Передмова
1 Першу книгу я написав про все, Теофіле, що Ісус почав робити й навчати,
2 аж до того дня, коли, давши через Святого Духа накази апостолам, яких вибрав, Він вознісся.
3 Після Своїх страждань Він постав живий перед ними, з багатьма доказами, з’являючись їм упродовж сорока днів і розповідаючи про Царство Боже.
Вознесіння Ісуса на небо
4 І як були зібрані разом, Він звелів їм з Єрусалима не відходити, але очікувати обітниці від Отця, про котру, – сказав Він , – ви чули від Мене,
5 бо Іван хрестив водою, ви ж за декілька тих днів будете хрещені Духом Святим!
6 А вони зійшлися й запитували Його, кажучи: Господи, чи не в цей час Ти відновиш царство Ізраїля?
7 Та Він сказав їм: Не вам знати час і строки, котрі Отець встановив Своєю владою,
8 але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії – і аж до краю землі!
9 Сказавши це, коли вони дивилися, Він став підійматися, і хмара забрала Його з їхніх очей.
10 Як вони вдивлялися в небо, коли Він віддалявся, то два мужі в білих одежах постали перед ними
11 і сказали: Галилейські мужі, чого стоїте і вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо!
12 Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, званої Оливною, що недалеко від Єрусалима, – на відстані ходи в суботу .
13 Прийшовши, вони ввійшли в горницю, де були Петро та Іван, Яків і Андрій, Пилип і Хома, Вартоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот і Юда Яковів.
14 Усі вони з жінками, з Марією, матір’ю Ісуса, та Його братами перебували однодушно в молитві [й благанні].
Замість Юди обирають Маттія
15 Тими ж днями Петро, ставши серед братів, а людей було близько ста двадцяти осіб, сказав:
16 Мужі, брати! Треба було, аби сповнилося Писання, яке провіщав Дух Святий устами Давида про Юду, котрий привів тих, які схопили Ісуса,
17 бо він був зарахований до нас і отримав частку в цьому служінні.
18 Він здобув місце ціною неправди і, коли впав сторчма головою, розпоров живіт, і випали всі його нутрощі.
19 Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, тому те місце їхньою мовою зветься Акелдама, тобто Поле крові.
20 Адже в книзі Псалмів написано: Нехай стане його житло пусткою і хай не буде нікого, хто жив би в ньому! А також: Служіння його нехай візьме інший!
21 Отже, треба, щоб один з тих мужів, який був з нами упродовж всього часу, коли Господь Ісус перебував і спілкувався з нами, –
22 почавши від хрещення Івана і до дня, як Він вознісся від нас, – щоб разом із нами один з них був свідком Його воскресіння.
23 І поставили двох: Йосипа, якого називали Варсавою, котрий був прозваний Юстом, і Маттія,
24 та, помолившись, сказали: Ти, Господи, Який знаєш серця всіх, покажи, кого з цих двох Ти вибрав
25 зайняти місце служіння і апостольства, замість Юди, який відпав, щоби піти на своє місце!
26 І кинули жереб. І випав жереб на Маттія, якого й зараховано до одинадцятьох апостолів.
Передмова
1 Першу книгу я був написав, о Теофіле, про все те, що Ісус від початку чинив та навчав,
2 аж до дня, коли через Духа Святого подав Він накази апостолам, що їх вибрав, і вознісся.
3 А по муці Своїй Він ставав перед ними живий із засвідченнями багатьма, і сорок день їм з’являвся та про Божеє Царство казав.
Вознесення Ісуса на небо
4 А зібравшися з ними, Він звелів, щоб вони не відходили з Єрусалиму, а чекали обітниці Отчої, “що про неї, — казав , — ви чули від Мене.
5 Іван бо водою христив, — ви ж охрищені будете Духом Святим через кілька тих днів!”
6 А вони, зійшовшись, питали Його й говорили: “Чи не часу цього відбудуєш Ти, Господи, царство Ізраїлеві?”
7 А Він їм відказав: “То не ваша справа знати час та добу, що Отець поклав у владі Своїй.
8 Та ви приймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками будете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього краю землі”.
9 І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його з перед їхніх очей…
10 А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них,
11 та й сказали: “Галілейські мужі, — чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!”
12 Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, що Оливною зветься, і що знаходиться поблизько Єрусалиму, на віддаль дороги суботнього дня.
13 А прийшовши, увійшли вони в горницю, де й перебували: Петро та Іван, та Яків та Андрій, Пилип та Фома, Варфоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот, та Юда Яковів.
14 Вони всі однодушно були на невпинній молитві, із жінками, і з Марією, матір’ю Ісусовою, та з братами Його.
Кінець Юди
15 Тими ж днями Петро став посеред братів — а народу було поіменно до ста двадцяти — та й промовив:
16 “Мужі браття! Належало збутись Писанню тому, що устами Давидовими Дух Святий був прорік про Юду, який показав дорогу для тих, хто Ісуса схопив,
17 бо він був зарахований з нами, і жереб служіння оцього прийняв.
18 І він поле набув за заплату злочинства, а впавши сторчма, він тріснув надвоє, і все нутро його вилилось…
19 І стало відоме це всім, хто замешкує в Єрусалимі, тому й поле те назване їхньою мовою Акелдама , що є: Поле крови.
20 Бо написано в книзі Псалмів: “Нехай пусткою стане мешкання його, і нехай пожильця в нім не буде”, а також: “А служіння його забере нехай інший”.
Вибір Маттія на апостола
21 Отже, треба, щоб один із тих мужів, що сходились з нами повсякчас, як Господь Ісус входив і виходив між нами,
22 зачавши від хрищення Іванового аж до дня, коли Він вознісся від нас, щоб той разом із нами був свідком Його воскресення”.
23 І поставили двох: Йосипа, що Варсавою зветься, і що Юстом був названий, та Маттія.
24 А молившись, казали: “Ти, Господи, знавче всіх сердець, покажи з двох одного, котрого Ти вибрав,
25 щоб він зайняв місце тієї служби й апостольства, що Юда від нього відпав, щоб іти в своє місце”.
26 І дали жеребки їм, — і впав жеребок на Маттія, і він зарахований був до одинадцятьох апостолів.