Рік прощення боргів
1 Наприкінці кожних семи років здійснюватимеш прощення.
2 Суть прощення полягає в наступному: Кожний позикодавець, що позичив своєму ближньому, простить його борг і не вимагатиме його від свого ближнього та свого брата, тому що оголошено прощення боргів на честь Господа.
3 Від чужинця можеш борг вимагати, але те, що належатиме тобі в твого брата, простиш йому.
4 Адже саме таким чином серед вас не буде убогого, оскільки Господь неодмінно поблагословить тебе в краю, який Господь, твій Бог, дає тобі у спадкове володіння,
5 якщо ти лише дійсно будеш слухатися голосу Господа, твого Бога, старанно дотримуючись і виконуючи всі ці Заповіді, які я тобі сьогодні переповідаю.
6 Адже Господь, твій Бог, благословлятиме тебе і далі, як Він обіцяв тобі. Ти позичатимеш багатьом народам, а сам не братимеш у борг, володітимеш багатьма народами, а вони не будуть володіти тобою.
7 Коли в одному з твоїх поселень у твоєму краї, який Господь, твій Бог, дає тобі, хтось із твоїх братів серед тебе виявиться нужденним, то не ставай у своєму серці неспівчутливим, і не закривай своєї руки перед твоїм нужденним братом.
8 Але ти обов’язково відкриєш йому свою руку і неодмінно позичиш йому, відповідно до його потреби, те, чого йому не вистачає.
9 Остерігайся, щоб у твоєму серці не з’явилася негідна думка: наближається, мовляв, сьомий рік – рік прощення боргів , – і щоб ти не подивився недоброзичливо на твого нужденного брата, і ти не відмовив йому. Адже він заволає щодо тебе до Господа, й на тобі буде гріх.
10 Неодмінно і охоче даси йому. Твоє серце не засмутиться від того, що даватимеш, бо Господь, твій Бог, благословлятиме тебе за це в кожному твоєму ділі і в усіх починаннях твоїх рук.
11 Адже убогі не переведуться на цій землі, а тому я тобі заповідаю, кажучи: Щедро відкривай свою руку перед своїм убогим і нужденним братом на твоїй землі!
12 Якщо твій брат, єврей чи єврейка, продасть себе тобі, то служитиме тобі шість років, а сьомого року відпустиш його від себе на волю.
13 А відпускаючи його від себе вільним, не відпускатимеш його без нічого.
14 Щедро обдаруєш його добром зі своєї отари, зі свого току та зі своєї виноградної чавильні. Чим Господь, твій Бог, поблагословив тебе, те й даси йому.
15 Пам’ятай, що ти був рабом у єгипетському краю, і Господь, твій Бог, визволив тебе. Тому я заповідаю тобі сьогодні це слово.
16 Але якби він сказав тобі: Не хочу я йти від тебе, оскільки я полюбив тебе й твій дім, – мовляв , йому добре в тебе, –
17 то в такому разі візьмеш шило й проколеш його вухо до дверей, і він залишиться твоїм рабом довіку. Так само вчиниш і зі своєю невільницею.
18 Нехай так не станеться, що тобі буде важко відпускати його від себе на волю, адже протягом шести років він заробив у тебе подвійну платню наймита, а Господь, твій Бог, поблагословить тебе в усьому, що ти чинитимеш.
Посвята первородних з тварин
19 А ще посвятиш Господу, своєму Богові, кожного первородного самця, який народиться серед твоєї великої чи дрібної худоби. Не будеш використовувати в роботі свого первонародженого бичка й не будеш стригти первістка зі своєї отари овець .
20 Щороку ти споживатимеш їх разом з твоєю сім’єю перед Господом, своїм Богом, на місці, яке Господь обере.
21 Якщо в нього буде якась вада – кульгавість, сліпота, чи будь-яка інша прикра вада, – то не принось його в жертву для Господа, свого Бога.
22 Можеш його спожити в своїх поселеннях – однаково, нечистий, як і чистий, так як сарну чи оленя.
23 Тільки його крові не споживатимеш: виллєш її на землю, як воду.
Рік відпущення
1 У кінці семи літ зробиш відпущення.
2 А оце те відпущення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натискати на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпущення ради Господа.
3 На чужинця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя,
4 та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагословить тебе Господь у Краї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, щоб ти посів його,
5 якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.
6 Бо Господь, Бог твій, поблагословив тебе, як говорив був тобі, і ти зробиш, що багато людей даватимуть тобі позичку, а ти не даватимеш позички. І будеш ти панувати над багатьма народами, а над тобою не будуть панувати.
7 Коли буде серед тебе вбогий, один із братів твоїх ув одній із брам твоїх у Краї твоїм, що Господь, Бог твій, дає тобі, то не зробиш запеклим свого серця, і не замкнеш своєї руки від убогого брата свого,
8 бо конче відкриєш свою руку йому, і конче позичиш йому за його потребою, що буде бракувати йому.
9 Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка, щоб ти не сказав: “Наблизився сьомий рік, рік відпущення”, і буде зле твоє око на вбогого брата твого, і не даси ти йому, то він буде кликати на тебе до Господа, і буде на тобі гріх.
10 Конче даси йому, і нехай не жаліє твоє серце, коли ти даватимеш йому, бо за ту річ поблагословить тебе Господь, Бог твій, у кожнім чині твоїм, і в усьому, до чого доторкнеться рука твоя.
11 Бо не переведеться убогий з‑посеред Краю, тому я наказую тобі, говорячи: “Конче відкривай руку свою для брата свого, і вбогого свого, і для незаможного свого в Краї своїм”.
12 Коли буде проданий тобі брат твій єврей або єврейка, то буде служити тобі шість літ, а сьомого року відпустиш його вільним від себе.
13 А коли відпустиш його вільним від себе, не відпустиш його порожньо, —
14 конче наділи його з худоби своєї дрібної, і з току свого, і з кадки чавила свого, — чим поблагословив тебе Господь, Бог твій, те даси йому.
15 І будеш пам’ятати, що рабом був ти сам у єгипетськім краї, та викупив тебе Господь, Бог твій, тому я наказую тобі про цю річ сьогодні.
16 І станеться, коли він скаже тобі: “Не вийду від тебе, бо полюбив я тебе та дім твій”, бо добре йому з тобою,
17 то візьмеш шило та й проколеш його вухо до дверей, — і стане він тобі вічним рабом; і невільниці своїй зробиш так само.
18 Нехай не буде тобі тяжким в очах твоїх те , що ти відпускаєш його вільним від себе, бо наємницьку платню він відробив тобі вдвоє за шість літ, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у всім, що ти робитимеш.
Перворідне
19 Кожного перворідного самця, що народиться в худобі твоїй великій та в худобі твоїй дрібній, посвятиш Господеві, Богові своєму. Не будеш працювати перворідним вола свого, і не будеш стригти перворідного отари своєї.
20 Перед лицем Господа, Бога свого, рік‑річно будеш його їсти ти та дім твій у місці, яке вибере Господь.
21 А коли буде в нім вада, — кульгаве або сліпе, усяка зла вада, то не принесеш його в жертву для Господа, Бога свого, —
22 у брамах своїх будеш його їсти, нечистий і чистий разом, як сарну й як оленя.
23 Тільки крови його не будеш їсти, — на землю виллєш її, як воду.