Перемога над аммонійцями та сирійцями
1 Так сталося, що невдовзі після цього помер цар аммонійців Нахаш, і замість нього зійшов на царський престол його син.
2 Давид тоді вирішив: Виявлю доброзичливість до Нахашового сина Хануна, як і його батько колись виявляв прихильність до мене. І Давид відправив послів, аби ті висловили співчуття з приводу смерті його батька. Коли ж Давидові посланці прибули в край аммонійців до Хануна, щоб його потішити,
3 то аммонійські можновладці сказали Ханунові: Невже ти й справді вважаєш, що Давид висловлює тобі співчуття, вшановуючи перед тобою пам’ять твого батька? Швидше за все його слуги до тебе прийшли розвідати, оглянути, а потім оволодіти краєм!
4 Тож Ханун схопив слуг Давида, поголив їхнє волосся і пообтинав їхній одяг на половину, аж до сідниць, і отак відпустив їх.
5 Отже, вони пішли, а Давидові сповістили про все, що сталося з тими мужами. Оскільки вони були вкрай зганьблені то Давид послав їм назустріч гінців з наказом: Затримайтесь в Єрихоні, аж доки не відростуть ваші бороди, і лише після того повернетесь!
6 Коли аммонійці усвідомили, що вони стали ненависними Давидові, то Ханун одностайно з аммонійцями зібрали тисячу талантів срібла, аби найняти собі з Арам-Нагараїма, з Арам-Маахи та Цови військових колісниць та вершників.
7 Тож найняли собі тридцять дві тисячі колісниць, а також царя Маахи з його військом, які прийшли і отаборились перед Медевою; вирушили також зі своїх міст аммонійці, готові вступити у бій.
8 Коли Давид про це дізнався, то послав Йоава з усім найдобірнішим військом.
9 Аммонійці виступили й вишикувались у бойові лави перед самою брамою міста, а царі, які прийшли на поміч, стояли окремо в полі.
10 Коли ж Йоав побачив, що йому загрожує битва спереду і ззаду, то вибрав з-поміж усіх найдобірніших воїнів Ізраїлю, і поставив їх лавами навпроти арамійців,
11 а решту війська передав під командування свого брата Авішая, яке розташувалось бойовими лавами проти аммонійців.
12 Він наказав братові: Якщо арамійці почнуть перемагати мене, то ти прийдеш на допомогу мені, а якщо аммонійці долатимуть тебе, то я допоможу тобі.
13 Отже, будь мужнім і будемо твердо стояти за наш народ і за міста нашого Бога, а Господь учинить те, що вважатиме за найкраще!
14 Таким чином Йоав вступив із частиною війська, що було з ним, у битву з сирійцями, але вони побігли перед ним.
15 А коли аммонійці побачили, що втекли сирійці, то й вони почали втікати від загонів його брата Авішая, і заховались у місті. А Йоав повернувся в Єрусалим.
16 Як же сирійці побачили, що зазнали поразки від Ізраїльтян, то відправили гінців, і покликали підкріплення сирійців, котрі мешкали з іншого боку ріки Євфрат , на чолі з Шофахом, полководцем війська Гададезера.
17 Коли сповістили про це Давидові, то він зібрав усе Ізраїльське військо і перейшов Йордан. Давид наблизився до сирійців, й вишикував проти них військо. Бойові загони Давида кинулись у бій з сирійцями і розпочалась жорстока битва.
18 В результаті сирійці побігли від Ізраїльтян, і Давид знищив сім тисяч військових колісниць сирійців та сорок тисяч піхотинців. В бою загинув і полководець війська, Шофах.
19 Коли воїни Гададезера побачили, що зазнали від Ізраїлю поразки, то уклали з Давидом мир, і підкорились йому. З того часу сирійці більше ніколи не виявляли бажання допомагати аммонійцям.
Давид побиває аммонітян
2 Сам. 10:1–19.1 І сталося по тому, і помер Нахаш, цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ханун .
2 І сказав Давид: “Зроблю я милість Ханунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був милість мені”. І Давид послав послів, щоб потішити його за його батька. І прибули Давидові раби до аммонітського краю, до Хануна, щоб потішити його.
3 А начальники аммонітян сказали до Хануна: “Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим , що послав тобі потішителів? Чи ж раби його прийшли до тебе не на те, щоб вивідати, і щоб знищити, і щоб вишпигувати край?”
4 І взяв Ханун Давидових рабів та й оголив їх, і обрізав їхню одежу в половині аж до сидіння, та й відпустив їх…
5 І пішли й донесли Давидові про тих мужів, а він послав навпроти них, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: “Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь”.
6 І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І послав Ханун та аммонітяни тисячу талантів срібла, щоб винайняти собі колесниці та верхівців з Араму двох річок і з Араму Маахи та з Цови.
7 І найняли вони собі тридцять і дві тисячі колесниць, і царя Маахи та народ його, — і прийшли й таборували перед Медевою. Також аммонітяни зібралися зі своїх міст і прийшли до бою.
8 А коли Давид прочув про це , то послав Йоава та все військо лицарів.
9 І повиходили аммонітяни, і вставилися до бою при вході до міста. А царі, що прийшли, — вони самі були на полі.
10 І побачив Йоав, що бойовий фронт став на нього спереду та позаду, то вибрав зо всього вибраного в Ізраїлі, та й установив їх навпроти сиріян.
11 А решту народу дав під руку свого брата Ав’шая, і їх установили навпроти аммонітян,
12 і сказав: “Якщо сиріяни будуть сильніші від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то допоможу тобі.
13 Будь мужній, і стіймо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!”
14 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшов перед сиріян до бою, то ті повтікали перед ним.
15 А аммонітяни побачили, що повтікали сиріяни, то й вони повтікали перед братом його Ав’шаєм, і ввійшли до міста, а Йоав прибув до Єрусалиму.
16 А коли побачили сиріяни, що вони побиті Ізраїлем, то послали послів, і привели сиріян, що з другого боку Річки , а Шофах, зверхник Гадад’езерового війська, був перед ними.
17 І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан та прийшов до них, і вставився проти них. І встановився Давид на бій проти сиріян, і вони воювали з ним.
18 І побігли сиріяни перед Ізраїлем, а Давид повбивав із сиріян сім тисяч колесниць та сорок тисяч пішого люду. І вбив він Шофаха, зверхника війська…
19 А коли Гадад’езерові раби побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Давидом і служили йому. І сиріяни вже не хотіли допомагати аммонітянам.