Самуїл помазує Давида на царство
1 Згодом Господь сказав Самуїлові: Доки ти сумуватимеш з приводу Саула? Я відкинув його від владарювання над Ізраїлем! Наповни твій ріг єлеєм помазання і йди; Я посилаю тебе до вифлеємця Єссея, адже з-посеред його синів Я угледів Собі царя.
2 Самуїл же відповів: Хіба можу я туди піти? Дізнається про це Саул, і вб’є мене! Але Господь сказав: Візьми з собою ялівку зі стада і скажи: Я прийшов принести жертву Господу.
3 Запроси на жертовну трапезу Єссея, а там Я тобі скажу, що маєш робити. Помажеш для Мене того, на кого тобі вкажу!
4 І Самуїл учинив так, як звелів Господь. Коли він прийшов у Вифлеєм, то стривожені старійшини міста, вийшовши йому назустріч, запитали: Чи твій прихід з миром?
5 А він відповів: З миром! Я прийшов, аби принести жертву Господу. Тож освятіться, аби також піти зі мною на жертвоприношення! Потім він освятив Єссея разом із його синами, та запросив їх на жертвоприношення.
6 Так сталося, що коли вони прийшли, Самуїл звернув увагу на Еліява й подумав: Напевно, цей і є Господнім помазаником!
7 Але Господь сказав Самуїлові: Не дивись на його вроду, та на його високий зріст, тому що Я його відхилив. Адже Бог дивиться не так, як дивиться людина. Людина дивиться на обличчя, а Господь дивиться на серце!
8 Тоді Єссей покликав Авінадава, і провів його перед Самуїлом, але Самуїл сказав: І цього Господь не обрав.
9 Далі Єссей привів Шамму, однак Самуїл сказав: І цього також Господь не обрав.
10 Так Єссей провів перед Самуїлом сім своїх синів. Але Самуїл повідомив Єссею: Жодного з них Господь не обрав.
11 І Самуїл запитав Єссея: Чи це вже всі твої хлопці? А той відповів: Є ще наймолодший, але він пасе отару! Та Самуїл сказав Єссею: Пошли за ним і приведи. Адже не сядемо за стіл, аж доки він не прийде сюди!
12 Він послав, і привели його. Це був рум’яний, вродливий на вигляд, з гарними очима юнак. І Господь промовив: Встань і помаж його, бо це – він!
13 Тоді Самуїл взяв ріг з єлеєм, і помазав його поміж його братами. Господній Дух зійшов на Давида, і з того дня й надалі перебував на ньому. А Самуїл повернувся в Раму.
Давид на службі у Саула
14 Коли ж від Саула Господній Дух відійшов, його почав непокоїти злий дух від ГОСПОДА .
15 І слуги Саула сказали йому: Тебе непокоїть злий дух від Бога,
16 тому нехай наш володар накаже своїм слугам, які при тобі, пошукати чоловіка, який уміє грати на гуслах; тож коли тебе непокоїтиме злий дух від Бога, він перед тобою заграє, і тобі стане краще.
17 Тоді Саул наказав своїм слугам: Пошукайте мені чоловіка, котрий гарно грає, і приведіть його до мене!
18 Відповідаючи, один із слуг сказав: Якось я бачив Єссейового сина, вифлеємця, який чудово грав. До того ж він справжній сильний лицар, доброчесний і розважливий у слові чоловік. Та й на вигляд він вродливий, і з ним Господь.
19 Саул негайно послав до Єссея гінців з наказом: Пришли до мене свого сина Давида, який опікується отарою!
20 Єссей поклав на осла мішок із зерном, бурдюк вина, одне козеня з отари, й відіслав усе це Саулові разом зі своїм сином Давидом.
21 Отже, Давид прибув до Саула, й почав йому служити. Саул дуже його полюбив, і призначив своїм зброєносцем.
22 Після того Саул послав до Єссея гінців сказати: Нехай Давид залишається у мене на службі, адже він мені подобається!
