Бенкет Валтасара та напис на стіні
1 Цар Валтасар влаштував великий бенкет для тисячі своїх вельмож, і перед очима цієї тисячі пив вино.
2 Сп’янівши від випитого вина, Валтасар наказав принести золотий і срібний посуд, який його батько, Навуходоносор, забрав з єрусалимського Храму, аби з нього могли пити цар, його вельможі, його жінки та його наложниці!
3 І принесли золотий та срібний посуд, який був забраний зі Святині, – з Божого Храму, що в Єрусалимі, – й пили з нього цар, його вельможі, його жінки та його наложниці.
4 Попиваючи вино, вони славили золотих, срібних, мідних, залізних, дерев’яних і кам’яних богів.
5 І от, в якусь мить, з’явились пальці людської руки і щось писали на побіленій вапном стіні царського палацу навпроти світильника. Цар побачив кисть руки, що писала, –
6 і вигляд обличчя царя змінився, – його думки бентежили його, і м’язи його крижів ослабли так, що його коліна почали битись одне об інше.
7 Цар щосили закричав, аби привели чародіїв, халдеїв-астрологів , ворожбитів. Звернувшись до них, цар сказав мудрецям Вавилону: Хто лиш прочитає цей напис і витлумачить мені його значення, той буде одягнутий у багряницю, отримає золотий ланцюг на свою шию, і стане третьою особою у володінні царством!
8 Негайно з’явились усі царські мудреці, але ніхто не міг прочитати напис і пояснити цареві його значення.
9 Тоді цар Валтасар ще більше злякався, – вигляд його обличчя змінився, – вкрай розгубилися і його вельможі.
10 Почувши стривожені голоси царя та його вельмож, в бенкетний зал увійшла цариця-матір і, звернувшись до царя, сказала: Царю, живи повіки! Нехай тебе не бентежать твої думки, і вигляд твого обличчя хай не змінюється!
11 У твоєму царстві є чоловік, в якому Дух Святого Бога. Ще за часів твого батька в ньому було виявлено освіченість, прозорливість і мудрість, подібну до мудрості богів. Твій батько, цар Навуходоносор, призначив його начальником над чарівниками, халдеями і ворожбитами, – так, саме твій батько, царю, –
12 тому що в Даниїлі, якому цар дав ім’я Валтасар, було виявлено надзвичайний дух, знання і розум, здатний тлумачити сни, – відкривати загадкове і розв’язувати скрутне. Тож нехай покличуть Даниїла, і він розтлумачить незрозуміле.
Даниїл читає цареві напис та пояснює його значення
13 І от Даниїла ввели до царя. Звертаючись до Даниїла, цар сказав: Чи то ти є Даниїлом, з числа юдейських переселенців, яких привів цар, мій батько, з Юдеї?
14 Я почув про тебе, що в тобі Божий Дух, і в тобі виявлено освіченість, світлий розум та незвичайну мудрість.
15 До мене були приведені мудреці й чародії, аби прочитати цей напис і пояснити мені його значення, але вони не змогли ні прочитати, ні розтлумачити написане.
16 Про тебе ж я дізнався, що можеш тлумачити незрозуміле і розв’язувати скрутне. Тож тепер, якщо зможеш прочитати напис та пояснити мені його значення, то будеш одягнутий у багряницю, отримаєш золотий ланцюг на свою шию, і станеш третьою особою у володінні царством.
17 Відповідаючи, Даниїл сказав перед царем: Твої дари нехай залишаться тобі, а свої нагороди віддай іншим, – а напис я цареві прочитаю і поясню його значення.
18 Царю, Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, велич, славу і честь .
19 Завдяки величності, яку Він йому дав, усі народи, племена та язики тремтіли від страху перед ним, тому що кого він хотів, убивав, і кого він хотів, залишав живим, – кого він хотів – підвищував, а кого хотів – понижував.
20 Але, коли його серце загордилося і він став зарозумілим та зухвалим, то був скинутий з царського престолу і позбавлений своєї слави.
21 Він був відлучений від людей, і серцем уподібнився до тварин, – він жив із дикими ослами, годували його травою, як вола, а його тіло ночами зрошувалось небесною росою, аж поки він не усвідомив, що Всевишній Бог владарює над людським царством, і ставить над ним того, кого захоче.
22 А ти, його сину, Валтасаре, не упокорив свого серця, хоча про все це ти знав!
23 Ти піднявся проти Господа Небес, – до тебе принесено посуд з Його Храму, і ти, і твої вельможі, твої жінки і твої наложниці пили з них вино, прославляючи богів срібних і золотих, мідних і залізних, дерев’яних та кам’яних, які не бачать, не чують і не розуміють, а Бога, від Якого залежить твоє дихання й усі твої дороги життя , – Його ти не прославив!
24 Тому й послав Він оцю кисть руки, якою зроблений цей напис.
25 А написано тут наступне: МЕНЕ, МЕНЕ, ТЕКЕЛ, УПАРСІН!
26 Пояснення написаного таке: МЕНЕ – Бог порахував час (підбив підсумок ) твого царства і встановив йому кінець.
27 ТЕКЕЛ – ти зважений на вазі й виявився надто легким.
28 ПЕРЕС – твоє царство розділене і віддане мідійцям та персам.
29 Після цього, за наказом Валтасара, Даниїла одягнули в багряницю , надягли на його шию золотий ланцюг і проголосили його третьою особою у володінні царством.
