Настанови про майно
1 Коли злодій буде спійманий під час злому і буде побитий так, що помре, то на тому, хто злодія побив, вини за кров немає.
2 Якщо ж над ним уже зійшло сонце, то вбивця буде винний за пролиту кров. Злодій неодмінно повинен відшкодувати. Коли ж у злодія нічого немає, то нехай продадуть за вкрадене його самого .
3 Якщо вкрадене, справді, буде виявлене у нього живим – чи то віл, осел чи вівця, – то нехай відшкодує подвійно.
4 Коли б хто, випасаючи худобу на своєму полі чи винограднику, пустив своїх тварин самопасом на чуже поле, то нехай за причинену шкоду віддасть найкраще зі свого поля чи зі свого виноградника.
5 Якщо спалахне вогонь й перекинеться на тернину, а звідти перекинеться на скирту чи хлібне поле, то той, хто спричинив пожежу, повинен неодмінно відшкодувати.
6 Коли хтось дасть своєму ближньому гроші чи посуд на зберігання, і це буде викрадене з дому тієї людини, то коли знайдеться злодій, нехай він віддасть подвійною мірою.
7 Якщо злодія не буде знайдено, то господар дому буде приведений у Божу присутність, аби заприсягнувся, що він не простягав своєї руки на власність свого ближнього.
8 У кожному виявленні нечесного вчинку щодо вола, осла, вівці, одягу, чи чогось загубленого, про що хтось скаже, що воно належить йому, – справа обох має бути представлена перед Богом. Той, кого визнає винним Бог, відшкодує своєму ближньому подвійно.
9 Якщо хтось дасть своєму ближньому осла, вола, вівцю чи будь-яку худобу на зберігання, а вона загине чи буде скалічена, або буде викрадена кимось так, що ніхто того не бачив,
10 то нехай між ними обома відбудеться Господня присяга, що він не присвоїв власності свого ближнього. Власник має з цим погодитись, і той, хто зберігав, не відшкодовуватиме.
11 Якщо ж насправді було вкрадене в нього, то нехай відшкодує господареві.
12 Коли сталося так, що розірвали звірі, то нехай, як доказ, принесе пошматоване звіром і йому нічого не потрібно відшкодовувати.
13 Якщо хтось позичить щось у ближнього, а воно буде скалічене чи пропаде, а господаря при цьому не було, то нехай позичальник неодмінно відшкодує.
14 Коли власник-господар був при цьому, то позичальник не відшкодовуватиме. Якщо тварина була найнята за плату, то нехай буде йому замість плати.
Моральні та обрядові настанови
15 Якщо хтось звабить незаручену дівчину і переспить з нею, то неодмінно заплатить за неї викуп і візьме її собі за дружину.
16 Якщо ж її батько рішуче відмовиться і не захоче її віддати заміж за нього, то звабник нехай дасть гроші, згідно з приданим (віном) для дівчат.
17 Чаклунки не залишай при житті.
18 Кожний, хто зляжеться з твариною, неодмінно каратиметься смертю.
19 Хто приносить жертви ідолам, крім єдиного Господа, буде знищений.
20 Не будеш кривдити приходця, і не гнобитимеш його, бо й ви були приходцями в єгипетському краю.
21 Жодної вдови і сироти не пригноблюватимеш.
22 Якщо ти насправді будеш їх пригнічувати, і коли вони з голосінням звернуться до Мене, то Я неодмінно почую їхні зойки.
23 Тож запалає Мій гнів, і Я знищу вас мечем. Ваші дружини стануть вдовами, а ваші діти – сиротами.
24 Коли позичиш гроші комусь із Мого народу, особливо бідному, котрий живе поруч з тобою, то не ставай для нього вимогливим позикодавцем і не вимагай з нього відсотків.
25 А якщо візьмеш у заставу одяг свого ближнього, то до заходу сонця маєш його повернути йому.
26 Можливо, його одяг є єдиним прикриттям для його тіла. В чому він ляже спати? Тому, коли він заволає до Мене, Я почую, адже Я милосердний.
27 Не знеславлюй Бога, і не лихослов начальника свого народу.
28 Не зволікай з приношенням від повноти врожаю і соку чавильні. Первістка зі своїх синів віддаватимеш Мені на служіння .
