Осія – останній цар Ізраїля
1 У дванадцятому році Юдейського царя Ахаза на царський престол Ізраїлю зійшов Осія, син Ели. Він владарював у Самарії дев’ять років.
2 Він також творив зло перед Господом, хоч і не так, як Ізраїльські царі, котрі були до нього.
3 Проти нього виступив ассирійський цар Салманасар, який зробив Осію своїм підданим, що платив йому данину.
4 Коли ж ассирійський цар викрив змову Осії, який таємно направив послів до єгипетського царя Со й перестав платити ассирійському цареві щорічну данину, то ассирійський цар схопив його і, закувавши в кайдани, вкинув у в’язницю.
Салманасар поневолює Ізраїль та переселяє народ до Ассирії
5 Після цього ассирійський цар поневолив усю країну, дійшов до Самарії і тримав її в облозі три роки.
6 Отже, в дев’ятому році царювання Осії ассирійський цар захопив Самарію і переселив Ізраїльтян в Ассирію, поселивши їх у місцевості Халах, що над рікою Хавор , а також у місті Ґозан та в інших мідійських містечках.
7 А все це сталося тому, що Ізраїльтяни згрішили проти Господа, свого Бога, Котрий їх вивів із єгипетського краю з-під влади фараона, царя Єгипту, й поклонялись іншим богам.
8 Вони почали жити за звичаями народів, яких Господь колись прогнав з-перед Ізраїльського народу, а також за постановами Ізраїльських царів, яких самі обирали.
9 Ізраїльтяни діяли підступно, всупереч волі Господа, свого Бога, будуючи для себе капища на узвишшях усіх своїх міст, – від сторожової вежі аж до укріпленого міста-твердині.
10 Вони ставили собі стовпи та священні кам’яні статуї Астарти на кожному підвищенні та під кожним розлогим деревом.
11 Там, в усіх тих капищах вони кадили ладаном, як і народи, яких Господь прогнав з-перед них; чинили злочини, викликаючи тим Господній гнів!
12 Вони служили ідолам, про яких Господь їм говорив, що не слід цього робити!
13 І хоч Господь застерігав Ізраїль та нащадків Юди через усіх Своїх пророків і численних провидців, закликаючи: Наверніться зі своїх лихих доріг і дотримуйтеся Моїх Заповідей, Моїх постанов, відповідно до всього Закону, який Я дав вашим батькам, і який Я переказував вам через посланих Мною слуг-пророків!
14 Але ж вони не слухали, а стали такими ж твердоголовими, як були впертими їхні батьки, – вони не довіряли Господу, своєму Богові.
15 Вони цілковито знехтували Його постановами та Його Заповітом, який Він уклав з їхніми батьками, так само, як і Його застереженнями, які Він їм давав; вони пішли за марнотою, так що самі перетворились на марноту, як і ті народи, які довкола них, і щодо яких Господь їм заповів, аби не наслідували їх!
16 Вони відкинули всі Заповіді Господа, свого Бога, і зробили собі два литих тельця; влаштували собі священні гаї Ашери й поклонялися всьому небесному воїнству та служили Ваалові.
17 Вони проводили через вогонь своїх синів і своїх дочок, займалися ворожінням і чаклунством, – цілковито запродалися, аби чинити те, що не до вподоби Господу, викликаючи тим Його гнів.
18 Величезне було обурення Господа на Ізраїль, і Він відкинув їх від Себе, так що не залишилось нікого, а лише єдине Юдине плем’я.
19 Проте і Юдеї не дотримувались Заповідей Господа, свого Бога, а почали наслідувати звичаї Ізраїлю, які ті впроваджували,
20 тому Господь відкинув взагалі усіх нащадків Ізраїля; Він упокорював їх, віддаючи їх у руки тих, котрі їх грабували, а згодом відкинув від Себе усіх, цілковито.
21 Адже коли Ізраїль відірвався від Давидового роду, вони обрали собі царем Неватового сина Єровоама, а Єровоам відтягнув Ізраїль від Господа та впровадив його у великий гріх!
22 Ізраїльтяни неухильно ходили в усіх гріхах Єровоама, які той чинив,
23 аж доки Господь зовсім не відкинув Ізраїль від Себе, як Він попереджав через усіх Своїх слуг пророків. Отже, Ізраїль був виселений зі своєї землі до Ассирії, й перебуває там аж до сьогодні.
Ассирія заселяє Самарію чужими народами, що не вшановували Господа
24 А в залишені Ізраїльтянами міста Самарії ассирійський цар привів людей з Вавилона, з Кути і з Авви, з Хамата і Сефарваїма , поселивши їх у самарійських містах. Вони заволоділи Самарією й замешкали в її містах.
