Договір Аси з Бен-Гададом
1 На тридцять шостому році владарювання Аси проти Юдеї виступив Ізраїльський цар Вааса, й почав будувати фортецю в Рамі, щоб закрити людям доступ до Юдиного царя Аси.
2 Тоді Аса взяв срібло й золото зі скарбниць Господнього Храму та царського палацу, й послав арамійському цареві Бен-Гададу, який мешкав у Дамаску, з такою пропозицією:
3 Давай укладемо договір між мною і між тобою, як був між моїм батьком і твоїм батьком! Ось я тобі посилаю в дар срібло і золото, за умови, що ти розірвеш свій договір з Ізраїльським царем Ваасою, аби він залишив мене в спокої.
4 Бен-Гадад погодився з пропозицією царя Аси, і послав воєначальників зі своїм військом, і вони виступили проти деяких міст Ізраїлю. Арамійці (сирійці ) спустошили Ійон, Дан, Авел-Маїм та всі запаси в містах Нефталима.
5 Так сталося, що коли Вааса про це дізнався, то перестав відбудовувати Раму, зупинивши всяку працю.
6 Тоді цар Аса скликав усіх Юдеїв, аби вони винесли з Рами каміння і дерево, які Вааса використовував, і з тих матеріалів збудував фортеці в Ґіві та Міцпі.
Пророчі слова провидця Ханані
7 У той час прийшов до Юдейського царя Аси провидець Ханані, і сказав йому: Оскільки ти понадіявся на арамійського царя, а не довірився Господу, твоєму Богові, через це військо арамійського царя уникнуло твоїх рук!
8 Хіба в кушійців та лівійців не було численного війська, з дуже великою кількістю колісниць і кіннотників? Але тоді, коли ти довірився Господу, то Він видав їх у твої руки!
9 Адже очі Господні оглядають усю землю, аби підтримувати тих людей, чиє серце цілковито віддане Йому. Нерозсудливо в цій справі ти зробив і тому відтепер будуть у тебе війни!
10 Почувши ці слова Аса розсердився на провидця й кинув його у в’язницю, бо його охопила за це провіщення велика лють. Це був час, коли Аса вже почав пригноблювати людей.
11 Про всю іншу діяльність Аси, від початку й до кінця, описано в Книзі Літопису Юдейських та Ізраїльських Царів.
Смерть і поховання Аси
12 На тридцять дев’ятому році свого владарювання Аса занедужав на ноги, і його хвороба ставала все важчою, проте навіть у своїй хворобі він звертався не до Господа, а до лікарів.
13 Отже, Аса спочив зі своїми батьками. Він помер на сорок першому році свого царювання,
14 Його поховали у власній гробниці, яку він собі висік у Місті Давида. Тіло Аси поклали на ложі, намащеному усякими пахощами та майстерно приготовленим пахучим миром, і запалили на його честь дуже велике вогнище.
Боротьба Аси з Башею. Смерть Аси
1 Тридцятого й шостого року царювання Аси пішов Баша, Ізраїлів цар, проти Юди, і будував Раму, щоб не дати нікому від Аси, царя Юдиного, виходити та входити.
2 І виніс Аса срібло та золото із скарбниць Господнього дому та дому царевого, і послав до Бен-Гадада, царя сирійського, що сидів у Дамаску, говорячи:
3 “Є умова між мною та між тобою, і між батьком моїм та батьком твоїм. Ось послав я тобі срібла та золота, — іди, зламай умову свою з Башею, царем Ізраїлевим, і нехай він відійде від мене”.
4 І послухався Бен‑Гадад царя Аси, і послав зверхників свого війська на Ізраїлеві міста, і вони поруйнували Іййона, і Дана, і Авел-Маїма та всі запаси міст Нефталимових.
5 І сталося, як Баша це почув, то перестав будувати Раму, і спинив свою працю.
6 А цар Аса взяв усього Юду, і вони повиносили каміння Рами та її дерево, що з них будував був Баша, і побудував з того Ґеву та Міцпу.
7 А того часу прийшов прозорливець Ханані до Аси, Юдиного царя, та й сказав до нього: “Через те, що ти спирався на сирійського царя, а не сперся на Господа, Бога свого, тому втекло з твоєї руки військо сирійського царя.
8 Чи ж не були кушеяни та ливіяни військом дуже великим, колесницями й верхівцями дуже численними? Та коли ти сперся на Господа, Він дав їх у твою руку.
9 Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцнити тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому зробив ти нерозумно, бо відтепер будуть у тебе війни!”
10 І розгнівався Аса на прозорливця, і дав його до в’язниці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з народу того часу.
11 І оце Асині діла, перші та останні, — ось вони описані в книзі Юдиних та Ізраїлевих царів.
12 І занедужав Аса тридцятого й дев’ятого року свого царювання на свої ноги, і хвороба його була тяжка. Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, але до лікарів.
13 І спочив Аса з своїми батьками, і помер сорокового й першого року свого царювання.
14 І поховали його в його гробницях, які він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, по‑мистецькому зробленими, мастями. І спалили йому дуже велике паління.