Покликання Єзекіїля на пророче служіння для нащадків Ізраїля
1 Він сказав мені: Сину людський, стань на свої ноги, і Я буду з тобою розмовляти.
2 Коли Він заговорив до мене, ввійшов у мене Дух, поставив мене на ноги, і я почув голос Того, Хто промовляв до мене.
3 Він сказав мені: Сину людський, Я тебе посилаю до нащадків Ізраїля, – до непокірливого народу, що збунтувався проти Мене, – вони, як і їхні батьки, відступили від Мене й продовжують бунтуватись до цих пір.
4 Я тебе посилаю до свавільних і затятих серцем людей. Ти передай їм, що говорить Владика Господь!
5 Незалежно від того, слухатимуть вони, чи не звернуть уваги, – адже вони бунтівничий дім, – нехай усе ж знають, що посеред них є пророк.
6 Проте ти, сину людський, не бійся їх і не лякайся їхніх слів, хоч навколо тебе будяки і тернина, – та й живеш ти серед скорпіонів. Не бійся їхніх слів і не тремти перед ними, хоч вони й бунтівниче покоління.
7 Отже, говори їм Мої слова, – слухатимуть вони, чи не захочуть, – адже вони – бунтівники.
8 Ти ж, сину людський, слухай, що Я говоритиму тобі, – не будь непокірним, як цей бунтівничий дім, а відкрий свої уста і їж те, що Я тобі даю.
9 Я глянув, – аж ось простягнута до мене рука, а в ній книжковий сувій.
10 Він розгорнув його переді мною, – сувій був увесь списаний усередині й зовні, – записані там були зойки, нарікання і горе людей .
Господь посилає Єзекіїля до Ізраїля
1 І сказав Він до мене: “Сину людський, зведися на ноги свої, — і Я буду говорити з тобою!”
2 І ввійшов в мене дух, коли Він говорив до мене, і звів мене на мої ноги, і я чув Того, Хто говорив до мене.
3 І сказав Він до мене: “Сину людський, Я посилаю тебе до Ізраїлевих синів, до людей бунтівників, що бунтуються проти Мене. Вони та їхні батьки відпали від Мене аж до цього дня!
4 А ці сини, що Я посилаю тебе до них, зухвалого обличчя та твердого серця. І ти скажеш до них: Так говорить Господь Бог!
5 А вони чи послухаються, чи занехають, — бо вони дім ворохобний, — то пізнають, що пророк був серед них.
6 А ти, сину людський, не бійся їх, і не бійся їхніх слів, хоч вони для тебе будяччя та тернина, і ти сидиш між скорпіонами. Слів їхніх не бійся, а їхнього вигляду не лякайся, бо вони дім ворохобний.
7 І будеш говорити до них Мої слова, — чи вони послухаються, чи занехають, бо вони ворохобні.
Єзекіїль з’ їв книжкового звоя
8 А ти, сину людський, послухай, що кажу Я тобі: Не будь ворохобний, як цей дім ворохобности, — відкрий свої уста та з’їж, що Я тобі дам”.
9 І побачив я, аж ось до мене простягнена рука, а в ній звій книжковий.
10 І Він розгорнув його перед моїм обличчям, — а він пописаний спереду та ззаду. І було на ньому написано пісні плачу, стогін та горе…