1 Дарій, мідієць, посів царство у віці шістдесяти двох років.
2 І вирішив Дарій настановити над царством сто двадцять сатрапів, – вони мали відати справами усього царства.
3 Над ними було призначено трьох головних урядників, одним з яких був Даниїл. Усі сатрапи перед ними (урядниками ) звітували, аби цар не зазнавав жодних збитків.
Змова урядовців та сатрапів проти Даниїла
4 Оскільки Даниїл вирізнявся від інших урядовців і сатрапів незвичайною силою духу, цар мав намір постановити його над усім царством.
5 Тому інші урядовці разом із сатрапами шукали приводу для звинувачення Даниїла відносно царських справ. Проте жодної підстави чи провини щодо нього знайти не могли, тому що в усьому він був вірний, і не допускав недбальства, – через те й не можна було його звинуватити.
6 Нарешті ці мужі вирішили: Нам не знайти проти Даниїла якогось приводу, хіба що пошукаємо щось проти нього в Законі його Бога.
7 Якось ці урядовці й сатрапи прийшли до царя і сказали йому: Живи повіки, царю Дарію!
8 Всі урядовці царства, намісники, сатрапи, радники та інші службовці вважають, що потрібна царська Постанова, обов’язкова для виконання, яка забороняла би будь-кому впродовж тридцяти днів звертатися з проханням до будь-якого бога, чи людини, окрім тебе, царю. Хто ж її порушить , буде вкинутий у лев’ячу яму.
9 Отже, царю, дай розпорядження і підпиши наказ, аби, згідно з непорушним законом мідійців і персів, вона не могла бути скасована, або відкликана.
Даниїл у ямі з левами
10 Цар Дарій затвердив таку постанову підписом.
11 Дізнавшись про підписаний указ, Даниїл пішов до свого дому, вікна якого в його горішній кімнаті були відкриті в бік Єрусалима, і тричі на день він схилявся на коліна і молився, прославляючи свого Бога, як він зазвичай робив і до цього.
12 Тоді ці мужі, прийшовши несподівано, застали Даниїла, коли він молився і благав свого Бога про допомогу .
13 Вони негайно подались до царя і нагадали про царський указ: Хіба не ти видав наказ, за яким кожна людина, котра протягом тридцяти днів звертатиметься з проханням до будь-якого бога чи людини, крім тебе, царю, буде вкинена до лев’ячої ями? Відповідаючи, цар промовив: Це слово непорушне, як закон мідійців і персів, – і не може бути змінене!
14 Тоді вони сказали царю такі слова: Даниїл, один з юдейських переселенців, не зважає на тебе, й не підкоряється указу, який ти підписав, а тричі на день звершує свої молитви!
15 Почувши ці слова, цар дуже засмутився і вирішив докласти всіх зусиль, аби ще до заходу сонця врятувати і спасти Даниїла.
16 Але, прийшовши разом до царя, зловмисники заявили цареві: Пам’ятай, царю, що закон мідійців і персів не можна відмінити жодним рішенням чи наказом, які цар міг би видати!
17 Тоді, за наказом царя, привели Даниїла й кинули його до ями з левами. При цьому, звертаючись до Даниїла, цар промовив: Твій Бог, Котрому ти віддано служиш, визволить тебе!
18 Принесли великий камінь і поклали його на отвір ями. Цар запечатав його своїм перснем та перснями своїх вельмож, аби в справі Даниїла нічого не було змінено.
19 Після цього цар відійшов у свій палац і провів безсонну ніч, цілковито відмовившись від їжі та будь-яких розваг.
20 Вранці, щойно почало світати, цар з поспіхом подався до лев’ячої ями.
21 Наблизившись до ями, цар жалібним голосом заволав до Даниїла, звертаючись до нього такими словами: Даниїле, слуго Живого Бога! Чи зміг твій Бог, Котрому ти незмінно служиш, врятувати тебе від левів?
22 Даниїл так відізвався до царя: Царю, живи повіки!
23 Мій Бог послав Свого ангела, аби він замкнув пащі левів, так що вони не завдали мені жодної шкоди, оскільки я перед Ним невинний, та й супроти тебе, царю, я не вчинив жодного зла.
24 Цар дуже зрадів і наказав витягти Даниїла з ями. Підняли Даниїла з ями, і не знайшлось на ньому жодного ушкодження, оскільки він був вірний своєму Богові.
25 За наказом царя привели тих мужів, котрі звинувачували Даниїла, і вкинули до лев’ячої ями їх, їхніх дітей і їхніх жінок. Не встигли вони досягти дна ями, як леви накинулись на них і навіть потрощили всі їхні кості.
Цар Дарій шанує Бога
26 Після цього цар Дарій написав: Всім народам, племенам і язикам, котрі живуть по всій землі! Нехай ваш мир помножується!
27 Від мене дається наказ, аби в усьому володінні мого царства боялися і шанували Бога Даниїла, адже Він є Богом живим, Котрий існує вічно, а Його царство не може бути знищене, і Його влада ніколи не закінчується.
28 Він визволяє і спасає, чинить ознаки та чудеса на небесах і на землі, – Він врятував Даниїла від лев’ячої сили!
