Господнє слово до начальників народу
1 І Мене також підняв Дух, і запровадив мене до Східної Брами Господнього Храму, що була зі сторони сходу. Там, біля входу до брами стояло двадцять п’ять чоловіків, серед яких я зауважив начальників народу: Яазанію, сина Аззура, і Пелатію, сина Бенаї.
2 І Він (Господь ) сказав мені: Сину людський, це ті люди, в котрих на думці лише зло, – вони дають погані поради на шкоду цьому місту,
3 стверджуючи: Ще не наблизився час будувати доми . Це місто – котел, а ми – м’ясо!
4 Тому провісти пророцтво проти них. Пророкуй, сину людський!
5 Зійшов на мене Господній Дух, і звелів мені промовити, що говорить Господь: Це ви таке говорите, Ізраїлів роде, – Я знаю, що вам спадає на думку!
6 Ви знищили багатьох у цьому місті, заповнивши його вулиці вбитими.
7 Тому так говорить Владика Господь: Вбиті вами, яких ви поклали посеред міста, дійсно, стали м’ясом, і воно (місто ) перетворилось на котел! Але вас Я випроваджу з нього.
8 Ви боїтеся меча, тому Я й спроваджу на вас меч, – говорить мій Владика Господь.
9 Я випроваджу вас з нього, – звершуючи над вами суд, віддам вас у руки чужинців.
10 Я судитиму вас у межах кордонів Ізраїлю, де ви поляжете від меча і зрозумієте, що Я – Господь.
11 Воно (це місто ) не буде для вас котлом, і ви також не станете в ньому м’ясом. Я Сам судитиму вас у межах кордонів Ізраїлю,
12 і ви зрозумієте, що Я – Господь, за постановами Якого ви не жили, і законів Якого ви не дотримувались, а діяли за законами народів, які довкола вас.
13 І сталося таке: коли я провіщав це пророцтво, несподівано помер Пелатія, син Бенаї. Я ж упав долілиць, і в повний голос закричав, волаючи: О, мій Владико Господи, яке ж то горе! Невже Ти хочеш знищити і залишок Ізраїлю?
Господнє слово до нащадків Ізраїля що в полоні
14 Тоді було до мене Господнє слово такого змісту:
15 Сину людський! Про твоїх братів і твоїх родичів, а також про всіх нащадків Ізраїля, що з тобою в неволі, мешканці Єрусалима кажуть: Вони надто далеко відійшли від Господа, а тому вся ця земля дістанеться нам як спадщина.
16 Тому скажи, що говорить Владика Господь: Хоч Я відіслав їх далеко до чужих народів і розпорошив їх у різні краї, проте, певною мірою Я Сам був для них Святилищем у країнах, куди тільки вони прибували.
17 Через те скажи їм, що говорить Владика Господь: Я зберу вас з-поміж народів, і приведу вас з країн, куди ви були розпорошені, й дам вам землю Ізраїлю.
18 А коли повернетесь туди, й повикидаєте усі її гидоти та усунете всіх мерзенних ідолів,
19 тоді Я дам вам єдине серце, і вкладу у вас нового Духа, – Я вийму з вашого тіла кам’яне серце і дам вам серце тілесне,
20 аби ви жили за Моїми постановами і дотримувались Моїх Заповідей, виконуючи їх. Ви будете Моїм народом, а Я буду вашим Богом.
21 Проте, чиє серце приліпиться до своїх гидот та мерзенних ідолів, то такі їхні вчинки впадуть на їхню голову, – говорить Господь.
Господня слава залишає місто
22 Після цього херувими, розправивши свої крила, піднялися, а одночасно з ними рушили й колеса; у той час слава Ізраїлевого Бога перебувала над ними вгорі.
23 Так, Господня слава піднялася, залишивши місто, і зупинилась над горою, що на сході міста.
24 Мене ж Господній Дух підняв і переніс – у цьому видінні Божого Духа – до полонених у Халдеї. Видіння, яке я мав, також відійшло (скінчилось ) від мене.
25 Я розповів полоненим усі Господні слова, які Він мені об’явив.
Кара на князя народу
1 І підійняв мене Дух, і привів мене до східньої брами Господнього дому, що обернена на схід. І ось при вході до брам двадцять і п’ять чоловік, а серед них бачив я Яазанію, сина Аззурового, та Пелатію, сина Бенаїного, князів народу.
2 І сказав Він до мене: “Сину людський, оце ті люди, що задумують кривду, і радять злу раду в цьому місті,
3 що говорять: “Не скоро будувати доми. Воно — казан, а ми — м’ясо”.
4 Тому пророкуй на них, пророкуй, сину людський!”
5 І зійшов на мене Дух Господній, та й до мене сказав: “Скажи: Так говорить Господь: Отак кажете, доме Ізраїлів, і заміри вашого духа — Я знаю їх.
6 Ви намножили своїх забитих у цьому місті, і наповнили його вулиці трупами.
7 Тому так говорить Господь Бог: Ваші забиті, що ви їх поклали серед нього, вони те м’ясо, а воно — той казан. Та Я випроваджу вас із нього!
8 Ви боїтеся меча — і меча наведу Я на вас, говорить Господь Бог.
9 І випроваджу вас із нього, і дам вас у руку чужих, і зроблю між вами присуди!
10 Від меча ви попадаєте; на границі Ізраїля розсуджу вас, і ви пізнаєте, що Я — то Господь!
11 Воно не буде вам казаном, і ви не станете в ньому м’ясом. При границі Ізраїля розсуджу вас!
12 І пізнаєте ви, що Я — Господь, бо за уставами Його ви не ходили, а постанов Моїх не виконували, але виконували за постановами тих народів, що навколо вас”.
13 І сталося, коли я пророкував, то Пелатія, син Бенаніїн, помер. І впав я на своє обличчя, і закричав сильним голосом та й сказав: “О Господи Боже, Ти робиш кінець з Ізраїлевим останком!”…
Останок збережеться
14 І було мені слово Господнє таке:
15 “Сину людський, брати твої, брати твої — мужі рідні тобі, а ввесь Ізраїлів дім — увесь той, що до них говорили мешканці Єрусалиму: Віддаліться від Господа, нам даний цей Край на володіння,
16 тому скажи: Так говорить Господь Бог: Хоч Я віддалив їх поміж народи, і хоч розпорошив їх по краях, проте буду для них хоч малою святинею в тих краях, куди вони ввійшли.
17 Тому скажи: Так говорить Господь Бог: І позбираю Я вас із народів, зберу з тих країв, серед яких ви розпорошені, і дам вам Ізраїлеву землю.
18 І вони ввійдуть туди, і викинуть з неї усі мерзоти її та всі гидоти її.
19 І дам їм одне серце, і нового духа дам у вас, і вийму з їхнього тіла серце камінне, і дам їм серце із м’яса,
20 щоб вони ходили за уставами Моїми, і додержували Мої постанови та виконували їх. І вони стануть Мені народом, а Я буду їм Богом!
21 А щодо тих, що їхнє серце ходить за гидотами своїми та мерзотами своїми, то поверну їхню дорогу на їхню голову, говорить Господь Бог”…
Слава Господня покинула Єрусалим
22 І попідіймали Херувими крила свої, а колеса при них, і слава Ізраїлевого Бога зверху над ними.
23 І піднялася слава Господня з‑над середини міста, і стала на горі, що зі сходу міста.
Видіння про скорий полон
24 І дух підніс мене, і ввів мене в Халдею до полонян у видінні, Духом Божим. І підійнялося від мене те видіння, яке я бачив.
25 І я говорив до полонян усі Господні слова, які Він наказав був мені.