25 Так сталося, що коли вони (переселенці ) там осіли, то не боялись і не вшановували Господа, тому Господь посилав на них левів, і вони шматували їх.
26 Тож ассирійському цареві повідомили, говорячи: Люди, яких ти поневолив, поселивши їх у самарійських містах, не знають, як вшановувати Бога того краю, тому Він наслав на них левів, які їх убивають, оскільки вони не знають законів Бога того краю.
27 Тоді ассирійський цар видав наказ, звелівши: Відішліть туди одного зі священиків, яких ви виселили звідти; нехай він повернеться й поселиться там, щоб навчати їх, як слід вшановувати Бога того краю.
28 Отже, один зі священиків, якого виселили з Самарії, повернувся й замешкав у Бетелі, навчаючи їх, як мають боятися і вшановувати Господа.
29 Проте кожен з тих народів робив собі і власних богів та ставив їх у капищах на узвишшях, які набудували колишні самарійці, – кожен народ у тих містах, у яких вони замешкали.
30 Так переселенці з Вавилона зробили собі Суккот-Бенота, люди Кути створили Нерґала; приходці з Хамата зробили Ашіму;
31 аввійці створили собі Нівхаза й Тартака, а сефарваїмці взагалі спалювали своїх дітей для Адраммелеха та Анаммелеха, – богів Сефарваїма.
32 При тому вони нібито мали страх і вшановували Господа, призначаючи з-поміж себе священиків на узвишшях, які звершували для них у капищах на тих узвишшях певні обряди.
33 Вшановуючи поверхнево Господа, вони разом з тим служили і своїм богам за звичаями тих народів, звідки були примусово виселені.
34 Самаряни й досі діють за своїми давніми звичаями. Насправді ж, вони не бояться і не шанують Господа, не дослухаються до Його правил, не виконують Його постанов і не дотримуються Його Закону та Заповідей, які Господь заповів нащадкам Якова, котрого Він назвав Ізраїлем .
35 Адже Господь уклав з ними (Ізраїлем ) Заповіт, звелівши їм, говорячи: Не вшановуйте інших богів! Ви не повинні їм поклонятись; не служіть їм і не приносьте їм жертв,
36 але тільки Господу, Який потужною силою і простягнутою рукою вивів вас із єгипетського краю! Його Одного бійтеся і вшановуйте! Йому поклоняйтесь і Йому приносьте жертви!
37 Непорушно і повсякденно дотримуйтесь Його постанов і наказів, Закону і Заповідей, які Він вам написав, а інших богів взагалі не бійтесь і не поклоняйтесь їм!
38 Тож не забувайте Заповіту, який Я уклав з вами, й інших богів не вшановуйте!
39 Поклоняйтесь лише Господу, вашому Богові, й Він вас врятує з рук усіх ваших ворогів.
40 Але вони не послухались, а діяли за своїми колишніми звичаями.
41 Отже, ті народи ніби боялися і вшановували Господа, але служили своїм різьбленим ідолам . Так само їхні діти та їхні онуки чинять за прикладом своїх батьків аж до сьогодні.
Кінець Ізраїлевого царства
1 Дванадцятого року Ахаза, Юдиного царя, зацарював над Ізраїлем у Самарії Осія, син Елин, на дев’ять років.
2 І робив він зле в Господніх очах, тільки не так , як ті Ізраїлеві царі, що були перед ним.
3 На нього вийшов Салманасар, цар асирійський, і Осія став йому за раба, і давав йому данину.
4 Та асирійський цар знайшов в Осії змову, що він посилав послів до Со, єгипетського царя, та не приносив асирійському цареві данини, як рік у рік те робив був . І замкнув його асирійський цар, і зв’язав його у в’язничому домі.
5 І вийшов асирійський цар на ввесь Край, і прийшов до Самарії, й облягав її три роки.
6 Дев’ятого року Осії асирійський цар здобув Самарію, та й вигнав Ізраїля до Асирії, і осадив їх у Халаху, і в Хаворі над річкою Ґозан, і в містах Мідії.
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини грішили проти Господа, Бога свого, що випровадив їх з єгипетського краю з руки фараона, єгипетського царя, і боялися інших богів,
8 і ходили уставами тих народів, що Господь повиганяв їх перед Ізраїлевими синами, та Ізраїлевих царів, які вони встановили,
9 а Ізраїлеві сини вимишляли на Господа, Бога свого, слова, що не були слушні, і будували собі пагірки по всіх своїх містах, від вартової башти аж до твердинного міста,
10 і ставили собі стовпи для богів та Астарти на кожному високому взгір’ї та під усяким зеленим деревом,
11 і кадили там на всіх пагірках, як ті люди, що Господь повиганяв перед ними, і робили злі речі, щоб гнівити Господа,
12 і служили бовванам, про яких Господь говорив їм: “Не будете робити цієї речі”,
13 то Господь засвідчив в Ізраїлі та в Юді через усіх Своїх пророків та всіх прозорливців, говорячи: “Верніться з ваших злих доріг, і додержуйте Моїх заповідей, уставів Моїх, згідно зо всім Законом, якого Я наказав був вашим батькам, і якого послав до вас через Моїх рабів пророків”.
