Притча про Оголу та Оголіву
1 Було знову до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський! Були дві жінки, – дочки однієї матері.
3 У своїй молодості вони стали повіями, – займались розпустою в Єгипті. Там м’яли їхні груди, й там бавились їхніми дівочими сосками.
4 Старшу звали: Огола, а її сестру – Оголіва. Були вони спочатку Моїми, й народжували синів та дочок. А ось їхні справжні імена: Огола – це Самарія, а Оголіва – Єрусалим .
5 Огола хоч і належала Мені, – чинила перелюб, палаючи любов’ю до сусідніх коханців-ассирійців, –
6 до деяких намісників та заступників, одягнутих у блакитні одежі, – вродливих юнаків та вершників, що гарцюють на конях.
7 Вона віддавалась своїй розпусті з усіма видатними ассирійцями, до яких палала коханням, опоганюючись усіма їхніми ідолами.
8 Проте вона не залишала свого блудства і з Єгиптом, – коли з нею, ще зовсім юною, спали єгиптяни, м’яли її дівочі груди, невгамовно розбещуючи її.
9 Через те Я віддав її в руки її коханців, – у руки ассирійських синів, до яких вона палала пристрастю.
10 Вони її безсоромно оголили, забрали її синів та дочок, а її саму знищили мечем. І коли її спіткала така відплата, вона стала поговіркою поміж жінками.
11 І хоч усе це її сестра Оголіва бачила, проте розбещувалася ще гірше від неї й чинила ще більшу розпусту, ніж її сестра.
12 Вона також палала пристрастю до ассирійських синів, – до всяких там намісників і можновладців, – своїх приятелів, пишно одягнутих, молодих та вродливих вершників, що гарцюють на конях.
13 І Я побачив, що й вона осквернилась, – в обох виявилась однакова дорога!
14 Але Оголіва перевершила своєю розпустою сестру , – особливо коли побачила намальованих червоною фарбою на стіні чоловіків в образі халдеїв.
15 Їхні крижі були підперезані поясами, а на їхніх головах були розкішні тюрбани, – своїм виглядом вони нагадували військових лицарів. Подобою вони були схожі на вавилонських синів, батьківщиною яких була Халдея.
16 Коли Оголіва їх побачила, то запалала пристрастю, і послала до них у Халдею послів.
17 І примчали до неї, – на її любовне ложе, – вавилонські сини, осквернили її своєю розпустою. Але коли вона з ними опоганилась, то з огидою відвернулась від них.
18 Однак, після того як вона, оголившись, чинила з ними розпусту, то і Я відвернувся від неї, як відвернувся від її сестри.
19 Вона ж примножувала свою розпусту, пригадуючи дні своєї юності й той час, коли вона була повією в єгипетському краю.
20 Вона палала пристрастю до своїх коханців, у яких тілесна хтивість, як в ослів, а їхнє жадання, як у жеребців…
21 Отже ти повернулася до розпусництва своєї юності, коли єгиптяни пестили твої груди, й бавились твоїми дівочими сосками.
22 Тому, Оголіво, так говорить Владика Господь: Ось Я підіймаю проти тебе твоїх коханців, від яких ти з огидою колись відвернулась, так що вони звідусіль оточать тебе; пошлю
23 вавилонських синів і всіх халдеїв з Пекоду, Шоа і Коа , а з ними всіх ассирійських синів, – юних та вродливих намісників та правителів, – усіх славних лицарів, що гарцюють на конях.
24 Вони виступлять проти тебе зі зброєю, з колісницями та возами, з численним військом, – оточать тебе довкола в шоломах з великими і малими щитами. Я віддам тебе в їхні руки, аби вони судили тебе своїм судом.
25 Я оберну проти тебе Свої ревнощі, аби розправились з тобою в гніві. Тобі відітнуть ніс і вуха, а те, що від тебе залишиться, загине від меча. Від тебе відберуть твоїх синів і твоїх дочок, а що уціліє, пожере вогонь.
26 Після цього зірвуть з тебе твої шати й заберуть усі твої прикраси.
27 Я покладу кінець твоїй блудливості й твоїй розпусті ще з єгипетського краю, – ти не захочеш на все це дивитись й навіть згадувати про Єгипет.
28 Тому що так говорить Владика Господь: Ось Я віддаю тебе в руки тих, кого ти ненавидиш, – в руки тих, від яких ти з огидою колись відвернулась.
29 Вони обійдуться з тобою, як ненависники, – заберуть у тебе все, надбане працею, й залишать тебе голою та непокритою, так що відкриється весь сором твоєї розпусти, – все твоє безчестя і твоя блудливість.
