1 Тоді Самуїл узяв посудину з єлеєм помазання, і вилив Саулові на голову, після чого поцілував його й сказав: Тебе помазав Господь, аби ти був володарем над Його спадщиною !
2 Зараз ти підеш від мене, й біля гробниці Рахилі, на межі наділу Веніяміна в Целцаху, зустрінеш двох чоловіків, які тобі скажуть: Ослиці, яких ви пішли шукати, знайшлися, і тепер твій батько турбується вже не про ослиць, а журиться за вами, мовляв: що могло статися з моїм сином!
3 А як звідти вирушиш далі, й дійдеш до Фаворського дуба, з тобою зустрінуться три чоловіки, котрі йтимуть, аби поклонитися Богові в Бетелі: один нестиме трьох козенят, другий матиме три буханці хліба, а третій буде нести бурдюк з вином.
4 Вони привітають тебе, бажаючи миру, й дадуть тобі дві хлібини. Прийми ті дві хлібини від них.
5 Після цього підійдеш до Божого пагорбу, де стоїть озброєний загін филистимців. І, як тільки ввійдете в те місто, вам зустрінеться група пророків, котрі сходитимуть з узгір’я, а попереду них гратимуть музиканти на арфах, тимпанах, сопілках і гуслах. Всі вони будуть пророкувати.
6 Тоді зійде на тебе Господній Дух, і ти захоплено пророкуватимеш з ними, і перетворишся на іншу людину.
7 І коли всі ці ознаки щодо тебе здійсняться, – чини далі так, як вважатимеш за слушне, адже з тобою Бог.
8 Я маю зійти в Ґілґал, аби там принести всепалення і подячні мирні жертви, але ти підеш туди переді мною раніше. Чекай мене сім днів, доки я не прийду до тебе і не скажу тобі, що маєш далі робити.
9 Так і сталось: щойно він повернувся, аби піти від Самуїла, Бог уже перемінив його серце на інше, і того ж дня здійснились усі ті ознаки.
10 Звідти вони прийшли до Гіви, де їх зустріла група пророків. Його огорнув Божий Дух, і він пророкував разом з ними.
11 Коли ж ті, котрі знали його раніше, побачили, як він захоплено пророкує разом з пророками, то почали говорити між собою: Що таке сталося з сином Кіша? Невже і Саул також між пророками?
12 Хтось із присутніх навіть вигукнув: А хто є їхнім батьком? Тому й виникла приказка: Невже й Саул серед пророків?
13 Закінчивши пророкувати, він пішов на узгір’я.
14 Дядько Саула запитав його та його слугу: Куди це ви ходили? А він відповів: Шукати ослиць! Але, зрозумівши, що не можемо знайти, то пішли до Самуїла.
15 Тоді дядько Саула сказав: Розкажи мені, що вам сказав Самуїл!
16 А Саул відповів своєму дядькові: Він просто нам повідомив, що ослиці знайшлись! Проте, що Самуїл сказав відносно царства, Саул йому не признався.
Саул оголошений царем
17 Незабаром Самуїл скликав народ до Господа в Міцпу
18 й оголосив Ізраїльтянам, що говорить Господь, Бог Ізраїлю: Я вивів Ізраїль з Єгипту; Я врятував вас з руки єгиптян, а також з рук усіх царств, які вас пригноблювали!
19 Тепер же ви відкинули свого Бога, Який вас спасав від усіх ваших нещасть і утисків, заявивши Йому: Постав над нами царя! Тому зараз станьте перед Господом за вашими племенами і за вашими тисячами (родинами ).
20 І коли Самуїл звелів проходити всім племенам Ізраїлю, то жереб випав на плем’я Веніяміна.
21 Далі проходило плем’я Веніяміна за його родинами, і жереб випав на родину Матрі. Нарешті в родині Матрі жереб випав на Саула, Кішового сина. Тож шукали його, але не знаходили.
22 Тому знову питали в Господа, чи взагалі прийшов сюди цей чоловік? І Господь відповів: Ось він ховається серед речей.
23 Тоді за ним побігли й привели його звідти. І коли Саул став серед народу, то виявилось, що він на голову вищий від усіх людей.
24 Звертаючись до всього народу, Самуїл сказав: Бачите, кого Господь обрав? Адже серед всього народу немає подібного до нього! І весь народ закричав, вигукуючи: Нехай живе цар!
25 Далі Самуїл оголосив перед народом правила царського правління, записав їх у книгу-сувій, і поклав її перед Господом. Після цього Самуїл розпустив народ, – кожного до свого дому.
26 Саул також пішов до свого дому, в Гіву. Проте його супроводжували деякі хоробрі мужі-воїни, серця яких були зворушені Господом.
27 Але були й негідники, які говорили: Хіба це йому нас рятувати?! Вони знехтували ним, і не піднесли йому дарів, але він промовчав.
