Угода Соломона з Хірамом про збудування Господнього Храму
1 Тож Соломон призначив сімдесят тисяч носильників і вісімдесят тисяч каменярів у горах, а також три тисячі шістсот наглядачів.
2 Після цього Соломон відправив до тирського царя Хірама, послів з таким посланням: Як ти раніше допомагав моєму батькові Давидові, посилаючи йому кедрове дерево, аби він міг збудувати собі палац, щоб у ньому мешкати,
3 так тепер я берусь за побудову Храму для Імені Господа, мого Бога, аби потім посвятити його та приносити перед Ним жертви запашного ладану; постійно покладати Виставніхліби та приносити жертви всепалення вранці, ввечері, щосуботи, в новомісяччя й у свята Господа, нашого Бога, як завжди чинили в Ізраїлі.
4 Що ж до Храму, який я хочу будувати, то він має бути величним, адже наш Бог є найвеличнішим з-посеред усіх богів!
5 Хоч кому під силу побудувати Йому Храм, коли небеса й небеса небес не спроможні Його вмістити. Тим більше, хто я такий, щоб міг спорудити Йому Храм?! Хіба лише для того, щоб спалювати перед Ним жертви запашного кадіння.
6 Тому, будь ласка, пришли до мене мудрого чоловіка, який умів би обробляти золото, срібло, мідь, залізо, багряницю, кармазин й голубий пурпур, та який володіє ремеслом різьблення, Нехай би він співпрацював з моїми митцями, яких підготував мій батько Давид в Юдеї та Єрусалимі.
7 Пришли мені також з Лівану кедрове, кипарисове та сандалове дерево, адже мені відомо, що твої слуги знаються на зрізуванні дерев Лівану. Мої слуги також працюватимуть разом із твоїми слугами,
8 щоб заготовити мені багато дерева, оскільки Храм, який я маю намір будувати, повинен бути великим і розкішним.
9 Тому для твоїх робітників, які зрізуватимуть дерева, я даю на харчування двадцять тисяч корів пшениці, двадцять тисяч корів ячменю, двадцять тисяч батів вина й двадцять тисяч батів олії.
10 Тирський цар Хірам у листі до Соломона написав: Господь любить Свій народ, раз поставив тебе царем над ним.
11 Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, Котрий створив небо та землю, що дав цареві Давидові мудрого сина, сповненого розуму та кмітливості, і який має намір будувати Храм для Господа, а також царський палац для себе, – писав Хірам.
12 А тепер я посилаю до тебе мудрого чоловіка, – розумного та кмітливого Хірам-Аві.
13 Він є сином жінки з племені Дана, а його батько походить з Тира. Він має досвід щодо обробки золота, срібла, міді, й заліза, а також каменю і дерева, кармазина та голубого пурпуру, вісону та багряниці; він також володіє ремеслом будь-якого різьблення, й потрапить виконати будь-який задум, який буде йому доручено, співпрацюючи з твоїми умільцями та з умільцями мого володаря, твого батька Давида.
14 А щодо пшениці, ячменю, олії та вина, про що говорив мій володар, то можеш усе це послати нам, твоїм слугам.
15 Що ж до нас, то ми назрізаємо дерев на Лівані, скільки буде тобі потрібно, й доставимо їх до тебе плотами морським шляхом до Яффи, а вже ти спровадиш їх у Єрусалим.
16 Після цього Соломон порахував усіх мужчин-приходців, котрі мешкали в Ізраїльському краю, згідно з переписом, раніше проведеним його батьком Давидом. Таких виявилось сто п’ятдесят три тисячі шістсот.
17 З них сімдесят тисяч він призначив наглядачами, вісімдесят тисяч – каменярами в гірських каменоломнях, а три тисячі шістсот – поставив за приставів, котрі здійснювали би нагляд за працею людей.
Умова Соломона з Хірамом про будову Господнього дому
1 І відлічив Соломон сімдесят тисяч чоловік носіїв та вісімдесят тисяч чоловік каменотесів у горах, а керівників над ними — три тисячі й шість сотень.
2 І послав Соломон до Хірама , царя тирського, говорячи: “Як зробив ти з батьком моїм Давидом, і послав був йому кедри на будову дому його, щоб сидіти в ньому, так зроби й мені .
3 Ось я будую храм для Ймення Господа, Бога мого, щоб присвятити Йому, щоб кадити перед Його лицем запашне кадило, і для постійного покладення хліба та для цілопалення на ранок і на вечір, на суботи й на молодики та на свята Господа, Бога нашого. Навіки це над Ізраїлем!
4 А храм, якого я будую, великий, бо Бог наш більший від усіх богів!
5 А хто має силу збудувати Йому храма, коли небо й небеса небес не обіймають Його? І хто я, що збудую Йому храма? Хіба тільки на кадіння перед лицем Його!
6 А тепер пошли мені чоловіка, здібного до роботи в золоті, і в сріблі, і в міді, і в залізі, і в пурпурі, і в червені, і в блакиті, і що вміє вирізувати різьби, разом із тими мистцями, що зо мною в Юді та в Єрусалимі, яких приготовив батько мій Давид.
7 І пошли мені з Ливану дерева кедрового, кипарисового та сандалового, бо я знаю, що твої раби вміють рубати дерева ливанські. І оце мої раби будуть рабами твоїми,
8 щоб наготовити мені безліч дерева, бо цей храм, що я будую, буде великий та пишний!
9 А ось дереворубам, що стинають дерева, рабам твоїм, дав я пшениці, як поживи, двадцять тисяч корів , та ячменю двадцять тисяч корів, і вина двадцять тисяч батів , і оливи двадцять тисяч батів”.
10 І сказав Хірам, цар тирський, листом і послав до Соломона: “Через любов Господа до народу Свого поставив Він тебе над ними за царя”.
11 І сказав Хірам: “Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що вчинив небеса та землю, що дав цареві Давидові сина мудрого, який має розум та багатий на знання, що збудує дім Господній та дім царський для себе!
12 А тепер я посилаю мудрого чоловіка, що має знання, Хурам-Аві,
13 сина жінки з Данових дочок, — а батько його тирянин, — що вміє робити в золоті та в сріблі, в міді, в залізі, в каміннях та в деревах, у пурпурі й у блакиті, і в вісоні, і в червені, і різати всяку різьбу, і виконувати всяку думку, що буде дана йому з мистцями твоїми та з мистцями пана мого Давида, батька твого.
14 А тепер пшеницю й ячмінь, оливу та вино, про які казав мій пан, нехай посилає своїм рабам.
15 А ми нарубаємо дерев із Ливану за всякою твоєю потребою, і спровадимо їх тобі плотами морем до Яфи, а ти спровадиш їх до Єрусалиму”.
16 І перелічив Соломон усіх людей‑приходьків, що в Ізраїлевому Краї, за переліком, що перелічив був їх його батько Давид, і було знайдено їх сто й п’ятдесят тисяч і три тисячі й шість сотень.
17 І він зробив із них сімдесят тисяч носіїв та вісімдесят тисяч каменотесів у горах, та три тисячі й шість сотень керівників, що спонукували той народ до праці.