30 Ось що станеться з тобою через твої блудства з народами-язичниками, які тебе осквернили своїми ідолами.
31 Ти пішла дорогою своєї сестри, тому й даю в твою руку її чашу (долю ).
32 Так говорить Владика Господь: Тобі належить випити чашу, що випила твоя сестра, – чашу глибоку й широку, переповнену наругою і глузуванням.
33 Ти будеш сповнена сп’янінням і мукою, адже чаша твоєї сестри Самарії, – це чаша жаху й спустошення.
34 Ти її вип’єш і спорожниш її до дна ; навіть черепки з неї оближеш, роздираючи ними свої груди, тому що це сказав Я, – говорить Владика Господь.
35 А ще Владика Господь сказав таке: Оскільки ти Мене забула й від себе Мене відштовхнула, то тепер терпи наслідки свого беззаконня та своєї розпусти.
36 Далі Господь промовив до мене: Сину людський, чи хочеш ти судити Оголу й Оголіву? В такому разі оголоси їм про їхні гидоти.
37 Адже вони чинили перелюб, і на їхніх руках кров. Вони чинили перелюб зі своїми ідолами, й навіть своїх дітей, яких народили для Мене, проводили через вогонь ідолам на їжу.
38 Крім того, їхня провина ще й у тому, що вони тоді ж осквернили Мою Святиню і збезчестили Мої суботи.
39 Приносячи своїх дітей у жертву для своїх ідолів, – того ж дня приходили до Моєї Святині, опоганюючи її. Саме так вони чинили в Моєму Храмі…
40 А ще вони відправляли послів у далекі країни, аби приходили звідти чоловіки. І коли вони прибували, то задля них ти вмивалася, підмальовувала свої очі й оздоблювалась прикрасами.
41 Після цього сідала на розкішне ліжко перед приготовленим накритим столом, клала на ньому Мій ладан і Мою оливу!
42 І починав звідти лунати галас безжурної юрби. До прибулих чоловіків приводили п’яниць з пустелі. Сестри прикрашали свої руки браслетами, а на свої голови клали пишні вінки.
43 Тоді Я сказав про виснажену розпустою Оголіву : Невже вона й далі займатиметься з ними блудством?
44 Адже вони (ці чоловіки ) приходять до неї, як йдуть до жінки-повії, – саме так вони приходили до Оголи та до Оголіви, – як до жінок-розпусниць.
45 Але судитимуть їх справедливі мужі за законом про перелюб і вбивство, бо вони чинять перелюб, і на їхніх руках кров.
46 Отже, так наказує Владика Господь: Скличте проти них народні збори й нехай віддадуть їх на знущання й пограбування!
47 Нехай народ поб’є їх камінням, й посіче їх своїми мечами, – їхніх синів та їхніх дочок повбивають, а їхні доми спалять вогнем.
48 Так Я покладу кінець розпусті в краю, адже тільки це стане застереженням для інших жінок, щоб і вони не віддавались подібній розпусті.
49 Наслідки вашого беззаконня будуть покладені на вас, – ви будете покарані за гріх ідолопоклонства. І зрозумієте, що Я – Владика Господь!
Притча про Оголу й Оголиву
1 І було мені слово Господнє таке:
2 “Сину людський, були собі дві жінки, дочки однієї матері.
3 І чинили вони в Єгипті розпусту, у своїй молодості чинили розпусту, — там почавлені їхні груди, там замацані їхні перса дівочі.
4 А їхні імена: Огола — старша та Оголива — сестра її. І стали вони Мої, і породили синів та дочок. А їхні імена: Самарія — Огола, а Єрусалим — Оголива.
5 І стала розпусною Огола, бувши Моєю, і кохалася з своїми коханцями, з асиріянами, хто був їй близький,
6 що їхнє убрання — блакить, намісники та заступники вони, усі вони — юнаки вродливі, вершники, що гарцюють на конях.
7 І дала вона свою розпусту їм, що всі вони добірні Ашшурові сини, і всіма, яких кохала, і всіма своїми божками була вона занечищена.
8 Та не відкидала вона своєї розпусти й від єгиптян, бо вони лежали з нею в її молодості, і вони стискали дівочі її перса, і виливали свою розпусту на неї…
9 Тому й дав Я її в руку її коханків, у руку Ашшурових синів, що з ними кохалась вона.
10 Вони відкрили її наготу, позабирали синів її та дочок її, а її забили мечем… І стала вона неславним ім’ям для жінок, і присуди зробили на ній.
11 А сестра її Оголива бачила це , але вчинила любов свою гіршою від неї, а розпусту свою — більшою від розпусти своєї сестри.
