Єремія купує поле в Анатоті під час облоги
1 Слово, яке було від Господа до Єремії в десятому році правління Юдейського царя Седекії, тобто вісімнадцятого року правління Навуходоносора .
2 Тоді війська вавилонського царя брали в облогу Єрусалим, а пророк Єремія був ув’язнений у дворі в’язниці, яка знаходилась біля палацу Юдейського царя.
3 Ув’язнив його Юдейський цар Седекія, звинувачуючи: Навіщо ти пророкуєш слова, які нібито говорить Господь, зокрема: Ось Я віддаю це місто в руки вавилонського царя, і він його захопить.
4 Юдейський цар Седекія також не врятується від руки халдеїв, оскільки неодмінно буде виданий у руки вавилонського царя, і розмовлятиме з ним устами до уст, дивлячись йому в очі.
5 Той відведе Седекію до Вавилону, – й там він залишатиметься, доки Я його не відвідаю, – говорить Господь. – І навіть якщо воюватиме з халдеями, йому не пощастить…
6 Того часу (ув’язнення ) Єремія сказав: Було до мене Господнє слово такого змісту:
7 Ось іде до тебе Ханамеїл, син Шалума, твого дядька, аби тобі запропонувати купити для себе твоє поле, що в Анатоті, адже в тебе на нього законне право спадщини і викупу!
8 Тож прийшов до мене у в’язничний двір Ханамеїл, син мого дядька (двоюрідний брат ), як і сказав Господь, й запропонував мені: Купи, будь ласка, моє поле, що в Анатоті, у Веніяміновому наділі, тому що в тебе законне право спадщини й викупу, тому купи його собі. Тоді я зрозумів, що це Господнє веління, –
9 і я купив поле Ханамеїла, сина мого дядька, що в Анатоті, відваживши йому сімнадцять срібних шеклів.
10 Записавши про це в купчий сувій, я його запечатав у присутності свідків й відважив на вазі срібло.
11 Тоді я взяв купчий сувій-грамоту, що був запечатаний відповідно до закону й правил, а також відкритий сувій.
12 І віддав я купчий сувій-грамоту Барухові, синові Нерія, внукові Махсеї в присутності Ханамеїла, сина мого дядька, а також у присутності свідків, що підписали купчий сувій на очах усіх юдеїв, які були у в’язничному дворі.
13 Після цього в присутності всіх я заповів Барухові такі слова:
14 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Візьми обидва сувої, – цей купчий сувій-грамоту, запечатаний, а також другий, незапечатаний, – і поклади їх у глиняний посуд, аби зберегти їх надовго.
15 Адже так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Прийде час, і в цій країні знову продаватимуть і купуватимуть доми, поля і виноградники.
Молитва Єремії
16 Після того як я дав купчий сувій-грамоту Барухові, синові Нерія, я молився до Господа, говорячи:
17 О, мій Владико Господи! Ти створив небо й землю потужною Твоєю силою і Твоєю простягнутою рукою! Для Тебе немає нічого неможливого.
18 Ти виявляєш милість тисячам, але за провини батьків Ти відплачуєш вже в лоні їхнім дітям, котрі приходять після них . Боже великий та сильний! Господь Саваот – Твоє Ім’я!
19 Ти величний порадою і потужний у звершеннях. Твої очі відкриті на всі стежки людських дітей, аби віддати кожному за його дорогами (поведінкою ), – за плодами його вчинків.
20 Ти Той, Хто звершував ознаки й чудеса в єгипетському краю, і звершуєш їх аж по цей день, – як в Ізраїлі, так і серед інших людей. Ти зробив Своє Ім’я великим, як це є сьогодні.
21 Неймовірними ознаками й чудесами, могутньою силою та простягнутою рукою і у великому страсі Ти вивів з Єгипту Свій народ, Ізраїль.
22 Ти дав їм цей край, про який Ти присягався, що даси їхнім батькам, – землю, що тече молоком і медом.
23 Але коли вони прийшли й заволоділи нею, то перестали слухатись Твого голосу і не чинили за Твоїм Законом. Те, що Ти їм заповідав робити, вони не робили, а тому Ти учинив так, щоб їх спіткало все це лихо.
24 Ось облогові вали обступили місто, щоб його захопити, – незабаром місто буде віддане в руки халдеїв, котрі його оточили, оскільки воно не спроможне втриматись перед мечем, голодом і моровицею. Що Ти сказав, те й сталось, як бачиш Сам.
25 Але ж Ти, Мій Владико Господи, мені сказав: Купи собі поле за срібло й засвідчи це свідками, а в той же час місто майже віддане в руки халдеїв.
Божа відповідь
26 І було до Єремії Господнє слово такого змісту:
27 Ось Я – Господь, Бог усякого тіла. Хіба для Мене є щось неможливе?
28 Тому так говорить Господь: Ось Я видаю це місто в руки халдеїв і в руки вавилонського царя Навуходоносора, – він його захопить.
