Давид рятує Кеїль
1 Давидові доповіли, що филистимці вчинили облогу навколо Кеїля, і грабують зібраний врожай.
2 Тому Давид звернувся до Господа із запитанням: Чи можу я виступити й перемогти отих филистимців? І Господь відповів Давидові: Йди, – ти розіб’єш филистимців, і врятуєш Кеїль!
3 Але люди Давида заперечували: Якщо нам вже тут, в Юдеї, страшно, а що буде, коли ми підемо в Кеїль проти війська филистимців?
4 Тоді Давид ще раз запитав у Господа, і Господь йому відповів: Вставай і вирушай на Кеїль, і Я віддам филистимців у твої руки!
5 Отже, Давид виступив разом зі своїми людьми на Кеїль, і воював проти филистимців. Він захопив їхню худобу і, завдавши їм нещадної поразки, Давид визволив мешканців Кеїля.
6 Так сталося, що коли Авіятар, син Ахімелеха утікав до Давида в Кеїль, він прихопив із собою ефод.
Саул переслідує Давида
7 Коли ж Саулові повідомили, що Давид увійшов у Кеїль, то Саул сказав: Віддав його Бог у мої руки, адже він сам себе замкнув, увійшовши до міста, де брами мають засуви.
8 І Саул мобілізував усіх чоловіків на війну, аби вчинити облогу Кеїля, й упіймати Давида, а також людей, що з ним.
9 Довідавшись, що Саул готує проти нього лихо, Давид звелів священику Авіятару, аби той приніс ефод!
10 Потім Давид щиро заволав у молитві : Господи, Боже Ізраїлю! Твій слуга достеменно дізнався, що Саул має намір учинити облогу Кеїля, аби через мене зруйнувати ціле місто.
11 Отже , скажи , чи видадуть мене мешканці Кеїля в його руки? Чи, справді, прибуде Саул, як стало відомо Твоєму слузі? Господи, Боже Ізраїлю! Відкрий це Твоєму слузі! А Господь відповів: Він дійсно прийде!
12 Тоді Давид запитав: Чи видадуть мешканці Кеїля мене і моїх людей Саулу? І Господь відповів: Видадуть!
13 Тоді Давид, разом зі своїми воїнами, – близько шестисот чоловік, – зібрались і залишили Кеїль, ховаючись, де прийдеться. Коли повідомили Саулові, що Давид залишив Кеїль, то він відмінив свій похід.
14 Давид же певний час перебував у пустелі в недоступних печерах, потім у нагірній місцевості пустелі Зіф . Хоча Саул щодня шукав його, проте Бог не віддавав Давида в його руки.
15 Якось Давид дізнався, що Саул знову чигає (полює ) на його життя. Тоді Давид якраз знаходився в пустелі, неподалік міста Зіф у лісі (у Хореші ).
16 Йонатан, син Саула, вирішив відвідати Давида в лісі. Він укріпив його дух у надії на Бога,
17 сказавши йому: Не бійся, адже рука мого батька Саула не досягне тебе! Ти будеш царем над Ізраїлем, а я буду другим після тебе. Мій батько Саул також знає про це.
18 Вони ще раз обидва уклали (поновили ) Заповіт перед Господом. Тож Давид залишився у лісі (у Хореші ), а Йонатан повернувся до свого дому.
19 Тим часом мешканці міста Зіф (зіфійці ) прийшли до Саула в Гіву з донесенням: Давид ховається неподалік нас в неприступних руїнах, у лісі (у Хореші ), на узгір’ї Хахіли, що південніше Єшімона.
20 Тому приходь, царю, коли лише побажаєш, а вже нашою справою буде видати його в руки царя!
21 І Саул відповів: Нехай Господь благословить вас за ваше співчуття до мене!
22 Тож ідіть і точно розвідайте, розізнайте і роздивіться ті місця, де він ходить, хто його там бачив, тому що мені сказали, що він дуже хитрий!
23 Тож роздивіться й довідайтесь про всі його криївки, де він ховається, й коли все взнаєте, повертайтесь до мене, – і я піду з вами! А якщо він є у тій місцевості, я знайду його, у якій би області (тисячах ) Юдеї він не знаходився!
24 Вони вирушили й пішли в Зіф раніше за Саула. Що ж до Давида, то він разом зі своїми людьми перебував у пустелі Маон, в Араві, південніше Єшімона.
25 Отже, Саул зі своїми воїнами пішов на пошуки Давида . Коли Давидові про це сказали, він спустився до скелі, що знаходиться в пустелі Маон. Щойно Саул про це дізнався, він вирушив за Давидом у погоню в пустелю Маон.
26 Тож Саул йшов з одного боку гори, а Давид зі своїми людьми – з протилежного боку гори. І от, коли Давид з поспіхом пробував утікати від Саула, а Саул зі своїми людьми старався оточити Давида та його людей, аби їх захопити,
27 до Саула прибув вісник зі словами: Якомога швидше повертайся, адже филистимці вторглись у наш край!
