Давид переховується у царя Ахіша
1 Давид міркував сам у собі: Коли-небудь я таки загину від рук Саула, тому мені не залишається нічого кращого, як утікати. Тож я піду до филистимського краю, і тоді Саул перестане мене шукати по всьому Ізраїлю, і таким чином я врятуюсь з його рук.
2 Тож Давид, разом із шістьомастами воїнами, що були з ним, вирушив і пішов до ґатського царя Ахіша, Маахового сина.
3 Отже, Давид разом зі своїми людьми замешкали з Ахішем у Ґаті, – кожен зі своєю родиною, як і Давид з обома своїми дружинами: з Ахіноамою з Єзреела та Авігеєю, колишньою дружиною Навала з Кармела.
4 Коли Саулові повідомили, що Давид утік у Ґат, то він перестав далі його шукати.
5 Давид же промовив до Ахіша: Якщо я знайшов у тебе ласку, дозволь мені оселитись у одному з невеличких околичних міст твоєї країни, де би я міг проживати; для чого твій слуга мав би залишатись з тобою в столичному місті?
6 І Ахіш того ж дня дав йому Ціклаґ. З того часу Ціклаґ вважається містом Юдейських царів аж до цих пір.
7 Взагалі час перебування Давида у филистимському краю становив один рік і чотири місяці.
8 Звідти Давид зі своїм загоном воїнів здійснював походи проти гессурійців, ґіргешейців та амалекітянців, що здавна заселяли ті землі в напрямку до Шуру і далі до єгипетського краю.
9 Нападаючи на якусь місцевість, Давид не залишав живими ні чоловіків, ні жінок; він забирав стада худоби, отари овець, ослів та верблюдів, весь одяг й знову повертався та зустрічався з Ахішем.
10 А коли Ахіш запитував: На кого ви тепер нападали, то Давид відповідав: На південний край Юдеї, або на південь єрахмельців чи на південну частину кенейців.
11 Давид не залишав живими ні чоловіків, ні жінок, й не приводив з собою нікого в Ґат, вважаючи: Вони можуть донести на нас! Такі люди могли засвідчити, що Давид учинив інакше, ніж каже. Таким був спосіб діяльності протягом усього часу, поки він перебував у краю филистимців.
12 Тому Ахіш довіряв Давидові, говорячи: Він став ненависним для свого народу, Ізраїлю, тож він назавжди залишиться моїм слугою .
Давид у царя Ахіша
1 І сказав Давид у серці своїм: “Колись я попадуся в Саулову руку. Нема мені ліпшого, як, утікаючи, утечу до филистимського краю, — і відмовиться від мене Саул, щоб шукати мене вже по всій Ізраїлевій країні, і я втечу від руки його”.
2 І встав Давид, і перейшов він та шість сотень чоловік, що з ним, до Ахіша, Маохового сина, ґатського царя.
3 І осівся Давид з Ахішем у Ґаті, він та люди його, кожен із домом своїм, Давид та дві жінки його: ізреелітка Ахіноам та Авіґаїл, колишня жінка Навалова, кармелітка.
4 І донесено Саулові, що Давид утік до Ґату, і він більш уже не шукав його.
5 А Давид сказав до Ахіша: “Якщо я знайшов милість в очах твоїх, нехай дадуть мені місце в одному з міст цієї землі, і нехай я осяду там. І чого сидітиме раб твій у місті твого царства разом із тобою?”
6 І дав йому Ахіш того дня Ціклаґ, чому належить Ціклаґ Юдиним царям аж до цього дня.
7 А число днів, що Давид сидів на филистимській землі, було рік та чотири місяці.
8 І сходив Давид та люди його, і нападали на Ґешуреянина, і на Ґірзеянина, і на Амаликитянина, бо вони мешканці цього краю відвіку, аж доти, як іти до Шуру, і аж до єгипетського краю.
9 І побивав Давид той край, і не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, і забирав худобу дрібну та худобу велику, і осли, і верблюди, і одежу, — і вертався, і приходив до Ахіша.
10 І питався Ахіш: “На кого нападали ви сьогодні?” А Давид казав: “На південь Юдин, і на південь Єрахмеелеянина, і на південь Кенеянина”.
11 А Давид не лишав при житті ані чоловіка, ані жінки, щоб привести до Ґату, говорячи: “Щоб не донесли на нас, кажучи: Так зробив Давид, і такий його звичай по всі дні, коли сидів на филистимській землі”.
12 І вірив Ахіш Давидові, говорячи: “Справді обриднув він своєму народові в Ізраїлі, і буде мені за вічного раба!”