Перенесення Ковчегу Заповіту до Господнього Храму
1 Коли Соломон закінчив усю працю щодо спорудження Храму Господа, то Соломон вніс святі дари свого батька Давида, зокрема: золото, срібло та всі інші речі й посуд; все це він поклав у скарбницю Божого Храму.
2 Після цього Соломон зібрав Ізраїльських старійшин, усіх глав племен та начальників батьківських родин Ізраїлю в Єрусалим, аби перенести Ковчег Господнього Заповіту з Міста Давида, тобто з Сіону.
3 Таким чином зібрались у царя всі мужі Ізраїлю відзначити сьомого місяця свято.
4 Коли прибули всі старійшини Ізраїлю, левіти підняли Ковчег
5 і понесли Ковчег разом із Наметом Зборів та з усіма святими предметами, що були в Наметі. Все це несли священики та левіти.
6 А цар Соломон разом з усією громадою Ізраїлю, що зібралась у нього перед Ковчегом, приносили в жертву овець та волів у такій кількості, що не можна було порахувати й записати, – так їх було багато.
7 Тож священики внесли Ковчег Господнього Заповіту на його місце, у внутрішнє Святилище Храму, у Святе Святих, під крила херувимів.
8 Херувими простягали свої крила над тим місцем, де, нарешті, стояв Ковчег, – херувими покривали сам Ковчег та його держаки зверху.
9 Держаки були такі довгі, що кінці держаків Ковчега було видно тим, що стояли спереду в Святому (відділенні ), проте знадвору їх не було видно. Там вони і до сьогодні.
10 У середині Ковчега не було нічого, крім двох скрижалів, які туди поклав Мойсей на Хориві, коли Господь укладав Свій Заповіт з Ізраїльтянами після їх виходу з Єгипту.
11 Так сталося, що коли священики виходили зі Святилища, – адже всі зібрані там священики, незалежно від своєї череди (зміни ), були освячені, –
12 коли всі левіти-хористи на чолі з Асафом, Геманом, Єдутуном та їхніми синами й братами, одягнуті в одежі з вісону, стояли зі східного боку від жертовника й співали в супроводі цимбалів, цитрів та арф, сто двадцять священиків, трубили в труби;
13 коли звуки їхніх труб разом з голосами тих, що співали, зливались в одну злагоджену мелодію хвали та прославлення Господа; і коли в супроводі труб, цимбалів та інших музичних інструментів всі заспівали, прославляючи Господа, бо Він достойний і Його милосердя вічне, – Храм Господній, усе Святилище сповнилось хмарою Його слави!
14 Тому священики не могли далі стояти і здійснювати служіння через ту хмару, оскільки Господня слава заповнила Божий Храм.
Перенесення ковчега
1 Цар. 8:1–11.1 І була закінчена вся праця, яку зробив Соломон для Господнього дому. І Соломон повносив освячені речі свого батька Давида, і срібло, і золото, і всі ці речі дав до скарбниці Божого дому.
2 Тоді Соломон зібрав до Єрусалиму Ізраїлевих старших, і всіх голів племен, начальників батьківських родів Ізраїлевих синів, щоб перенести ковчега Господнього заповіту з Давидового Міста, воно — Сіон.
3 І були зібрані до царя всі ізраїльтяни в свято, воно — сьомого місяця.
4 І поприходили всі Ізраїлеві старші, і Левити понесли ковчега.
5 І понесли ковчега та скинію заповіту, і всі святі речі, що в скинії, — несли їх священики та Левити.
6 А цар Соломон та вся Ізраїлева громада, що зібралася при ньому перед ковчегом, приносили в жертву худобу дрібну та худобу велику, що через многоту не була ані записувана, ані лічена!
7 І священики внесли ковчега Господнього заповіту до його місця, до девіру дому, до Святого Святих, під крила херувимів.
8 А херувими простягали крила над місцем ковчега, і затінювали херувими над ковчегом та над його держаками зверху.
9 А ті держаки були довгі, і головки тих держаків були видні з ковчегу, що перед девіром, а назовні не були видні. І були вони там аж до цього дня.
10 У ковчезі не було нічого, тільки дві таблиці, що поклав Мойсей на Хориві, коли Господь склав був заповіта з Ізраїлевими синами при виході їх із Єгипту.
11 І сталося, як священики виходили із святині, — а всі священики, що були там , освятилися, без додержання черг, —
12 а Левити співаки, — усі вони, аж до Асафа, Гемана, Єдутуна, і синів їхніх та братів їхніх, — убрані у вісон, з цимбалами, із арфами та з цитрами, стояли на схід від жертівника, а з ними сто й двадцять священиків, що сурмили на сурмах,
13 і було воно для сурмачів та співаків як одне, щоб подати один голос на хвалу та дяку Господеві, і як загримів голос на сурмах, і на цимбалах, і на музичних знаряддях, і як хвалили Господа: “Добрий‑бо Він, бо навіки Його милосердя!”, — то дім, дім Господній наповнився хмарою!..
14 І не могли священики стояти й служити через ту хмару, бо слава Господня наповнила дім Божий!..