14 Та не слухали вони, і робили твердою свою шию, як шия їхніх батьків, що не вірили в Господа, Бога свого.
15 І нехтували вони постанови Його, і заповіта Його, що склав з їхніми батьками, і свідоцтва Його, що засвідчив на них, і пішли за гидотою й марнотами, та за народами, що були навколо них, про яких Господь наказав був їм не робити, як вони.
16 І полишили вони всі заповіді Господа, Бога свого, і зробили собі литого боввана, двох телят, і зробили Астарту, і вклонялися всьому небесному військові та служили Ваалові.
17 І вони переводили через огонь своїх синів та дочок своїх, і чарували чарами, і ворожили, і віддавалися робити зло в Господніх очах, щоб гнівити Його.
18 І сильно розгнівався Господь на Ізраїля, і відкинув їх від Свого лиця, — не позостало нікого , тільки саме Юдине плем’я.
19 Та й Юда не додержував заповідей Господа, Бога свого, — і ходили вони Ізраїлевими постановами, які вони встановили.
20 І відвернувся Господь від усього Ізраїлевого насіння, і впокоряв їх, і давав їх у руку грабіжників, аж поки не кинув їх від лиця Свого,
21 бо Ізраїль розірвав з Давидовим домом, і вони зробили царем Єровоама, Неватового сина, а Єровоам відвернув Ізраїля від Господа, і вводив їх у великий гріх.
22 І ходили Ізраїлеві сини в усіх Єровоамових гріхах, які він робив, не відступалися з того,
23 аж поки Господь не відкинув Ізраїля від лиця Свого, як говорив був через усіх Своїх рабів пророків. І пішов Ізраїль на вигнання зі своєї землі до Асирії, і він там аж до цього дня.
Нові мешканці Самарії
24 І спровадив асирійський цар людей з Вавилону, і з Кути, і з Авви, і з Гамоту, і з Сефарваїму, й оселив по містах Самарії замість Ізраїлевих синів. І посіли вони Самарію, й осілися по містах її.
25 І сталося, на початку пробування їх там не боялися вони Господа, — і Господь послав на них левів, і вони нищили їх.
26 І сказали вони до асирійського царя, говорячи: “Ті люди, яких ти вигнав та оселив по містах Самарії, не знають прав Бога цього Краю, і Він послав на них оцих левів, і ось вони нищать їх, бо вони не знають права Бога цього Краю”.
27 І наказав асирійський цар, говорячи: “Відведіть туди одного зі священиків, яких вигнали звідти, і підуть, і осядуть там, і він навчатиме їх права Бога цього краю”.
28 І прибув один із священиків, яких вигнали з Самарії, і осівся в Бет‑Елі, і він навчав їх, як мають боятися Господа.
29 Та крім того кожен народ робив свого бога, і ставили їх у пагірковому місці, що робили попередні самаряни, кожен народ по своїх містах, де вони сиділи.
30 А вавилоняни зробили Суккот-Бенота, а кутяни зробили Нереґала, а гаматяни зробили Ашіму,
31 а авв’яни зробили Нівхаза та Тартака, а мешканці Сефарваїму палили синів своїх ув огні Адраммелехові й Анаммелехові, сефарваїмським богам.
32 І при тому вони боялися Господа, і настановили собі з‑серед себе священиків пагірків, і вони приносили їм жертви в пагірковому місці.
33 Вони боялися Господа, і богам своїм служили за правом тих народів, звідки повиганяли їх.
34 Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, — вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Законом, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім’я Ізраїля.
35 І склав Господь із ними заповіта, і наказав їм, говорячи: “Не будете боятися інших богів, і не будете вклонятися їм, і не будете служити їм, і не будете приносити жертов їм,
36 а тільки Господа, що вивів вас із єгипетського краю великою силою та витягненим раменом, Його будете боятися, і Йому будете вклонятися, і Йому будете приносити жертви.
37 І устави, і права, і Закона, і заповідь, які написав вам, будете додержувати, щоб виконувати по всі дні, а богів інших не будете боятися.
38 А заповіта, що Я склав із вами, не забудете, і не будете боятися інших богів,
39 а тільки Господа, Бога вашого, будете боятися, і Він вирятує вас із руки всіх ваших ворогів”.
40 Та не послухали вони, бо все робили за своїм попереднім звичаєм.
41 І ті народи все боялися Господа, але служили бовванам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, — як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня.