Видіння істот, колес та Господньої слави
1 У тридцятому році, четвертого місяця, п’ятого дня місяця, коли я перебував серед полонених над рікою Кевар, відкрились небеса, і було мені Боже видіння.
2 Того п’ятого дня місяця, – а це був п’ятий рік після переселення (поневолення ) царя Єгоякіма,
3 надійшло Господнє слово до священика Єзекіїля, сина Бузії, – там, в халдейському краю, біля ріки Кевар, він відчув на собі Господню руку .
4 Я побачив, як стрімкий вітер з півночі жене велику хмару, оточену спалахами вогню; вона розливала навколо сяйво, а в середині вогню було видно щось на зразок бурштину (янтарю ).
5 А посеред нього – ніби чотири живі істоти. Їхній зовнішній вигляд був схожий на людей.
6 Але в кожного з них було по чотири обличчя й по чотири крила.
7 Ноги у них прямі, а стопи їхніх ніг були подібні до телячих копит й виблискували, наче відполірована мідь.
8 Під їхніми крилами з чотирьох боків були людські руки. Усі чотири живі істоти мали такі обличчя і крила.
9 Їхні крила прилягали одне до одного, – коли вони рухаються, їхні обличчя не повертаються, проте кожний завжди йшов обличчям уперед.
10 Кожне з чотирьох облич мало свою подобу: одне обличчя людське; обличчя лева з правого боку від нього – в усіх чотирьох; з лівого боку в кожного – обличчя тельця – в усіх чотирьох; нарешті в усіх чотирьох обличчя орла.
11 Ось такі були їхні обличчя. А їхні крила були простягнуті (розпростерті ) вгору, – два крила в кожного торкались одне до одного, а два інших крила прикривали їхні тіла.
12 Кожен з них рухався своїм обличчям вперед, – вони йшли туди, куди їх направляв Дух, – і під час руху не обертались.
13 А посеред живих істот було видно щось подібне до жаринок палаючого вогню, на вигляд смолоскипів, які рухались поміж живими істотами, – вогонь випромінював особливе сяйво, і з того вогню виривались блискавки.
14 Самі живі істоти бігали вперед і назад, немов блискавиці.
15 Придивившись до живих істот, я побачив, що на землі, поруч з кожною чотириликою живою істотою, було по колесу.
16 На вигляд колеса, як витвір, були виготовлені , ніби з виблискуючого хризоліту , – всі чотири однакові, й здавалось, що всередині кожного колеса було ще одне колесо.
17 Вони могли рухатись у чотирьох напрямках й під час руху не обертались.
18 Їхні ободи були високими й наводили страх, оскільки всі чотири обода довкола були усипані очима.
19 Коли живі істоти йшли, то поруч з ними рухались і колеса, а коли істоти здіймалися з землі, то піднімалися й колеса.
20 А йшли вони (живі істоти ) туди, куди бажав іти Дух, і куди Дух направлявся; з ними також здіймалися колеса, тому що в колесах був дух життя істот .
21 Щоразу, коли рухались істоти, рухались і колеса , а коли зупинялись перші, то зупинялись і другі; коли ж здіймались істоти , то з ними з землі підіймались і колеса, бо в колесах перебував дух життя істот.
22 Над головами живих істот було щось на зразок небозводу (склепіння ); його вигляд викликав жах, бо був подібний до сяючого кристалу, розпростертого над їхніми головами.
23 А під цим склепінням у кожної істоти були простягнуті одне до одного два крила, тоді як двома іншими крилами вони покривали свої тіла.
24 Коли ж вони рухались, я чув шум від їхніх крил, наче луну великої води, – як голос Всемогутнього, або гуркіт битви і шум великого табору. Коли ж вони зупинялись, їхні крила опускались.
25 І коли вони стояли, опустивши крила, з-понад склепіння, що було над їхньою головою, лунав голос.
26 Там, над склепінням, що над їхніми головами, було видно щось подібне до престолу з каменя сапфіра, а на престолі сидів Хтось на вигляд чоловіка.
27 Я бачив вище контурів крижів цього мужа , ніби сяючу мідь, охоплену полум’ям вогню. А нижче контурів крижів і до долу я бачив, ніби вогонь, що випромінює особливе сяйво.
