Горе байдужим на Сіоні
1 Горе байдужим на Сіоні, і впевненим у власній безпеці на самарійській горі, – хто себе до видатних серед корінних народів зараховує і до яких ходить за допомогою Ізраїлів рід.
2 Навідайтесь у Калне й подивіться, а звідти перейдіть до Великого Хамата, – вступіть також до филистимського Ґату. Хіба вони кращі за ваші два царства? Хіба їхні околиці більші за ваші околиці?
3 Ви, котрі відганяєте від себе думку про день нещастя, фактично, наближаєте насильство.
4 Ви виніжуєтесь на ложах зі слонової кості і, насолоджуючись розкішшю на своїх постелях, їсте собі м’ясо ягнят з отар і телят із загонів, –
5 підспівуєте під звуки цитри, – подібно до Давида, вигадуєте собі музичні інструменти.
6 Ви попиваєте вино з великих чаш і намащуєтесь вишуканими мастями, зовсім не вболіваючи за руїнами Йосифа.
7 Тому тепер підете в неволю першими на чолі полонених, і, таким чином, закінчиться ваше розкішне життя.
8 Адже Владика Господь заприсягнувся Самим Собою. Ось що сказав Господь, Бог Саваот: Мені огидна зарозумілість Якова, – Я зненавидів його укріплені палаци і видам місто ворогу з усім, що є в ньому.
9 Дійде до того, що навіть коли залишиться в одному домі десятеро чоловіків, то й вони повмирають.
10 І якщо прийде чийсь родич, аби взяти й винести кості з дому і спалити, та запитається в того, хто десь у куточку дому залишився: Чи є тут ще хтось? – і почує у відповідь: Немає… – то захожий скаже: Мовчи, щоб часом не назвати Господнього Імені .
11 Бо достатньо Господу сказати слово, – і великі будинки перетворяться на руїни, а малі доми – на купи каміння.
12 Хіба можуть коні бігати по скелях? Хіба можна орати море волами? Але ви перетворили правосуддя в отруту, а плід справедливості – на полин.
13 Ви радієте власним нікчемним словам, говорячи: Хіба не своєю силою ми здобули собі Карнаїм?
14 Тому знайте, нащадки Ізраїля, що Я підніму проти вас народ, – каже Господь, Бог Саваот, – який гнобитиме вас, від входу до Хамата, і аж до потоку в пустелі.
Горе безпечним на Сіоні!
1 Горе безпечним на Сіоні, тим, хто надіється на самарійськую гору, тим шляхетним “першого з народів”, до яких прибуває Ізраїлів дім!
2 Перейдіть до Калне та й побачте, і звідти підіть до Гамату великого, і зійдіть до Ґату филистимлян! Чи ліпші вони від цих царств? Чи їхня границя більша за вашу границю?
3 День нещастя вважаєте ви за далекий, а час насильства зближаєте!
4 Ви вилежуєтеся на ложах з слонової кости і вивалюєтесь на постелях своїх, і їсте баранів із отари та ситих телят із обори.
5 Під гусла співаєте ви, мов Давид, ви музичні знаряддя собі видумляєте.
6 Ви вино попиваєте чашами, і намащуєтесь добірною оливою, і над спустошенням Йосипа не вболіваєте.
7 Тому вони підуть тепер на вигнання на чолі полонених, і перестане крик випещених.
8 Господь присягнув був Своєю душею, говорить Господь, Бог Саваот: Пишнотою Якова бриджу, і палати його Я ненавиджу, і видам те місто та все, що є в ньому.
9 І буде, якщо десять люду зостануться в домі одному, то й вони повмирають.
10 І його візьме родич та й спалить його, щоб винести кості із дому, і скаже до того, хто буде в середині дому: “Чи ще є хто з тобою?” А той відповість: “Вже немає нікого!” і скаже той: “Тихше, бо не згадується Ймення Господа!”
11 Бо Господь ось накаже, — і ворог розіб’є великий той дім на відламки, а дім малий — на тріски.
12 Чи бігають коні по скелі? Чи хто виоре море худобою? Таж ви суд обернули на гіркість, а плід справедливости — на полин!
13 Ви марнотою тішитеся та говорите: Хіба ж ми не власною силою набули собі роги ?
14 Бо ось Я поставлю народ проти вас, доме Ізраїлів, — каже Господь, Бог Саваот, — і вони вас потиснуть ізвідти, де йдуть до Гамату, аж до степового потоку!