from me, and mine acquaintance into darkness.