Милосердя Давида до Мефівошету, сина Йонатана
1 Якось Давид запитав: Чи хтось ще залишився з родини Саула, щоб я міг виявити до нього милосердя заради Йонатана?
2 В родині Саула був слуга на ім’я Ціва, – тож його покликали до Давида. І цар його запитав: Чи то ти є Ціва? Він відповів: Так, я – твій слуга!
3 Далі цар запитав: Чи ще хтось залишився з дому Саула, щоб я міг виявити до нього Боже милосердя! І Ціва відповів цареві: Є ще син Йонатана, кривий на ноги.
4 Тоді цар запитав його: А де він? Ціва відповів царю: Він мешкає в домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло-Деварі!
5 Цар Давид послав, і забрав його з Ло-Девара, з дому Махіра, Амміїлового сина.
6 І коли Мефівошет, син Йонатана і внук Саула, прибув до Давида, то впав долілиць і поклонився. А Давид запитав: Ти Мефівошет? І той відповів: Так, я – твій слуга!
7 Тоді промовив до нього Давид: Не бійся! Адже я справді хочу виявити до тебе милосердя заради твого батька Йонатана. Я хочу повернути тобі всі поля твого дідуся Саула. Що ж до тебе, то ти постійно харчуватимешся за моїм столом.
8 Той ще раз поклонився і сказав: Хто я такий, твій слуга, що ти звернув увагу на такого мертвого пса, яким є я?
9 Після цього цар покликав Ціву, Саулового слугу, й сказав йому: Усе, що належало Саулові та всій його родині, я передав внукові твого володаря.
10 А ти, разом зі своїми дітьми і своїми слугами, будете обробляти ту землю, – будете збирати врожаї хліба для твого господаря, аби ви всі мали що їсти. А Мефівошет, внук твого володаря, постійно харчуватиметься з мого столу. Що ж до Ціви, то він мав п’ятнадцять синів і двадцять слуг.
11 Ціва відповів цареві: Все, що звелів мій володар цар, своєму слузі, так твій слуга учинить! З того часу Мефівошет харчувався зі столу царя, як один із царських синів.
12 У Мефівошета був ще малолітній син на ім’я Міха, тоді як усі мешканці дому Ціви, були слугами Мефівошета.
13 Сам Мефівошет мешкав у Єрусалимі, оскільки постійно харчувався зі столу царя. До того ж він був кульгавим на обидві свої ноги.
Давид чинить ласку Йонатановому синові
1 І сказав Давид: “Чи є ще хто , хто позостався з Саулового дому? Я зроблю йому ласку ради Йонатана”.
2 А при Сауловім домі був раб, а ім’я йому — Ціва. І покликали його до Давида, а цар сказав йому: “Чи ти Ціва?” А той відказав: “Раб твій!”
3 І сказав цар: “Чи нема вже кого з Саулового дому, щоб я зробив йому Божу ласку?” І сказав Ціва до царя: “Є ще син Йонатанів, кривий на ноги”.
4 І сказав йому цар: “Де він?” А Ціва відказав цареві: “Ось він у домі Махіра, Амміїлового сина, в Ло‑Деварі”.
5 І цар Давид послав, і взяв його з дому Махіра, Амміїлового сина, із Ло‑Девару.
6 І прийшов Мефівошет, син Йонатана, Саулового сина, до Давида, і впав на обличчя своє й поклонився. І Давид сказав: “Мефівошете!” А той відказав: “Ось твій раб!”
7 І сказав йому Давид: “Не бійся, бо справді зроблю тобі ласку ради батька твого Йонатана, і зверну тобі все поле твого батька Саула. А ти будеш завжди їсти хліб при моєму столі”.
8 А той уклонився й сказав: “Що твій раб, що ти звернувся до такого мертвого пса, як я?”
9 А цар кликнув до Ціви, Саулового слуги, і до нього сказав: “Усе, що було Саулове та всього його дому, я дав синові твого пана.
10 І будеш працювати йому на землі ти й сини твої та раби твої. І будеш приносити з урожаю , і буде хліб для сина твого пана, і він буде його їсти. А Мефівошет, син пана твого, буде завжди їсти хліб при моєму столі”. А Ціва мав п’ятнадцять синів та двадцять рабів.
11 І сказав Ціва до царя: “Усе, як накаже мій пан цар своєму рабові, так зробить твій раб”. “А Мефівошет, — сказав цар , — буде їсти при моєму столі, як один із царських синів”.
12 А Мефівошет мав малого сина, а ім’я йому — Міха. І всі, хто мешкав у домі Ціви, були раби для Мефівошета.
13 А Мефівошет сидів в Єрусалимі, бо він завжди їв при царському столі. І він був кривий на обидві свої ноги.