29 Халдеї, що воюють проти цього міста, увірвуться і спалять це місто вогнем; воно згорить разом з домами, на покрівлях яких кадили ладаном перед Ваалом, а також приносились жертви возливання чужим богам, викликаючи цим Мій гнів.
30 Адже діти Ізраїля і діти Юди вже від юності чинили лише те, що було злом у Моїх очах. Ізраїльтяни постійно розпалювали Мій гнів учинками своїх рук, – говорить Господь.
31 Це місто викликало Мій гнів і Моє обурення з того часу, як його збудували, й аж до цього дня, так що Я змушений його відкинути від Свого обличчя
32 за все те зло дітей Ізраїля і дітей Юди, яке вони творили самі, їхні царі та їхні можновладці, їхні священики та їхні пророки, громадяни Юдеї та мешканці Єрусалима, аби Мене розгнівити.
33 Вони повернулись до Мене спиною, а не обличчям, хоч Я постійно, з самого ранку, навчав їх, однак вони не слухались, і повчання не сприймали.
34 Вони навіть свої гидкі ідоли поставили в Храмі, який названо Моїм Ім’ям, чим осквернили його.
35 Вони споруджували узвишшя Ваалові в долині синів Гіннома, щоб переводити через вогонь своїх дітей у жертву Молохові, чого Я їм не заповідав, і що Мені не спадало навіть на думку, що можна чинити таку мерзотність, вводячи Юдею в гріх.
36 Тому так сказав Господь, Бог Ізраїлю, щодо цього міста, про яке ти бідкаєшся, мовляв: Віддане воно буде в руки вавилонського царя під меч, голод і моровицю:
37 Я їх (мешканців міста ) позбираю з усіх країн, куди Я їх вигнав у Своєму гніві, в Своєму нестримному пориві та великому обуренні, – Я знову поверну їх на це місце, і вони житимуть у безпеці.
38 Тоді вони стануть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом.
39 І дам їм єдине серце, й вкажу єдину дорогу, аби мали завжди переді Мною страх на добро – як вони самі і так і їхні діти після них.
40 Я укладу з ними вічний Заповіт у тому, що вже не відвернуся від них й не перестану чинити їм добро. Я вкладу страх переді Мною у їхнє серце, щоб уже не відступали від Мене.
41 Я тішитимусь ними від усього Свого серця і всієї Моєї душі, роблячи їм добро; Я посаджу їх на цій землі у вірності.
42 Бо так говорить Господь: Як Я спровадив на цей народ усе це велике нещастя, так само Я сприятиму їхньому добробуту, який Я їм сьогодні обіцяю.
43 І купуватимуть поля у цьому краю, про який ти говориш, мовляв: Він спустошений, оскільки не стало тут ні людей, ні худоби, – до того ж, відданий у руки халдеїв.
44 І будуть купувати поля за срібло, записуючи купчу в сувій-грамоту, який будуть запечатувати у присутності свідків… Це відбуватиметься у Веніяміновому краю і довкола Єрусалима, – в усіх інших містах Юдеї та в гористих місцевостях, – в містах Сефели (долішніх ) і в містах південних (Неґева ), адже Я поверну полонених, – запевняє Господь.
1 Слово, которое было от Господа к Иеремии в десятый год Седекии, царя Иудейского; этот год был восемнадцатым годом Навуходоносора. 2 Тогда войско царя Вавилонского осаждало Иерусалим, и Иеремия пророк был заключен во дворе стражи, который был при доме царя Иудейского. 3 Седекия, царь Иудейский, заключил его туда, сказав: «зачем ты пророчествуешь и говоришь: так говорит Господь: вот, Я отдаю город сей в руки царя Вавилонского, и он возьмет его; 4 и Седекия, царь Иудейский, не избегнет от рук Халдеев, но непременно предан будет в руки царя Вавилонского, и будет говорить с ним устами к устам, и глаза его увидят глаза его; 5 и он отведет Седекию в Вавилон, где он и будет, доколе не посещу его, говорит Господь. Если вы будете воевать с Халдеями, то не будете иметь успеха?» 6 И сказал Иеремия: таково было ко мне слово Господне: 7 вот Анамеил, сын Саллума, дяди твоего, идет к тебе сказать: «купи себе поле мое, которое в Анафофе, потому что по праву родства тебе надлежит купить его». 8 И Анамеил, сын дяди моего, пришел ко мне, по слову Господню, во двор стражи и сказал мне: «купи поле мое, которое в Анафофе, в земле Вениаминовой, ибо право наследства твое и право выкупа твое; купи себе». Тогда я узнал, что это было слово Господне. 9 И купил я поле у Анамеила, сына дяди моего, которое в Анафофе, и отвесил ему семь сиклей серебра и десять сребренников; 10 и записал в книгу и запечатал ее, и пригласил к тому свидетелей и отвесил серебро на весах. 