Давид проводить перепис Ізраїлю
1 У той час повстав проти Ізраїлю сам сатана, і спонукав Давида провести перепис Ізраїлю.
2 Тож Давид наказав Йоаву та іншим начальникам народу: Йдіть і перелічіть Ізраїль від Вірсавії й до Дана, і повідомте мені, аби я знав їхню загальну чисельність!
3 Але Йоав відповів: Нехай Господь намножить Свого народу у сто разів більше, ніж їх є зараз, мій володарю, царю! Хіба всі вони не є слугами мого володаря? Навіщо цього вимагає мій володар? Чому це має стати провиною для Ізраїлю?
4 Але слово царя перемогло докази Йоава. Тому Йоав вирушив, обійшов увесь Ізраїль і повернувся до Єрусалима.
5 Тож Йоав подав Давидові результати проведеного перепису народу. В результаті, усього Ізраїлю виявилось один мільйон сто тисяч чоловіків, здатних володіти мечем, а Юдеїв було чотириста сімдесят тисяч чоловіків, готових взяти в руки меч.
6 Проте левіти та веніямінці не були враховані в перепис, оскільки наказ царя був огидним для Йоава.
Покарання за гріх Давида
7 Цей учинок виявився злочином перед Богом, і Він покарав Ізраїль.
8 Тому Давид звернувся до Бога з такими словами: Я тяжко згрішив, учинивши цю справу, але тепер благаю, зніми цей гріх з Твого слуги, адже я, дійсно, повівся вкрай нерозумно!
9 Тоді Господь звернувся до Давидового провидця Ґада з такими словами:
10 Йди, і скажи Давидові, що говорить Господь: Три покарання Я пропоную тобі й дозволяю тобі обрати одне з них, яке наведу на тебе.
11 Отже Ґад прийшов до Давида, й передав йому все, що сказав Господь. Обери собі:
12 або три роки голоду, або три місяці переслідувань від твоїх ворогів, коли меч твоїх противників наздоганятиме тебе, або три дні Господнього меча (покарання ) у вигляді моровиці в краю, коли Господній ангел здійснюватиме покарання в межах усіх кордонів Ізраїлю! Отже, вирішуй, що я мав би відповісти Тому, Хто мене послав!
13 Давид відповів Ґадові: Мені вкрай важко! Проте краще впасти в руки Господа, адже Його милосердя безмежне, тільки би не потрапити до рук людей!
14 І Господь навів на Ізраїль моровицю, в результаті якої загинуло в Ізраїлі сімдесят тисяч людей.
15 Бог послав ангела також і в Єрусалим, щоб знищити і його, але коли той почав свою згубну справу, Господь, побачивши це, змилосердився щодо лиха, й наказав ангелові-губителю: Вже досить! Опусти твою руку! Господній ангел тоді якраз стояв на току євусейця Орни .
16 Звівши свої очі, Давид побачив Господнього ангела, який стояв між небом та землею з оголеним мечем у своїй руці, спрямованим проти Єрусалима. Тоді Давид разом зі старійшинами, одягненими у веретища, впали долілиць.
17 І Давид заволав до Бога: Хіба ж це не я наказав перелічити народ? Це я є тим, котрий, дійсно, згрішив, учинивши великий злочин! А що зробили вони, – ці вівці? Господи, мій Боже, нехай же Твоя рука підійметься на мене, та на дім мого батька! Тож, благаю, перестань нищити Свій народ цією моровицею!
18 Тоді Господній ангел через Ґада звелів передати Давидові, аби Давид пішов і спорудив Господу жертовник на току євусейця Орни.
19 Отже, Давид за словом Ґада, яке той провістив від Господнього Імені, пішов.
20 Орна ж, котрий саме в той час молотив пшеницю, повернувся і побачив ангела; його чотири сини, що були з ним, поховались.
21 Якраз у той час підійшов до Орни й Давид. Підвівшись і побачивши Давида, Орна вийшов з току і долілиць поклонився Давидові.
22 Тоді Давид промовив до Орни: Продай мені місце, де знаходиться твій тік, а я побудую на ньому жертовник для Господа. Віддай мені його за повну ціну його вартості, щоб припинилась серед народу моровиця.
23 А Орна відповів Давидові: Візьми його собі даром! Нехай мій володар, цар, робить те, що вважає за слушне. Дивись, я готовий віддати й волів на всепалення, а також молотарку на дрова, та пшеницю на хлібну жертву! Усе я віддаю даром!
24 Проте цар Давид заперечив Орні: Ні, я таки хочу все купити за повну вартість! Адже не буду ж я приносити для Господа у жертву всепалення дароване, що належить тобі.
25 Таким чином Давид заплатив Орні за те місце, відваживши шістсот золотих шеклів .
26 Отже, Давид збудував там жертовник для Господа й приніс жертви всепалення, а також мирні жертви. Він заволав до Господа, і Господь відповів йому вогнем з неба, який впав на жертовник всепалення.
27 Тоді Господь наказав ангелу, і той заховав свій меч у його піхву.
