Посвячення первістків
1 Господь промовив до Мойсея такі слова:
2 Посвяти Мені кожного первістка, який першим відкриває материнське лоно. Чи це буде людина, чи тварина серед Ізраїльтян – вони всі Мої.
Свято опрісноків
3 І промовив Мойсей до народу: Запам’ятайте цей день, у який ви вийшли з Єгипту, з дому неволі. Адже потужною рукою вивів вас Господь звідти. Тому не їжте квашеного.
4 Сьогодні, у місяці авіві, ви виходите.
5 Коли ж Господь введе тебе в землю ханаанців, хеттейців, аморейців, гіввійців і євусейців, про яку Він поклявся твоїм батькам, що дасть тобі землю, що тече молоком і медом, то здійснюватимеш цього місяця таке служіння.
6 Сім днів їстимеш опрісноки. Крім того, сьомого дня – свято для Господа.
7 Опрісноки будеш їсти сім днів. Тому нічого квашеного не повинно навіть з’явитися ні в тебе, ні в усій твоїй місцевості.
8 Того дня скажеш своєму синові такі слова: Так має бути , тому що так учинив зі мною Господь, коли я виходив з Єгипту.
9 І буде це тобі знаком на твоїй руці і пам’яткою між твоїми очима, а Господній Закон буде на твоїх устах. Адже потужною рукою вивів тебе Господь з Єгипту.
10 У визначений час ти будеш дотримуватися цієї постанови з року в рік.
Закон про первістків
11 А коли Господь введе тебе в край ханаанців, як Він пообіцяв тобі й твоїм батькам, що дасть його тобі,
12 то відділиш для Господа кожного, хто першим відкрив материнське лоно. Також усе первородне чоловічої статі з худоби, яке є в тебе, належатиме Господу.
13 А за кожного первородного осла заплатиш викуп вівцею; якщо ж не викупиш, то скрутиш йому шию . За кожного первістка з людей, з-поміж твоїх синів, заплатиш викуп.
14 Якщо колись у майбутньому твій син тебе запитає: Що все це означає? – то скажеш йому: Могутньою рукою вивів нас Господь з Єгипту, з дому неволі.
15 Коли ж фараон виявився непоступливим і не хотів нас відпустити, то Господь знищив кожного первістка в єгипетському краю – від первістків з-поміж людей до первородних із домашніх тварин. Тому я приношу в жертву Господу кожного з-поміж самців, який першим народжується, і викуповую кожного первістка з моїх синів.
16 І буде це ознакою на твоїй руці і пам’ятним знаком між твоїми очима, тому що сильною рукою вивів нас Господь з Єгипту.
Бог повів Свій народ
17 Коли ж фараон відпустив народ, Бог не повів їх через филистимський край, хоча так було ближче. Бог сказав: Щоб часом не пожалкував народ, побачивши війну, і не забажав повернутися до Єгипту.
18 Тому Бог повів народ в обхід, дорогою через пустелю, в напрямку Червоного моря. Йшли Ізраїльтяни з єгипетського краю організовано , злагодженими колонами.
19 Мойсей забрав з собою і кості Йосифа, оскільки той узяв із синів Ізраїля присягу, кажучи: Вас неодмінно відвідає Бог, тому заберіть звідси з собою мої кості.
20 Вони вирушили з Суккота і отаборились в Етамі, на краю пустелі.
21 Господь йшов перед ними в денний час у хмарному стовпі, щоб показувати їм дорогу, а вночі – у полум’яному стовпі, щоб освітлювати їм шлях, аби вони могли йти вдень і вночі.
22 Не зникав хмарний стовп з-перед очей народу вдень, як і полум’яний стовп – уночі.
1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 2 “Посвяти Мені кожного перворідного, що розкриває всяку утробу серед Ізраїлевих синів, серед людини й серед худоби, — для Мене воно!”
3 І сказав Мойсей до народу: “Пам’ятайте той день, коли ви вийшли з Єгипту, із дому рабства! Бо силою руки Господь вивів вас ізвідти; і не будете їсти квашеного.
4 Ви виходите сьогодні, у місяці авіві .
5 І станеться, коли Господь уведе тебе до краю ханаанеянина, і хіттеянина, й амореянина, і хіввеянина, і євусеянина, що про нього присягнув був батькам твоїм, щоб дати тобі Край, який тече молоком та медом, то ти будеш служити ту службу того місяця.
6 Сім день будеш їсти опрісноки, а дня сьомого — свято для Господа!
7 Опрісноки будуть їстися сім тих день, і не побачиться в тебе квашене, і не побачиться в тебе квашене в усім Краї твоїм!
8 І оповіси синові своєму того дня, говорячи: “Це для того, що вчинив мені Господь, коли я виходив із Єгипту”.
9 І буде тобі це за знака на руці твоїй, і за пам’ятку між очима твоїми, щоб Господній Закон був в устах твоїх, бо сильною рукою Господь вивів тебе із Єгипту.
10 І будеш додержуватися цієї постанови в означенім часі її з року в рік.
Усе перворідне — для Господа
11 І станеться, коли введе тебе Господь до землі ханаанеянина, як присяг був тобі та батькам твоїм, і дасть її тобі,
12 то відділиш усе, що розкриває утробу, для Господа, і все перворідне худоби, що буде в тебе, — самці для Господа!
13 А кожного віслюка, що розкриває утробу , викупиш овечкою; а коли не викупиш, то зламай йому шию. І кожного перворідного людського серед синів твоїх викупиш.
14 І станеться, коли взавтра запитає тебе син твій, говорячи: Що то? то відповіси йому: Силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту, із дому рабства.
15 І сталося, коли фараон учинив запеклим своє серце , щоб не відпустити нас, то Господь повбивав усіх перворідних в єгипетськім краї, від перворідного людського й аж до перворідного худоби. Тому‑то я приношу в жертву Господеві все чоловічої статі, що розкриває утробу, а кожного перворідного синів своїх викупляю.
16 І станеться це за знака на руці твоїй, і за пов’язку поміж очима твоїми, бо силою Своєї руки вивів нас Господь із Єгипту”.
Господь провадить євреϊв пустинею
17 І сталося, коли фараон відпустив був той народ, то Бог не повів їх дорогою землі филистимської, хоч була близька вона. Бо Бог сказав: “Щоб не пожалкував той народ, коли він побачить війну, і не вернувся до Єгипту”.
18 І повів Бог той народ окружною дорогою пустині аж до Червоного моря. І вийшли Ізраїлеві сини з єгипетського краю узброєні.
19 А Мойсей забрав із собою кості Йосипа, бо присягою той закляв був Ізраїлевих синів, кажучи: “Напевно згадає Бог вас, і ви винесете з собою кості мої звідси”.
20 І вони рушили з Суккоту, і розтаборилися в Етам, на границі пустині.
21 А Господь ішов перед ними вдень у стовпі хмари, щоб провадити їх дорогою, а вночі в стовпі огню, щоб світити їм, щоб ішли вдень та вночі.
22 Не відступав удень стовп хмари тієї, а вночі стовп огню з‑перед обличчя народу!