Вбивство Ішбошета
1 Коли син Саула, Ішбошет, довідався, що Авнер загинув у Хевроні, то опустилися його руки, а весь Ізраїль засмутився і був украй збентежений.
2 У цього Саулового сина було два видатних мужа, – командири військових загонів: ім’я одного з них було Баан, а другого – Рехав, сини Ріммона з Беерота, із племені Веніяміна. Адже тоді Беерот належав Веніямінові.
3 Колишні мешканці Беерота втекли до Ґіттаїма, і там проживають приходцями аж по сьогодні.
4 А в Йонатана, сина Саула, був кульгавий син. Адже коли йому було п’ять років, із Єзреела прийшла вістка про смерть Саула та Йонатана. Тоді його підхопила нянька, щоб утікати, але так сталося, що, втікаючи, вона дуже поспішала, а тому він випав з її рук і окривів. Звали його Мефівошет.
5 Отже, сини Ріммона з Беерота, Рехав і Баан, під час денної спеки ввійшли в дім Ішбошета, коли той у південь відпочивав на ліжку.
6 Вони зайшли в дім, ніби взяти пшениці; Рехав і його брат Баан, вразили його в живіт і втекли .
7 Було так : увійшовши в дім, вони застали його сплячим на своєму ліжку в своїй спальні; тоді й вдарили його і, позбавивши життя, відсікли йому голову. Забравши голову Ішбошета, вони всю ніч йшли степовою дорогою.
8 Вони принесли його голову Давидові в Хеврон, і сказали царю: Ось тобі голова Ішбошета, сина твого ворога Саула, котрий хотів позбавити тебе життя. Господь сьогодні учинив помсту над Саулом і його нащадками за нашого володаря, царя!
9 Але Давид відповів Рехавові та його братові Баану, синам Ріммона з Беерота: Як живий Господь, Який рятував моє життя від усякого нещастя,
10 якщо того, хто повідомив мені про смерть Саула, вважаючи свою вістку приємною для мене, я, замість того, щоб дати йому за це нагороду , стратив його в Ціклазі, –
11 то тим більше тепер, коли люди-негідники вбили чесного мужа в його домі на власному ліжку?! Невже я не повинен зажадати його крові з ваших рук, і знищити вас з поверхні землі?
12 Тож Давид наказав своїм воїнам, аби вони вбили їх, відтяли їхні руки та їхні ноги, й повісили їх над ставом у Хевроні. А голову Ішбошета взяли й поховали в гробниці Авнера, в Хевроні.
Убивство Саулового сина Іш‑Бошета
1 І почув Саулів син, що помер Авнер у Хевроні, — і опустилися руки його, а ввесь Ізраїль збентежився.
2 А Саулів син мав двох мужів, керівників відділів, — ім’я одному Баана, а ім’я другому Рехав, сини бееротянина Ріммона, з Веніяминових синів, бо й Беерот залічений був на Веніямина.
3 Та повтікали бееротяни до Ґіттаїму, і мешкали там приходьками, і так є аж до цього дня.
4 А Йонатан, Саулів син, мав кульгавого сина; він був віку п’яти літ, коли прийшла звістка про Саула та Йонатана з Їзреелу. А нянька його несла його й утікала; і сталося, коли вона поспішно втікала, то він упав й окривів. А ім’я його Мефівошет.
5 І пішли сини бееротянина Ріммона, Рехав та Баана, і ввійшли, як була денна спекота, до Іш‑Бошетового дому, — а він лежав у південному спочинку .
6 І ото ввійшли вони аж до середини дому, ніби взяти пшениці, та й ударили його в живіт. І Рехав та брат його Баана втекли.
7 Отож, увійшли вони до дому, а він лежить на ліжку своїм у своїй спальні, — і вони вдарили його, і вбили його, і зняли йому голову. І взяли вони його голову, і йшли степовою дорогою всю ніч.
8 І принесли вони Іш‑Бошетову голову до Давида в Хеврон, та й сказали цареві: “Оце голова Іш‑Бошета, Саулового сина, твого ворога, що шукав був твоєї душі. І дав Господь цього дня панові моєму, цареві, пімсту над Саулом та над насінням його”.
9 І відповів Давид Рехавові та братові його Баані, синам бееротянина Ріммона, і сказав їм: “Як живий Господь, що визволив душу мою від усякого утиску,
10 коли того, хто розповів мені, кажучи: Ось помер Саул, — а він був в очах своїх, як приємний вісник, — я схопив його, і вбив його в Ціклаґ у, замість дати йому нагороду за звістку,
11 тим більше, коли люди несправедливі вбили справедливого чоловіка в домі його на постелі його! А тепер чи я не пошукаю його крови з вашої руки, і не вигублю вас із Краю?”
12 І Давид наказав слугам, — і вони вбили їх, і відрубали їхні руки та їхні ноги, та й повісили над ставом у Хевроні. А Іш‑Бошетову голову взяли й поховали в Авнеровім гробі в Хевроні.