29 Отже, Даниїл був успішним під час царювання Дарія, а також при владарюванні Кіра Персидського.
Урятування Даниїла з лев’ячої пащі
1 А мідянин Дарій одержав царство у віці шестидесяти й двох років.
2 Сподобалося Дарієві, і він поставив над царством сто й двадцять сатрапів, щоб були над усім царством.
3 А вище від них — три найвищі урядники, що одним із них був Даниїл, яким ці сатрапи здавали звіт, а цар щоб не був пошкодований.
4 Тоді цей Даниїл блищав над найвищими урядниками та сатрапами, бо в ньому був високий дух, і цар задумував поставити його над усім царством.
5 Тоді найвищі урядники та сатрапи стали шукати причини оскаржити Даниїла в справі царства, але жодної причини чи вади знайти не могли, бо той був вірний, і жодна помилка чи вада не була знайдена на нього.
6 Тоді ці люди сказали: “Ми не знайдемо на цього Даниїла жодної причини, якщо не знайдемо проти нього в законі його Бога”.
7 Тоді найвищі урядники та ті сатрапи поспішили до царя, і так йому говорили: “Царю Даріє, живи навіки!
8 Нарадилися всі найвищі урядники царства, заступники та сатрапи, радники та підсатрапи встановити царську постанову та видати заборону, щоб аж до тридцяти день кожен, хто буде просити яке прохання від якого‑будь бога чи людини, крім від тебе, о царю, був укинений до лев’ячої ями.
9 Тепер, царю, затверди цю заборону, і напиши це писання, яке не могло б бути змінене за законом мідян та персів, що не міг би бути відмінений”.
10 Тому цар Дарій написав це писання та заборону.
11 А Даниїл, коли довідався, що було написане те писання, пішов до свого дому, — а вікна його в його горниці були відчинені навпроти Єрусалиму, і в три усталені порі на день він падав на свої коліна, і молився та славив свого Бога, бо робив так і перед тим.
12 Тоді ці мужі поспішили до нього , і знайшли Даниїла, що він просив та благав свого Бога.
13 Тоді вони підійшли й розповіли перед царем про царську заборону: “Чи ж не написав ти заборони, що кожна людина, яка буде просити аж до тридцяти день від якого‑будь бога чи людини, окрім від тебе, царю, буде вкинена до лев’ячої ями?” Цар відповів та й сказав: “Це слово певне, як право мідян та персів, що не може бути відмінене”.
14 Тоді вони відповіли та й сказали перед царем: “Даниїл, що з вигнання Юдиних синів, не звернув уваги на тебе, о царю, та на заборону, яку написав ти, і в три усталені пори на день приносить свою молитву”.
15 Тоді цар, як почув це слово, сильно засмутився, і звернув свою думку на Даниїла, щоб його врятувати, і аж до заходу сонця силувався визволити його.
16 Того часу ці мужі поспішили до царя, і говорили цареві: “Знай, царю, що за правом мідян та персів усяка заборона та постанова, яку цар установить, не може буде змінена”.
17 Тоді цар звелів, і привели Даниїла, та й кинули до лев’ячої ями. Цар заговорив і сказав Даниїлові: “Твій Бог, що ти Йому служиш, Він завжди врятує тебе!”
18 І принесений був один камінь, і був покладений на отвір ями, а цар запечатав її своєю печаткою та печаткою своїх вельмож, що не буде змінена Даниїлова справа.
19 Тоді цар пішов до свого палацу, і провів ніч у пості, і до нього не впроваджено наложниці, а сон його помандрував від нього.
20 Того часу цар устав за зірниці на світанку, і в поспіху пішов до лев’ячої ями.
21 А як цар наближався до ями, до Даниїла, то кликнув сумним голосом. Цар заговорив та й сказав до Даниїла: “Даниїле, рабе Бога Живого, чи твій Бог, Якому ти завжди служиш, міг урятувати тебе від левів?”
22 Тоді Даниїл заговорив із царем: “Царю, навіки живи!
23 Мій Бог послав Свого Ангола, і позамикав пащі левів, і вони не пошкодили мені, бо перед Ним знайдено було мене невинним, а також перед тобою, царю, я не зробив шкоди”.
24 Тоді цар сильно зрадів, і сказав вивести Даниїла з ями. І Даниїл був виведений з ями, і жодної шкоди не знайдено на ньому, бо він вірував у Бога свого.
25 І сказав цар, і привели тих мужів, що донесли на Даниїла, і повкидали до лев’ячої ями їх, їхніх дітей та їхніх жінок. І вони не сягнули ще до дна ями, як леви вже похапали їх, і потрощили всі їхні кості.
26 Того часу цар Дарій написав до всіх народів, племен та язиків, що мешкали по всій землі: “Нехай мир вам примножиться!
27 Від мене виданий наказ, щоб у всьому пануванні мого царства тремтіли та боялися перед Даниїловим Богом, бо Він Бог Живий і існує повіки, і царство Його не буде зруйноване, а панування Його — аж до кінця.
28 Він рятує та визволяє, і чинить знаки та чуда на небі та на землі, Він урятував Даниїла від лев’ячої сили”.
29 І той Даниїл мав поводження за царювання Дарія та за царювання Кіра перського.