29 Те саме учиниш зі своїм телям та зі своїм ягням. Сім днів вони будуть при своїй матері, а восьмого дня віддаси їх Мені.
30 Ви будете для Мене святими людьми. М’яса, пошматованого в полі звірами, не будете їсти, а викинете його псам.
Шкода ближньому
1 Коли злодій буде зловлений в підкопі, і буде побитий так , що помре, то нема провини крови на тому, хто побив .
2 Але як засвітило сонце над ним, то є на ньому провина крови. Злодій конче відшкодує, а якщо він нічого не має, то буде проданий за свою крадіжку.
3 Якщо та крадіжка справді буде знайдена в руці його живою, від вола аж до осла, до ягняти, то нехай відшкодує удвоє.
4 Коли хто випасе поле або виноградника, і пустить свою худобу й буде випасати на чужому полі, відшкодує найліпшим із поля свого й найліпшим із свого виноградника.
5 Коли вийде огонь, і попаде на тернину, і буде спалена скирта, або збіжжя стояче, або поле, — конче відшкодує той, хто запалив пожежу.
6 Коли хто дасть своєму ближньому срібло або посуд на збереження, а воно буде вкрадене з дому того чоловіка, — якщо буде знайдений злодій, нехай відшкодує вдвоє.
7 Якщо ж злодій не буде знайдений, то власник дому буде приведений до суддів, на присягу , що не простягав своєї руки на працю свого ближнього.
8 У кожній справі провини, — про вола, про осла, про овечку, про одіж, про все згублене, про яке хто скаже, що це його, нехай справа обох прийде до судді. Кого суддя визнає за винного, той відшкодує вдвоє своєму ближньому.
9 Коли хто дасть своєму ближньому на збереження осла, або вола, або овечку, чи яку іншу худобину, а вона згине, або буде скалічена, або буде заграбована, і ніхто того не бачив, —
10 присяга Господня нехай буде між обома, що він не простяг своєї руки на власність свого ближнього, а власник її нехай забере, а позваний не буде відшкодовувати.
11 А якщо справді буде вкрадена від нього, то нехай відшкодує власникові її.
12 Якщо дійсно буде розшарпана вона, нехай принесе її як свідоцтво, а за розшарпане він не відшкодує.
13 А коли хто позичить від свого ближнього худобину , а вона буде скалічена або згине, а власник її не був із нею, то конче відшкодує;
14 якщо ж її власник був із нею, не відшкодує. А якщо худобина була найнята, то піде та шкода в заплату її.
15 А коли хто підмовить дівчину, яка не заручена, і ляже з нею, то нехай дасть їй віно, і візьме її собі за жінку.
16 Якщо батько її справді відмовить віддати її йому, — нехай відважить срібла згідно з віном дівочим.
17 Чарівниці не зоставиш при житті.
18 Кожен, хто зляжеться з худобиною, конче буде забитий.
19 Кожен, хто приносить жертву богам, крім Бога Одного, підпадає закляттю .
20 А приходька не будеш утискати та гнобити його, бо й ви були приходьками в єгипетськім краї.
21 Жодної вдови та сироти не будеш гнобити;
22 якщо ж ти справді гнобитимеш їх, то коли вони, кличучи, кликатимуть до Мене, то конче почую їхній зойк,
23 і розпалиться гнів Мій, і повбиваю вас мечем, і стануть жінки ваші вдовами, а діти ваші сиротами.
24 Якщо позичиш гроші народові Моєму, бідному, що з тобою, то не будь йому, як суворий позичальник, — не покладеш на нього лихви.
25 Якщо дійсно візьмеш у заставу одежу ближнього свого, то вернеш її йому до заходу сонця,
26 бо вона — єдине накриття його, вона одіж на тіло його; на чому він буде лежати? І станеться, коли буде він кликати до Мене, то почую, бо Я милосердний.
27 Бога не будеш лихословити, а начальника в народі твоїм не будеш проклинати.
28 Не будеш спізнюватися, щодо жертов , із щедрістю збіжжя та з плинами твоїми. Перворідного з синів своїх даси Мені.
29 Так зробиш волові своєму, і дрібній худобі своїй: сім день буде вона зі своєю матір’ю, а восьмого дня даси її Мені.
30 І ви будете Мені святими людьми, і не будете їсти м’яса, розшарпаного в полі, — псові кинете його!