Видіння Мужа у лляному одязі на березі ріки Тигр
1 Третього року перського царя Кіра, Даниїлові, якого називали Валтасар, було об’явлено Слово, і це Слово правдиве про велику боротьбу. Даниїл зрозумів це Слово, бо його значення відкрилось у видінні.
2 У той час я, Даниїл, був у жалобі три тижні буквальних днів.
3 Улюбленої їжі я не їв, а м’яса та вина навіть не брав у рот. Я не намащувався пахощами аж до закінчення трьох тижнів-днів.
4 Двадцять четвертого дня першого місяця, коли я був на березі великої ріки Тигр,
5 то, звівши свої очі, я побачив Мужа, одягненого у лляний одяг. Він був підперезаний поясом з чистого уфазького золота.
6 Його тіло було подібне до топаза, а Його обличчя, – наче сяйво блискавки. Його очі були подібні до яскравих світильників, а Його руки і Його ноги – як відполірована до блиску мідь; звук Його голосу був потужним, як гомін великого натовпу.
7 І тільки я, Даниїл, бачив те видіння, – люди, котрі були зі мною, не бачили цього явища, натомість великий жах охопив їх, – вони повтікали й поховались.
8 Я залишився один, і споглядав те велике видіння, – сили мене залишили, моє обличчя змінилося до невпізнанності, і я ледве тримався.
9 І тут я почув голос Його слів, – і щойно я почув Його слова, то впав, як непритомний, і лежав долілиць на землі.
Ангел пояснює Даниїлу, що буде з народом в останні дні
10 Та ось до мене доторкнулась якась рука, і підвела мене так, що я став на свої коліна й сперся на долоні моїх рук.
11 Тоді ангел сказав мені: Даниїле, улюблений муже, вважай на слова, які я скажу тобі, й стань на свої ноги там, де ти є, бо я посланий тепер до тебе. І коли він говорив до мене ці слова, я, тремтячи, піднявся.
12 Тоді він промовив до мене: Не бійся, Даниїле! Адже з першого дня, коли ти вирішив зрозуміти, упокорившись перед своїм Богом, твої слова були почуті, і з приводу твоїх слів я прийшов.
13 Володар перського царства протистояв мені двадцять один день, але Михаїл, перший з верховних владик, – прийшов мені на допомогу, коли я залишився з царями Персії.
14 Тому я прийшов, аби пояснити тобі, що буде з твоїм народом в останні дні, бо видіння стосується майбутнього.
15 І коли він говорив до мене ці слова я, схилившись своїм обличчям до землі, мовчав.
16 Раптом хтось, подібний до людини, доторкнувся до моїх уст. Я почав говорити і промовив до того, хто стояв переді мною: Володарю мій, це видіння викликало в мене біль, і я не маю жодної сили.
17 Як же мені, недостойному слузі мого господаря, розмовляти з таким володарем, як ти? Адже зараз я не маю сили, і навіть дихати важко.
18 Тоді той, що подібний до людини, доторкнувся до мене і підбадьорив мене,
19 промовивши: Не бійся, улюблений муже, мир тобі! Будь мужнім, будь сильним! І поки він так говорив зі мною, я відчув приплив сил і сказав: Говори, мій Володарю, адже ти мені додав сили.
20 А він запитав: То тепер ти знаєш, чому я до тебе прийшов? Однак, незабаром я повинен повернутися, щоби далі боротися з володарем Персії. Коли ж я відійду, з’явиться володар Греції.
21 Але зараз я тобі сповіщу написане в Книзі Істини, і немає нікого, хто б мене підтримав у цій боротьбі, крім Михаїла, вашого Владики.
Видіння над річкою Хіддекел
1 За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім’ям Валтасар, а слово це — правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозуміння того видіння.
2 “Тими днями я, Даниїл, був у жалобі три тижні часу.
3 Любої страви я не їв, а м’ясо й вино не входило до моїх уст, і намащуватися — не намащувався я аж до виповнення цих трьох тижнів часу.
4 А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, — це Хіддекел .
5 І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одягнений у льняну одіж, а стегна його оперезані золотом з Уфазу.
6 А тіло його — як топаз, а обличчя його — як вид блискавки, а очі його — як огняне полум’я, а рамена його та ноги його — ніби блискуча мідь, а звук слів його — як гук натовпу.
7 А я, Даниїл, сам бачив це видіння, а люди, що були разом зо мною, не бачили цього видіння, але велике тремтіння спало на них, і вони повтікали в укриття.
8 А я зостався сам, і бачив це велике видіння, — і не зосталося в мені сили, а краса обличчя мого змінилася й знищилася, і я не задержав у собі сили…
9 І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі.
10 І ось рука доторкнулася до мене, і звела мене на коліна мої та на долоні моїх рук.
11 І сказав він до мене: “Даниїле, мужу любий, зрозумій ті слова, що я скажу тобі, і стань на своєму місці, бо тепер я посланий до тебе!” А коли він говорив зо мною це слово, устав я й тремтів.
12 А він промовив до мене: “Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння , і щоб упокоритися перед лицем твого Бога, були почуті слова твої, і я прийшов ради твоїх слів.
13 Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів.
14 І прийшов я, щоб ти зрозумів, що станеться твоєму народові в кінці днів, бо це видіння ще на наступні дні”.
15 А коли він говорив зо мною оці слова, я схилив своє обличчя до землі, і занімів.
16 І ось хтось , як подоба до людських синів, доторкнувся до губ моїх, і я відкрив свої уста, і говорив та й сказав тому, хто стояв передо мною: “Мій пане, у цьому видінні обернулися на мене болі мої, і я не задержав сили в собі .
17 І як може цей раб мого пана говорити з оцим моїм паном, коли в мені тепер нема сили, і не залишилося й духу?”
18 І знов доторкнувся до мене хтось , як вид людини, і зміцнив мене,
19 та й сказав: “Не бійся, любий мужу, — мир тобі! Будь міцний і будь сильний!” А коли він говорив зо мною, я зміцнився й сказав: “Нехай говорить мій пан, бо я зміцнився!”
20 І він сказав: “Чи ти знаєш, чого я до тебе прийшов? Та тепер я вертаюсь, щоб воювати з перським князем, а коли вийду, то ось прийде грецький князь.
21 Але об’являю тобі записане в книзі правди. І немає нікого, хто зміцняв би мене проти них, окрім вашого князя Михаїла.