Цар Дарій змінює царя Валтасара
30 Тієї ж ночі халдейський цар Валтасар був убитий.
Даниїл відчитує таємничого написа
1 Цар Валтасар справив велике прийняття для тисячі своїх вельмож, і на очах тієї тисячі пив вино.
2 Коли вино опанувало розум, Валтасар наказав принести золотий та срібний посуд, який виніс був його батько Навуходоносор із храму, що в Єрусалимі, щоб із нього пили цар та вельможі його, його жінки та його наложниці.
3 Тоді принесли золотий посуд, що винесли з храму Божого дому, що в Єрусалимі, і пили з них цар та вельможі його, жінки його та його наложниці.
4 Пили вони вино й славили богів золотих та срібних, мідяних, залізних, дерев’яних та камінних.
5 Аж ось тієї хвилини вийшли пальці людської руки, і писали навпроти свічника на вапні стіни царського палацу, і цар бачив зарис руки, що писала.
6 Тоді змінилася ясність царя, і думки його настрашили його, ослабіли суглоби крижів його, і билися коліна його одне об одне.
7 Цар сильно закричав привести заклиначів, халдеїв та віщунів. Цар заговорив та й сказав вавилонським мудрецям: “Кожен муж, що прочитає це писання й об’явить мені його розв’язку, той зодягне пурпуру й золотого ланцюга на свою шию, і буде панувати третім у царстві”.
8 Тоді поприходили всі царські мудреці, та не могли прочитати писання й об’явити цареві його розв’язку.
9 Тоді цар Валтасар сильно перестрашився, а його ясність змінилася на ньому, і його вельможі були безрадні.
10 На слова царя та вельмож його ввійшла до дому прийняття цариця. Цариця заговорила та й сказала: “Царю, живи навіки! Нехай не страшать тебе думки твої, а ясність твоя нехай не міняється!
11 Є в твоєму царстві муж, що в ньому дух святих богів, а за днів твого батька в ньому знаходилась ясність і розум та мудрість, рівна мудрості богів. І цар Навуходоносор, твій батько, настановив його начальником чарівників, заклиначів, халдеїв, віщунів, батько твій цар,
12 бо в ньому, в Даниїлові, якому цар дав ім’я Валтасар, знаходився надмірний дух, і знання та розум розв’язувати сни, і висловлювати загадки та розплутувати вузли. Нехай буде покликаний тепер Даниїл, і нехай він оголосить розв’язку!”
13 Того часу Даниїл був приведений перед царя. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: “Чи ти той Даниїл, що з Юдиних синів вигнання, яких вивів цар, мій батько, з Юдеї?
14 І чув я про тебе, що в тобі дух богів, і що в тобі знаходиться ясність, і розум та надмірна мудрість.
15 А тепер були приведені перед мене мудреці, заклиначі, щоб прочитали оце писання, і розповіли мені його розв’язку, та не могли вони висловити розв’язки цієї речі.
16 А я чув про тебе, що ти можеш розв’язувати недовідоме, і розплутувати вузли. Тож тепер, якщо можеш прочитати це писання, і розповісти мені його розв’язку, то зодягнеш пурпуру, а золотий ланцюг — на твою шию, і ти будеш панувати третім у царстві”.
17 Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: “Твої дари нехай будуть тобі, а дарунки свої давай іншим. Це писання я прочитаю цареві, і розповім тобі його розв’язку.
18 Ти, царю, — Всевишній Бог дав твоєму батькові Навуходоносорові царство, і велич, і славу та пишноту.
19 А через велич, яку Він дав був йому, всі народи, племена та язики тремтіли та лякалися перед ним, бо кого він хотів — забивав, а кого хотів — лишав при житті, і кого хотів — підіймав, а кого хотів — понижував.
20 А коли загордилося його серце, а дух його ще більше запишнів, він був скинений з трону свого царства, і його слава була взята від нього.
21 І він був вигнаний з‑поміж людських синів, і серце його було зрівняне зі звіриним, а пробування його було з дикими ослами. Годували його травою, як волів, а небесною росою зрошувалося його тіло, аж поки він не пізнав, що в людському царстві панує Всевишній Бог, і Він ставить над ним того, кого хоче.
22 А ти, сину його Валтасаре, не смирив свого серця, хоч усе це знав.
23 І ти піднісся понад Небесного Господа, і посуд храму Його принесли перед тебе, а ти та вельможі твої, жінки твої та наложниці твої пили з них вино, і ти хвалив богів срібних та золотих, мідяних, залізних, дерев’яних та камінних, що не бачать, і не чують та не знають, а Бога, що в руці Його душа твоя й що Його всі дороги твої, ти не прославляв.
24 Того часу від Нього посланий зарис руки, і написане оце писання.
25 А оце писання, що написане: Мене, мене, текел упарсін .
26 Ось розв’язка цієї речі: “Мене” — порахував Бог царство твоє, і покінчив його.
27 “Текел” — ти зважений на вазі, і знайдений легеньким .
28 “Перес” — поділене царство твоє, і віддане мідянам та персам”.
29 Тоді наказав Валтасар, і надягли на Даниїла пурпуру, а золотого ланцюга — на шию його, і розголосили про нього, що він буде третім пануючим у царстві.
30 Тієї ж ночі був забитий Валтасар, цар халдейський.