Помазання Саула на царя
1 І взяв Самуїл посудинку оливи, та й вилляв на його голову, і поцілував його та й сказав: “Чи це не помазав тебе Господь над спадком Своїм на володаря? (І будеш ти царювати над народом Господнім, і ти визволиш його від руки ворогів його навколо. І ось тобі ознака, що Господь помазав тебе над спадком Своїм на володаря.)
2 Як підеш ти сьогодні від мене, то при Рахилинім гробі, у Веніяминовій країні в Целцаху, знайдеш двох людей, і вони скажуть тобі: Знайдені ті ослиці, яких ти шукати ходив. А оце батько твій занехаяв справи тих ослиць, та й зажурився за вас, говорячи: Що я зроблю для свого сина?
3 І перейдеш ти звідти й далі, і підеш аж до діброви Фаворської, а там знайдуть тебе три чоловіки, що йдуть до Бога до Бет‑Елу, — один несе трьох ягнят, а один несе три буханці хліба, а один несе бурдюка вина.
4 І запитають вони тебе про мир, та дадуть тобі два хліби, і ти візьмеш із їхньої руки.
5 Потому вийдеш ти на Божий горбок, де намісники филистимські. І станеться, як ти ввійдеш там до міста, то стрінеш громаду пророків, що сходять з пагірка, а перед ними арфа, та бубон, та сопілка, та цитра, і вони пророкують.
6 І злине на тебе Дух Господній, і ти будеш з ними пророкувати, і станеш іншою людиною.
7 І станеться, коли збудуться тобі ці ознаки, — роби собі, що знайде рука твоя, бо Бог з тобою.
8 І зійдеш ти передо мною до Ґілґалу, а я зійду до тебе, щоб принести цілопалення, щоб приносити мирні жертви. Сім день будеш чекати, аж поки прийду я до тебе, і завідомлю тебе, що будеш робити”.
9 І сталося, як повернувся він, щоб іти від Самуїла, то Бог змінив йому серце на інше, а всі ті ознаки прийшли того дня.
10 І прийшли вони туди до Ґів’ї, аж ось громада пророків назустріч йому. І злинув на нього Дух Божий, — і він пророкував серед них.
11 І сталося, — кожен, хто знав його віддавна, а тепер побачили, — ось він пророкує разом із пророками, то казали один до одного: “Що то сталося Кішовому синові? Чи й Саул між пророками?”
12 І відповів чоловік звідти й сказав: “А хто їхній батько?” Тому‑то стало за приказку: “Чи й Саул між пророками?”
13 І перестав він пророкувати, і прийшов на пагірок.
14 І сказав Саулів дядько до нього та до слуги його: “Куди ви ходили?” А той відказав: “Шукати ослиць. І побачили ми, що нема, і прийшли до Самуїла”.
15 А дядько Саулів сказав: “Скажи ж мені, що сказав вам Самуїл?”
16 І сказав Саул до дядька свого: “Справді розповів нам, що знайдені ті ослиці”. А про справу царства, що говорив Самуїл, не розповів йому.
17 І скликав Самуїл народ до Господа, до Міцпи,
18 та й сказав до Ізраїлевих синів: “Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів Ізраїля з Єгипту, і спас вас із руки Єгипту та з руки всіх царств, що гнобили вас.
19 А ви сьогодні погордували своїм Богом, що Він спасає вас з усіх нещасть ваших та утисків ваших. І ви сказали йому: “Ні , таки царя постав над нами. А тепер ставайте перед Господнім лицем за вашими племенами та за вашими тисячами”.
20 І привів Самуїл усі Ізраїлеві племена, і було виявлене Веніяминове плем’я.
21 І привів він Веніяминове плем’я за родами його, і був виявлений рід Матріїв. І привів він рід Матріїв за їхніми мужчинами , і був виявлений Саул, син Кішів. І шукали його, та не знаходили.
22 І питалися Господа ще: “Чи прийде він ще сюди?” А Господь відповів: “Он він заховався між речами!”
23 І вони побігли, і взяли його звідти. І він став серед народу, — і був вищий від усього народу на цілу голову.
24 І сказав Самуїл до всього народу: “Чи бачите, кого вибрав Господь? Бо нема такого , як він, серед усього народу”. І ввесь народ ізняв крик та й сказав: “Хай живе цар!”
25 А Самуїл промовляв до народу про права царства, і записав те до книги, та й поклав перед Господнім лицем. І відпустив Самуїл увесь народ, кожного до дому свого.
26 І також Саул пішов до дому свого до Ґів’ї, а з ним пішли ті вояки, що Господь діткнувся їхніх сердець.
27 А негідні сини говорили: “Що, нас спасе отакий?” І гордували ним, і не принесли йому дара. Та він мовчав.