Давид переносить Божий Ковчег із Кір’ят-Єаріма
1 Порадившись з усіма начальниками тисяч і сотниками, а також з усіма можновладцями,
2 Давид звернувся до всієї громади Ізраїлю з промовою: Якщо ви вважаєте, що це правильно і є на те воля Господа, нашого Бога, давайте покличемо всіх наших братів, що залишились в усьому Ізраїльському краю, а також священиків та левітів у містах їхніх поселень, аби й вони прийшли до нас,
3 і перенесемо до нас Ковчег нашого Бога, до Якого ми не звертались за царювання Саула.
4 І вся громада погодилась, що потрібно так зробити, адже ця пропозиція була до вподоби усьому народові!
5 Отже, Давид зібрав увесь Ізраїль від єгипетської ріки Шіхор і аж до входу в Хамат, аби перенести Божий Ковчег з Кір’ят-Єаріма.
6 Тож Давид з усім Ізраїлем пішов до Кір’ят-Єаріма, який належав племені Юди, аби перенести звідти Ковчег Господа Бога, Котрий перебуває на херувимах, і над яким прикликається Його ім’я.
7 Божий Ковчег везли на новому возі із дому Авінадава, а Узза та Ахіо супроводжували того воза.
8 Давид і весь Ізраїль веселились перед Богом, з усіх сил співаючи та граючи на гуслах, арфах, бубнах, цимбалах і трубах.
9 А коли вони дійшли до току Кідона, то Узза простягнув свою руку, щоб підтримати Ковчег, оскільки воли нахилили його .
10 Тоді запалав Господній гнів на Уззу, – він був уражений за те, що простягнув свою руку до Ковчега, – так що він там перед Богом і помер.
11 Давид засмутився через те, що Господь уразив Уззу, і він назвав те місце: Перец-Узза . Воно так називається і до сьогодні.
12 В той час Давида пройняв перед Богом страх, і він сказав: Як же мені тепер принести Божий Ковчег до себе?
13 Тому Давид відмовився провадити Ковчег до себе, у Місто Давида, а скерував його у дім едомця з Ґата, Оведа.
14 Отже, Божий Ковчег залишався в домі едомця Оведа протягом трьох місяців. Господь поблагословив дім едомця Оведа, а також усе, що йому належало.
1 И советовался Давид с тысяченачальниками, сотниками и со всеми вождями, 2 и сказал [Давид] всему собранию Израильтян: если угодно вам, и если на то будет воля Господа Бога нашего, пошлем повсюду к прочим братьям нашим, по всей земле Израильской, и вместе с ними к священникам и левитам, в города и селения их, чтобы они собрались к нам; 3 и перенесем к себе ковчег Бога нашего, потому что во дни Саула мы не обращались к нему. 4 И сказало все собрание: «да будет так», потому что это дело всему народу казалось справедливым. 5 Так собрал Давид всех Израильтян, от Шихора Египетского до входа в Емаф, чтобы перенести ковчег Божий из Кириаф-Иарима. 6 И пошел Давид и весь Израиль в Кириаф-Иарим, что в Иудее, чтобы перенести оттуда ковчег Бога, Господа, сидящего на херувимах, на котором нарицается имя Его . 7 И повезли ковчег Божий на новой колеснице из дома Авинадава; и Оза и Ахия вели колесницу. 8 Давид же и все Израильтяне играли пред Богом из всей силы, с пением, на цитрах и псалтирях, и тимпанах, и кимвалах и трубах. 9 Когда дошли до гумна Хидона, Оза простер руку свою, чтобы придержать ковчег, ибо волы наклонили его. 10 Но Господь разгневался на Озу, и поразил его за то, что он простер руку свою к ковчегу; и он умер тут же пред лицем Божиим. 11 И опечалился Давид, что Господь поразил Озу. И назвал то место поражением Озы; так называется оно и до сего дня. 12 И устрашился Давид Бога в день тот, и сказал: как я внесу к себе ковчег Божий? 13 И не повез Давид ковчега к себе, в город Давидов, а обратил его к дому Аведдара Гефянина. 14 И оставался ковчег Божий у Аведдара, в доме его, три месяца, и благословил Господь дом Аведдара и все, что у него.