28 Тому Саул припинив переслідування Давида, й поспішив назустріч филистимцям. Тому те місце має назву: Скеля Поділу (Села-Гаммахлекот ).
Саулова погоня за Давидом
1 І донесли Давидові, говорячи: “Ось филистимляни облягли Кеїлу, і грабують клуні”.
2 І запитав Давид Господа, говорячи: “Чи піду й переможу тих филистимлян?” А Господь сказав до Давида: “Іди, — і поб’єш филистимлян та спасеш Кеїлу”.
3 А Давидові люди сказали до нього: “Ось ми боїмося тут у Юді, а що ж буде, коли підемо в Кеїлу, проти филистимських лав?”
4 А Давид ще далі питався Господа, і Господь відповів та сказав йому: “Устань, зійди до Кеїли, бо Я даю филистимлян у твою руку”.
5 І пішов Давид та люди його до Кеїли, та й воював із филистимлянами, і зайняв їхню худобу, і наніс їм велику поразку. І спас Давид мешканців Кеїли.
6 І сталося, коли втікав Евіятар, син Ахімелеха, до Давида в Кеїлу, то ефод був у його руці.
7 А Саулові донесено, що Давид увійшов у Кеїлу. І сказав Саул: “Бог віддав його в мою руку, бо він замкнув себе, коли ввійшов до міста з воротами та засувом”.
8 І скликав Саул увесь народ на війну, щоб зійти до Кеїли, облягти Давида та людей його.
9 І дізнався Давид, що Саул задумує лихо на нього, і сказав до священика Евіятара: “Принеси ефода!”
10 І Давид сказав: “Господи, Боже Ізраїлів! Дослухуючися, чув Твій раб, що Саул хоче ввійти до Кеїли, щоб вигубити місто через мене.
11 Чи видадуть мене громадяни Кеїли в його руку? Чи зійде Саул, як чув твій раб? Господи, Боже Ізраїлів, розповіж же Своєму рабові!” І сказав Господь: “Зійде”.
12 І запитався Давид: “Чи видадуть громадяни Кеїли мене та людей моїх у Саулову руку?” А Господь сказав: “Видадуть”.
13 І встав Давид та його люди, близько шести сотень чоловік, та й вийшли з Кеїли, і ходили, де можна було ходити. А Саулові донесено, що Давид утік із Кеїли, і він занехаяв похід.
14 І осівся Давид у пустині в твердинях, і осівся на горі в пустині Зіф. А Саул шукав його повсякденно, та Бог не дав його в руку йому.
15 І побачив Давид, що Саул вийшов шукати душі його, а Давид пробував у пустині Зіф у Хореші .
16 І встав Йонатан, Саулів син, і пішов до Давида до Хорешу, і зміцнив його на дусі в Бозі,
17 та й сказав до нього: “Не бійся, бо не знайде тебе рука мого батька Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі заступником. І це знає й батько мій Саул”.
18 І вони обидва склали умову перед Господнім лицем. І осівся Давид у Хорешу, а Йонатан пішов до свого дому.
19 А зіфеяни прийшли до Саула до Ґів’ї, говорячи: “Ось Давид ховається в нас у твердинях у Хорешу, на взгір’ї Хахіла, що з півдня від Єшішону.
20 А тепер, за всім жаданням своєї душі, о царю, конче зійди, а нам — хіба видати його в цареву руку”.
21 І сказав Саул: “Благословенні ви в Господа, бо змилосердилися надо мною!
22 Ідіть же, приготуйте ще, і розпізнайте, і побачте місце його, де буде нога його, хто його там бачив, бо казали мені: сильно хитрує він!
23 І подивіться, і розізнайте всі схованки, де він ховається, і вернетесь до мене з певною звісткою, — і я піду з вами. І буде, якщо він є в Краю, то пошукаю його по всіх Юдиних тисячах”.
24 І встали вони, і пішли в Зіф перед Саулом. А Давид та його люди були в Маонській пустині в Араві, на південь від Єшімону.
25 А Саул та його люди пішли шукати. І донесли про це Давидові, і він зійшов до Сели, і спинився в Маонській пустині. А Саул прочув, та й гнався за Давидом до Маонської пустині.
26 І пішов Саул з цього боку гори, а Давид та його люди — з того боку гори. І поспішав Давид відійти перед Саулом, а Саул та люди його оточували Давида та людей його, щоб схопити їх.
27 І прийшов посланець до Саула, говорячи: “Іди поспішно, бо филистимляни кинулися на Край!”
28 І вернувся Саул з погоні за Давидом, і пішов навперейми филистимлян. Тому‑то назвали ім’я тому місцю: Села‑Гаммахлекот .