Мордехай просить Естер врятувати народ
1 Дізнавшись про все, що сталось, Мордехай роздер на собі одяг і, вдягнувшись у веретище та посипавши голову попелом, він йшов вулицями міста і голосно, та гірко ридав.
2 У такому стані він підійшов і до царської брами, – пройти у веретищі крізь Царську Браму він не мав права.
3 В той час у кожній області й околицях міст, куди лише доходив царський лист з його указом, Юдеїв огортав великий смуток, з постом, плачем і голосінням. Для багатьох волосяниця-веретище та попіл стали постіллю.
4 Коли служниці Естер та її євнухи прийшли і розповіли їй про все, то цариця дуже злякалась, й послала одежу, щоб, знявши з Мордехая його веретище, зодягнути його. Проте він відмовився прийняти.
5 Тоді Естер покликала одного з царських євнухів, Гатаха, якого цар призначив їй для послуг, й наказала йому піти до Мордехая, аби довідатись, що все це має значити і чому він у жалобі.
6 Гатах прийшов до Мордехая на міський майданчик, що перед Царською Брамою.
7 Мордехай розповів про все, що сталося з ним, а також скільки срібла Гаман пообіцяв відважити в царську скарбницю за знищення Юдеїв.
8 Мордехай також дав йому копію царського Указу, оголошеного в Сузах, про знищення Юдеїв, аби він показав це Естер, й про все їй розповів. Він також просив її піти до царя з благанням про помилування свого народу.
9 І коли Гатах прийшов і переказав Естер слова Мордехая,
10 Естер попросила Гатаха переказати Мордехаєві таке:
11 Усі царські слуги-дворяни, а також народи царських провінцій знають, що для кожного чоловіка чи жінки, котрі без запрошення ввійдуть навіть у внутрішній дворик царя, існує один закон щодо всіх – смерть, хіба що цар простягне до нього золоте берло, – в такому разі людина залишалася живою. Мене ж не кликали до царя ось уже тридцять днів.
12 Коли Мордехаю переказали слова Естер,
13 то у відповідь Мордехай звелів передати Естер такі слова: Не думай, що ти одна з усіх юдеїв врятуєшся в царському палаці!
14 Адже якщо ти в такий час промовчиш, то порятунок і допомога юдеям прийдуть з іншого місця, а ти й родина твого батька загинете. Крім того, хто знає, чи саме не на такий час, як цей, ти досягла царської гідності?!
15 Тоді Естер звеліла передати Мордехаєві таке:
16 Іди, збери всіх юдеїв, які знайдуться в Сузах, й оголосіть заради мене піст, – протягом трьох діб не їжте і не пийте ні вночі, ні вдень; я також зі своїми служницями так само будемо постити, після чого я піду до царя, хоча й це суперечить законові. Тож, якщо маю загинути, то загину!
17 Після цього Мордехай пішов і зробив докладно все так, як йому наказала Естер.
Мордехай вимагає від Естери заступитися за свій народ
1 А Мордехай довідався про все, що було зроблено. І роздер Мордехай одежу свою, і зодягнув веретище та посипався попелом, і вийшов на середину міста, та й кричав криком сильним та гірким!
2 І прийшов він аж під царську браму, бо не можна було входити в царську браму у веретищному убранні.
3 А в кожній окрузі та місці, куди доходило слово царя та його закон, були для юдеїв велика жалоба, і піст, і плач, і голосіння, а веретище та попіл були ложем для багатьох…
4 І прийшли дівчата Естерині й евнухи її, та й донесли їй про це . І дуже затремтіла цариця, і послала одежу зодягнути Мордехая та зняти з нього його веретище, та він не прийняв.
5 І покликала Естер Гатаха, одного з евнухів царя, якого він приставив до неї, і наказала йому довідатися про Мордехая, що то з ним , і чого то жалоба ?
6 І вийшов Гатах на міську площу, що перед царською брамою.
7 І виявив йому Мордехай усе, що спіткало його, і про суму срібла, яку Гаман сказав відважити до царської скарбниці за юдеїв, щоб вигубити їх.
8 І він дав йому відписа листа закону, що був виданий у Сузах на вигублення їх, щоб показав Естері, та щоб доніс їй, і щоб наказав їй піти до царя благати його та просити перед його обличчям за її народ.
9 І прийшов Гатах, і доніс Естері Мордехаєві слова.
10 І сказала Естер до Гатаха, і наказала йому переказати Мордехаєві:
11 “Усі царські раби та народ царських округ знають, що кожен чоловік та жінка, що прийде до царя до внутрішнього подвір’я непокликаний, один йому закон, — убити його , окрім того, кому цар простягне золоте берло, — і буде він жити. А мене не кличуть входити до царя от уже тридцять день…”
12 І переказали Мордехаєві Естерині слова.
13 І сказав Мордехай відповісти Естері: “Не думай в душі своїй, що втечеш до царського дому одна з усіх юдеїв…
14 Бо якщо справді будеш ти мовчати цього часу, то полегшення та врятування прийде для юдеїв з іншого місця, а ти та дім твого батька погинете. А хто знає, чи не на час, як оцей, досягла ти царства!”…
15 І сказала Естер відповісти Мордехаєві:
16 “Іди, збери всіх юдеїв, що знаходяться в Сузах, і постіть за мене, і не їжте й не пийте три дні, ніч та день. Також я та дівчата мої будемо постити так, і так прийду до царя, хоч це не буде за законом. А якщо я загину, то загину…”
17 І пішов Мордехай, і зробив усе, як звеліла йому Естер.