Давид перемагає аммонійців та арамійців
1 За якийсь час після цього сталося так, що помер аммонійський цар, а замість нього почав владарювати його син Ханун.
2 Тоді Давид вирішив: Виявлю Хануну, Нахашовому сину, співчуття, як його батько виявив доброзичливість до мене. І Давид направив послів, аби вони висловили йому співчуття з приводу смерті його батька. Тож посли Давида прибули в край аммонійців.
3 Але можновладці аммонійців промовили до свого володаря Хануна: Невже ти вважаєш, що Давид дійсно має намір своїм співчуттям тобі вшанувати твого батька? Найімовірніше, Давид направив своїх послів до тебе, щоб розвідати місто, все оглянути, а потім знищити його.
4 Тому Ханун наказав схопити послів Давида, поголити їм наполовину їхні бороди, наполовину, аж до пояса пообтинати їхній одяг, а після цього їх відпустити.
5 Коли Давидові про це сказали, то він вислав їм назустріч інших посланців. Оскільки попередні мужі були дуже осоромлені, то цар сказав: Залишайтесь в Єрихоні, аж доки не відростуть ваші бороди, після чого повернетесь!
6 Аммонійці зауважили, що стали ненависними для Давида. Тоді аммонійці відправили послів і найняли арамійців Бет-Рехова і арамійців Цови – двадцять тисяч піхотинців, а також царя Маахи з тисячею військових та дванадцять тисяч воїнів з Тови.
7 Дізнавшись про це, Давид послав Йоава з усією військовою потугою.
8 Аммонійці виступили, й вишикувались до бою перед входом до брами міста, тоді як арамійці Цови та Рехова, воїни Тови і Маахи стояли окремо в полі.
9 Коли Йоав побачив, що йому одночасно загрожує битва, як спереду, так і з тилу, то він вибрав найдобірніших воїнів з усього Ізраїлю, і вишикувався проти арамійців.
10 Решту війська він передав під командування свого брата Авішая, аби він виступив проти аммонійців.
11 Йоав наказав: Якщо переважатимуть у силі арамійці мене, ти прийдеш мені на підмогу, а якщо аммонійці будуть брати верх над тобою, то я прийду на допомогу тобі.
12 Тож будь мужнім! Ми будемо твердо стояти за наш народ і за місто нашого Бога, а Господь нехай учинить те, що вважатиме за найкраще!
13 Отже, Йоав з усім військом, що було з ним, вступили в бій з арамійцями, й ті побігли перед Ізраїльтянами.
14 Коли ж аммонійці побачили, що арамійці побігли, то вони також почали втікати від Авішая, і повернулись у місто. Йоав зупинив переслідування аммонійців і повернувся в Єрусалим.
15 Коли арамійці побачили, що зазнали поразки від Ізраїльтян, то вони вирішили об’єднатись разом.
16 Гададезер відправив гінців і спровадив арамійців, що були за Рікою (Євфрат ). Вони зосередились біля Хеламу під проводом Шоваха, командувача армії Гададезера.
17 Коли про це повідомили Давидові, то він зібрав усе Ізраїльське військо, переправився через Йордан і прибув на територію Хеламу. Арамійці виступили проти Давида, й почалась битва.
18 В результаті арамійці знову побігли від Ізраїлю. Давид знищив сімсот військових колісниць арамійців і сорок тисяч вершників. Сам же командувач війська Шовах, після поранення там же помер.
19 Коли ж усі підлеглі Гададезеру царі зрозуміли, що зазнали остаточної поразки від Ізраїлю, то уклали з Ізраїлем мир і підкорились їм. Арамійці ж надалі боялись допомагати аммонійцям.
Давид побиває аммонітян
1 І сталося по тому, і помер цар аммонітський, а замість нього зацарював син його Ганун.
2 І сказав Давид: “Зроблю я ласку Ганунові, Нахашевому синові, як батько його зробив був ласку мені”. І послав Давид, щоб його порадувати, щодо батька його, через своїх рабів. І прибули Давидові раби до аммонітського краю.
3 А аммонітські князі сказали до пана свого Гануна: “Чи Давид шанує батька твого в очах твоїх тим , що послав тобі потішителів? Чи ж Давид послав до тебе своїх слуг не на те, щоб оглянули місто та щоб його вивідати, а потім знищити його?”
4 І взяв Ганун Давидових слуг, та й оголив половину їхньої бороди, та обрізав їхню одежу наполовину, аж до сидіння їх, та й відпустив їх.
5 І донесли про це Давидові, а він послав назустріч їм, бо ті мужі були дуже осоромлені. І цар їм сказав: “Сидіть в Єрихоні, аж поки відросте вам борода, потім повернетесь”.
6 І побачили аммонітяни, що вони зненавиджені в Давида. І аммонітяни послали й найняли Арам -Бет‑Рехову й Арам‑Цови, двадцять тисяч піхотинців, та царя Маахи, тисячу чоловік, і тов’ян дванадцять тисяч чоловік.
7 А коли Давид прочув про це , то послав Йоава та все лицарське військо.
8 І повиходили аммонітяни, і встановилися до бою при вході до брами. А Арам‑Цова, і Рехов, і Тов’янин, і Мааха, — вони самі були на полі.
9 І побачив Йоав, що бойовий фронт звернений на нього спереду та позаду, то вибрав Ізраїлевих вибраних, та й установив їх навпроти Арама.
10 А решту народу дав під руку свого брата Авшая, і встановив навпроти аммонітян,
11 і сказав: “Якщо Арам буде сильніший від мене, то будеш мені на поміч, а якщо аммонітяни будуть сильніші від тебе, то я піду допомагати тобі.
12 Будь мужній, і станьмо міцно за народ наш та за міста нашого Бога, а Господь нехай зробить, що добре в очах Його!”
13 А коли Йоав та народ, що був із ним, підійшли на бій з Арамом, то ті повтікали перед ним.
14 А аммонітяни побачили, що втік Арам, то й вони повтікали перед Авішаєм, і ввійшли до міста. І вернувся Йоав від аммонітян, і ввійшов до Єрусалиму.
15 А коли побачив Арам, що він побитий Ізраїлем, то вони позбиралися разом.
16 І послав Гадад’езер, і вивів Арама, що з другого боку Річки, і ввійшли вони до Геламу. А Шовах, провідник Гадад’езерового війська, був перед ними.
17 І було донесено Давидові, і він зібрав усього Ізраїля, і перейшов Йордан, та прийшов до Геламу. А Арам установився навпроти Давида, і воював із ним.
18 І побіг Арам перед Ізраїлем, а Давид повбивав з Араму сім сотень колесниць та сорок тисяч верхівців. І вбив він Шоваха, зверхника війська його, і той там помер.
19 А коли всі царі, підлеглі Гадад’езера, побачили, що вони побиті Ізраїлем, то замирилися з Ізраїлем, і служили йому. І Арам уже боявся допомагати аммонітянам.