23 І коли траплялось, що дух від Бога находив на Саула, то Давид брав гусла, і його руки вправно вигравали, Саул відчував полегшення, він заспокоювався, і злий дух залишав його.
Помазання Давида на царство
1 І сказав Господь до Самуїла: “Аж доки ти сумуватимеш за Саулом? Таж Я відкинув його, щоб не царював над Ізраїлем. Наповни рога свого оливою, та й іди, — пошлю тебе до віфлеємлянина Єссея, бо Я наглянув Собі царя між синами його”.
2 І сказав Самуїл: “Як я піду? А почує Саул, то вб’є мене”. А Господь сказав: “Візьми в свою руку теля з великої худоби, та й скажеш: Я прийшов, щоб принести жертву для Господа.
3 І закличеш Єссея на жертву, а Я тобі дам знати, що маєш робити, і помажеш Мені того, кого скажу тобі”.
4 І зробив Самуїл, що Господь говорив. І прийшов він до Віфлеєму , а старші міста вийшли йому назустріч із тремтінням. І сказали вони: “Чи твій прихід — то мир?”
5 А він відказав: “Мир! Я прийшов, щоб принести жертву Господеві. Освятіться, і прийдете зо мною до жертви”. І освятив він Єссея та синів його, і покликав їх на жертву.
6 І сталося, як вони поприходили, то побачив він Еліява, та й сказав: “Справді — перед Господом помазанець Його!”
7 Та Господь сказав Самуїлові: “Не дивись на обличчя його та на високість зросту його, бо Я відкинув його Собі! Бо Бог бачить не те, що бачить людина: чоловік‑бо дивиться на лице, а Господь дивиться на серце”.
8 І покликав Єссей Авінадава, і привів його перед Самуїла, та той сказав: “Також цього не вибрав Господь!”
9 І привів Єссей Шамму, та Самуїл сказав: “Також цього не вибрав Господь”.
10 І привів Єссей сімох своїх синів перед Самуїла. І сказав Самуїл до Єссея: “Цих не вибрав Господь”.
11 І сказав Самуїл до Єссея: “Чи то всі твої діти?” А той відказав: “Ще позостався найменший, — він пасе отару”. І сказав Самуїл до Єссея: “Пошли ж привести його, бо не сядемо за стіл, аж поки він не прийде сюди”.
12 І послав він, і привів його, а він — рум’яний, із гарними очима та хорошого стану. А Господь сказав Самуїлові : “Устань, помаж його, — бо це він!”
13 І взяв Самуїл рога оливи, та й помазав його серед братів його. І Дух Господній злинув на Давида, і був на ньому від того дня й далі. А Самуїл устав, і пішов до Рами.
Давид розважає Саула
14 І Дух Господній відступився від Саула, а напав його дух злий, посланий від Господа.
15 І сказали раби Саула до нього: “Оце злий дух від Бога нападає на тебе.
16 Нехай скаже пан наш, — раби твої пошукають тобі кого, хто вміє грати на гуслах. І станеться, коли буде на тебе злий дух від Бога, то заграє той рукою своєю, — і буде тобі добре”.
17 І сказав Саул до рабів своїх: “Нагляньте мені кого, хто добре грає, і приведіть до мене”.
18 І відповів один із слуг, і сказав: “Ось бачив я сина віфлеємлянина Єссея, що вміє грати, — лицар та вояка, і розуміється на речах, і чоловік хорошої постави. І Господь із ним”.
19 І послав Саул послів до Єссея, й сказав: “Пошли до мене Давида, сина свого, що при отарі”.
20 І взяв Єссей осла, наладованого хлібом, та бурдюка вина, та одне козля, і послав через сина свого Давида до Саула.
21 І прийшов Давид до Саула, та й став перед ним. І той сильно полюбив його, і він став йому зброєношею.
22 І послав Саул до Єссея, говорячи: “Нехай остається Давид при мені, бо він знайшов ласку в очах моїх”.
23 І бувало, коли злий дух від Бога нападав на Саула, то Давид брав гусла, та й грав своєю рукою. І легшало Саулові, і ставало йому добре, і відступав від нього той злий дух.