28 Це було щось подібне до райдуги, коли вона з’являється в хмарі дощового дня. Саме так виглядало довколишнє сяйво Господньої слави. Коли я це побачив, то впав долілиць, і в ту ж мить я почув голос Того, Котрий говорив.
ЧАСТИНА ПЕРША:
ПРОГРІХИ ІЗРАЇЛЯ Й КАРА ЗА НИХ
Видіння Господньої слави
1 І сталося тридцятого року, четвертого місяця , п’ятого дня місяця, коли я був серед полонених над річкою Кевар, відкрилося небо, і побачив я Божі видіння.
2 П’ятого дня місяця, — це п’ятий рік полону царя Єгоякима, —
3 сталося Господнє слово до Єзекіїля , сина Бузі, священика, у халдейському краї над річкою Кевар, і була там над ним Господня рука.
4 І побачив я, аж ось бурхливий вітер насував із півночі, велика хмара та палючий огонь; а навколо неї — сяйво, а з середини його — ніби блискуча мідь, з‑посеред огню.
5 А з середини його — подоба чотирьох живих істот, а оце їхній вид: вони мали подобу людини.
6 І кожна мала чотири обличчя, і кожна з них мала чотири крила.
7 А їхня нога — нога проста, а стопа їхньої ноги — як стопа телячої ноги, і вони сяяли, як ніби блискуча мідь.
8 А під їхніми крилами були людські руки на чотирьох сторонах їхніх, і вони четверо мали свої обличчя та свої крила.
9 Їхні крила прилягали одне до одного, не оберталися в ході своїй, — кожне ходило просто наперед себе.
10 А подоба їхнього обличчя — обличчя людини та обличчя лева мали вони четверо з правиці, а обличчя вола мали вони четверо з лівиці, і обличчя орла мали вони четверо.
11 А їхні обличчя та їхні крила були розділені вгорі; у кожного двоє крил злучувалися одне з одним , і двоє закривали їхнє тіло.
12 І кожна ходила просто перед себе. Туди, куди бажав дух ходити, вони йшли, не оберталися в ході своїй.
13 А подоба тих істот була на вид вугілля з огню, вони палали на вигляд смолоскипів; той огонь проходжувався поміж істотами. І огонь мав сяйво, і з огню виходила блискавка.
14 І ті живі істоти бігали й верталися, немов блискавка.
15 І придивився я до тих істот, аж ось по одному колесі на землі при тих живих істотах, при чотирьох їхніх обличчях.
16 Вид тих коліс та їхній виріб — як вигляд хризоліту, й одна подоба їм чотирьом, а їхній вид та їхній виріб — ніби колесо в колесі.
17 Вони ходили в ході своїй на чотири боки, не оберталися в ході своїй.
18 А їхні обіддя були високі та страшні; і їхнє обіддя довкола в чотирьох їх було повне очей.
19 І коли ходили ті живі істоти, ходили й ті колеса при них; а коли ті істоти підіймалися з‑над землі, підіймалися й ті колеса.
20 Куди бажав дух ходити, ішли, куди мав той дух іти; і ті колеса підіймалися з ними, бо в колесах був дух істот.
21 Коли ті йшли, ходили й вони; а коли ті стояли — стояли й вони; а коли ті підіймалися з‑над землі, підіймалися з ними й ті колеса, бо був дух істот у тих колесах.
22 А на головах тих живих істот була подоба небозводу , ніби грізний кришталь, розтягнений над їхніми головами згори.
23 А під цим небозводом були їхні прості крила, звернені одне до одного. У кожної було по двоє крил , що закривали їм їхні тіла.
24 А коли вони йшли, чув я шум їхніх крил, як шум великої води, як голос Всемогутнього, звук гамору, як табору. А коли вони ставали, опадали їхні крила.
25 І розлягався голос з‑над небозводу , що над їхньою головою. І коли вони ставали, опадали їхні крила.
26 А згори небозводу, що над їхньою головою, була подоба трону на вигляд каменя сапфіру; а на подобі трону була подоба на вигляд людини, на ньому згори.
27 І бачив я ніби блискучу мідь, на вид огню в середині його навколо, від виду стегон його й вище, а від виду стегон його й до долу бачив я ніби огонь та сяйво навколо нього.
28 Як вигляд веселки, що буває в хмарі в дощовий день, такий був вигляд сяйва навколо. Це був вигляд подоби Господньої слави! І коли я це побачив, я впав на обличчя своє, і почув голос, що говорив.