11 И взял я купчую запись, как запечатанную по закону и уставу, так и открытую; 12 и отдал эту купчую запись Варуху, сыну Нирии, сына Маасеи, в глазах Анамеила, сына дяди моего, и в глазах свидетелей, подписавших эту купчую запись, в глазах всех Иудеев, сидевших на дворе стражи; 13 и заповедал Варуху в присутствии их: 14 так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: возьми сии записи, эту купчую запись, которая запечатана, и эту запись открытую, и положи их в глиняный сосуд, чтобы они оставались там многие дни. 15 Ибо так говорит Господь Саваоф, Бог Израилев: домы и поля и виноградники будут снова покупаемы в земле сей. 16 И, передав купчую запись Варуху, сыну Нирии, я помолился Господу: 17 «О, Господи Боже! Ты сотворил небо и землю великою силою Твоею и простертою мышцею; для Тебя ничего нет невозможного; 18 Ты являешь милость тысячам и за беззаконие отцов воздаешь в недро детям их после них; Боже великий, сильный, Которому имя Господь Саваоф! 19 Великий в совете и сильный в делах, Которого очи отверсты на все пути сынов человеческих, чтобы воздавать каждому по путям его и по плодам дел его, 20 Который совершил чудеса и знамения в земле Египетской, и совершаешь до сего дня и в Израиле и между всеми людьми, и соделал Себе имя, как в сей день, 21 и вывел народ Твой Израиля из земли Египетской знамениями и чудесами, и рукою сильною и мышцею простертою, при великом ужасе, 22 и дал им землю сию, которую дать им клятвенно обещал отцам их, землю, текущую молоком и медом. 23 Они вошли и завладели ею, но не стали слушать гласа Твоего и поступать по закону Твоему, не стали делать того, что Ты заповедал им делать, и за то Ты навел на них все это бедствие. 24 Вот, насыпи достигают до города, чтобы взять его; и город от меча и голода и моровой язвы отдается в руки Халдеев, воюющих против него; что Ты говорил, то и исполняется, и вот, Ты видишь это. 25 А Ты, Господи Боже, сказал мне: „купи себе поле за серебро и пригласи свидетелей“, тогда как город отдается в руки Халдеев».
26 И было слово Господне к Иеремии: 27 вот, Я Господь, Бог всякой плоти; есть ли что невозможное для Меня? 28 Посему так говорит Господь: вот, Я отдаю город сей в руки Халдеев и в руки Навуходоносора, царя Вавилонского, и он возьмет его, 29 и войдут Халдеи, осаждающие сей город, зажгут город огнем и сожгут его и домы, на кровлях которых возносились курения Ваалу и возливаемы были возлияния чужим богам, чтобы прогневлять Меня. 30 Ибо сыновья Израилевы и сыновья Иудины только зло делали пред очами Моими от юности своей; сыновья Израилевы только прогневляли Меня делами рук своих, говорит Господь. 31 И как бы для гнева Моего и ярости Моей существовал город сей с самого дня построения его до сего дня, чтобы Я отверг его от лица Моего 32 за все зло сыновей Израиля и сыновей Иуды, какое они к прогневлению Меня делали, они, цари их, князья их, священники их и пророки их, и мужи Иуды и жители Иерусалима. 33 Они оборотились ко Мне спиною, а не лицем; и когда Я учил их, с раннего утра учил, они не хотели принять наставления, 34 и в доме, над которым наречено имя Мое, поставили мерзости свои, оскверняя его. 35 Устроили капища Ваалу в долине сыновей Енномовых, чтобы проводить через огонь сыновей своих и дочерей своих в честь Молоху, чего Я не повелевал им, и Мне на ум не приходило, чтобы они делали эту мерзость, вводя в грех Иуду. 36 И однако же ныне так говорит Господь, Бог Израилев, об этом городе, о котором вы говорите: «он предается в руки царя Вавилонского мечом и голодом и моровою язвою», — 37 вот, Я соберу их из всех стран, в которые изгнал их во гневе Моем и в ярости Моей и в великом негодовании, и возвращу их на место сие и дам им безопасное житие. 38 Они будут Моим народом, а Я буду им Богом. 39 И дам им одно сердце и один путь, чтобы боялись Меня во все дни жизни , ко благу своему и благу детей своих после них. 40 И заключу с ними вечный завет, по которому Я не отвращусь от них, чтобы благотворить им, и страх Мой вложу в сердца их, чтобы они не отступали от Меня. 41 И буду радоваться о них, благотворя им, и насажду их на земле сей твердо, от всего сердца Моего и от всей души Моей. 42 Ибо так говорит Господь: как Я навел на народ сей все это великое зло, так наведу на них все благо, какое Я изрек о них. 43 И будут покупать поля в земле сей, о которой вы говорите: «это пустыня, без людей и без скота; она отдана в руки Халдеям»; 44 будут покупать поля за серебро и вносить в записи, и запечатывать и приглашать свидетелей — в земле Вениаминовой и в окрестностях Иерусалима, и в городах Иуды и в городах нагорных, и в городах низменных и в городах южных; ибо возвращу плен их, говорит Господь.