28 Давид, зауваживши, що Господь йому миттєво відповів на току євусейця Орни, й пізніше став приносити там жертви.
29 Адже на той час Господній Намет, який спорудив Мойсей у пустелі, та жертовник всепалень ще знаходились на узвишші в Ґівеоні,
30 і Давид не відважився йти туди, аби там шукати Божої милості, оскільки боявся меча Господнього ангела.
Давидів гріх і кара за нього
2 Сам. 24:1–25.1 І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля.
2 І сказав Давид до Йоава та до начальників народу: “Ідіть, перелічіть Ізраїля від Беер‑Шеви й аж до Дану, і донесіть мені, — і я знатиму число їх!”
3 І сказав Йоав: “Нехай Господь додасть до народу Свого в сто раз стільки, скільки є! Чи не всі вони, пане мій царю, раби мого пана? Нащо буде шукати цього пан мій, нащо це буде за провину для Ізраїля?”
4 Та цареве слово перемогло Йоава. І вийшов Йоав, і ходив по всьому Ізраїлі, і вернувся до Єрусалиму.
5 І дав Йоав Давидові число переліку народу. І було всього Ізраїля тисяча тисяч і сто тисяч чоловік, що витягають меча, а Юди — чотири сотні й сімдесят тисяч чоловік, що витягають меча.
6 А Левія та Веніямина він не перерахував серед них, бо царське слово було огидою для Йоава…
7 І було зло в Божих очах на ту річ, — і Він ударив Ізраїля!
8 І сказав Давид до Бога: “Я дуже згрішив, що зробив оцю річ! А тепер прости ж гріх Свого раба, бо я зробив дуже нерозумно!”…
9 І сказав Господь до Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:
10 “Іди, і будеш говорити Давидові, кажучи: Так говорить Господь: Три кари кладу Я на тебе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю тобі”.
11 І прийшов Ґад до Давида та й сказав йому: “Так сказав Господь: Вибери собі:
12 чи три роки голоду, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а меч ворогів твоїх доганятиме тебе, чи три дні Господнього меча та моровиці в Краю, і Ангол Господній буде нищити по всій Ізраїлевій границі. А тепер розваж, яке слово верну Я Тому, Хто послав мене”…
13 І сказав Давид до Ґада: “Тяжко мені дуже! Нехай же впаду я в руку Господа, бо дуже велике Його милосердя, а в руку людську нехай я не впаду!”…
14 І дав Господь моровицю в Ізраїлі, — і впало з Ізраїля сімдесят тисяч чоловік!
15 І послав Бог Ангола до Єрусалиму, щоб знищити його. А коли він нищив, Господь побачив і пожалував про це лихо. І сказав Він до Ангола, що вигублював: “Забагато тепер! Попусти свою руку!” А Ангол Господній стояв при тоці євусеянина Орнана.
16 І підняв Давид очі свої та й побачив Господнього Ангола, що стояв між землею та між небом, а в руці його був витягнений меч, скерований на Єрусалим. І впав Давид та ті старші, покриті веретами, на обличчя свої…
17 І сказав Давид до Бога: “Чи ж не я сказав рахувати в народі? І я той, хто згрішив, і вчинити зло — я вчинив зло, а ці вівці — що зробили вони, Господи, Боже мій? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого, а не на народі Твоєму, щоб погубити його ”…
18 А Ангол Господній говорив до Ґада, — сказати Давидові, щоб Давид пішов поставити жертівника для Господа на току євусеянина Орнана.
19 І пішов Давид за словом Ґада, що говорив від Господнього Імені.
20 І обернувся Орнан, і побачив Ангола, а чотири сини його, що були з ним, поховалися. А Орнан молотив пшеницю.
21 І прийшов Давид до Орнана. І виглянув Орнан, і побачив Давида, — і вийшов із току, і поклонився Давидові обличчям до землі.
22 І сказав Давид до Орнана: “Дай же мені місце цього току, і я збудую на ньому жертівника для Господа. Дай мені його за срібло повної ваги , — і буде стримана моровиця від народу”.
23 І сказав Орнан до Давида: “Візьми собі, і нехай зробить мій пан цар, що добре в очах його. Дивися, — я даю цю худобу на цілопалення, а молотарки — на дрова, а пшеницю на хлібну жертву. Усе я даю!”
24 І сказав цар Давид до Орнана: “Ні, бо купуючи, куплю за срібло повної ваги , бо не піднесу твого в жертві для Господа, і не спалю цілопалення дармо!”
25 І дав Давид Орнанові за місце золота вагою шість сотень шеклів.
26 І збудував там Давид жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І кликнув він до Господа, і Він відповів йому огнем із небес на жертівник цілопалення.
27 І сказав Господь до Ангола, і він уклав меча свого до піхов його.
28 Того часу, як Давид побачив, що Господь відповів йому на току євусеянина Орнана, то приносив там жертву.
29 А Господня скинія, яку зробив був Мойсей у пустині, та жертівник цілопалення були того часу на пагірку в Ґів’оні.
30 Та не міг Давид піти перед нього, щоб запитатися в Бога, бо настрашився меча Господнього Ангола.