12 Вона кохалася з синами Ашшуровими, з близькими їй намісниками та заступниками, досконало зодягненими, з верхівцями, що гарцюють на конях, усі вони — юнаки вродливі.
13 І побачив Я, що вона обезчещена, що дорога одна їм обом.
14 Та вона ще додала до розпусти своєї, бо коли побачила мужів, вирізьблених на стіні, зображення халдеїв, креслених і запущених червонилом,
15 підперезаних поясом по стегнах своїх, вони з опадаючим завоєм на голові їхній, усі вони на вигляд військові старшини, подоба синів вавилонських, Халдея — край народження їхнього,
16 то пожадала вона їх через сам погляд очей своїх, і послала посланців по них, до Халдеї.
17 І прийшли до неї сини Вавилону на ложе любовне, і занечистили її своєю розпустою, і вона занечистилася ними, — і відвернулася душа її від них…
18 І відкрила вона розпусту свою, і відкрила свою наготу, тому відвернулася душа Моя від неї, як відвернулася душа Моя від її сестри.
19 І побільшила вона розпусту свою на згадку днів своєї молодости, коли чинила розпусту в єгипетському краї.
20 І жадала вона собі на коханців тих, що їхня плоть — плоть ослина, а їхня похіть — похіть жеребця.
21 І згадала ти розпусту своєї молодости, коли єгиптяни стискали груди твої ради перс твоєї молодости.
22 Тому, Оголиво, так говорить Господь Бог: Ось Я збуджу коханців твоїх на тебе, що від них відвернулася душа твоя, і спроваджу їх на тебе з довкілля, —
23 синів Вавилону, і всіх халдеїв, Пекод, і Шоа, і Коа, і всіх синів Ашшурових з ними, уродливі то юнаки, усі вони — начальники та заступники, військові старшини та славні, усі вони гарцюють на конях.
24 І прийдуть на тебе з півночі, з колесницями та з колесами, та зі збором народів; щита великого й щита малого та шоломи покладуть проти тебе навколо. І дам їм право, і вони засудять тебе за своїми правами.
25 І зверну Я лютість Свою на тебе, і вони зроблять з тобою в гніві: пообтинають носа твого та вуха твої, а що полишиться в тебе, від меча упаде. Вони позабирають синів твоїх та дочок твоїх, а що залишиться в тебе, буде пожерте огнем…
26 І постягають із тебе шати твої, і позабирають речі пишноти твоєї.
27 І спиню Я розпусту твою в тебе, і розпусту твою з єгипетського краю, і ти не зведеш очей своїх на них, а про Єгипта вже не згадаєш.
28 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я даю тебе в руку того, кого ти зненавиділа, у руку тих, що від них відвернулася душа твоя.
29 І зроблять з тобою в ненависті, і візьмуть здобуток твій, і поставлять тебе нагою та голою, і буде відкрита нагота перелюбу твого, і розпуста твоя та твій блуд…
30 Будуть робити це тобі за твоє ходіння в розпусті з народами, за те, що ти збезчестилась їхніми божками.
31 Дорогою своєї сестри ти ходила, тому дам її келіха в твою руку.
32 Так говорить Господь Бог: Келіха своєї сестри ти вип’єш, глибокого та широкого; станеш за жарт та за посміховисько, — це багатомісткий келіх .
33 П’янством та смутком будеш наповнена, — буде це келіх спустошення й розруху, келіх твоєї сестри Самарії.
34 І ти вип’єш його, і витягнеш усе , а череп’я його порозбиваєш, і перса свої порозриваєш, бо це Я говорив, каже Господь Бог.
35 Тому так говорить Господь Бог: Через те, що ти забула Мене, і кинула Мене за спину свою, то й ти носи розпусту свою та свій блуд!”
36 І сказав Господь до мене: “Сину людський, чи будеш судити Оголу та Оголиву? То викажи їм їхні гидоти!
37 Бо вони перелюб чинили, і кров на їхніх руках, і з божками своїми перелюб чинили, і також синів своїх, яких породили Мені, перепроваджували через огонь для них на їжу…
38 Ще оце чинили Мені: Занечистили святиню Мою того дня, і суботи Мої зневажили.
39 А коли вони різали синів своїх для своїх божків, то приходили до Моєї святині того дня, щоб збезчестити її, і оце так робили вони в середині Мого дому…
40 А що більше, — посилали до мужів, що здалека приходять, що до них був посланий посланець, і ось поприходили ті, що для них ти вмилася, нафарбувала блакитом очі свої й оздобою приоздобилася.
41 І сіла ти на дорогоцінному ліжку, а перед ним накритий стіл, і поклала на ньому кадило Моє та оливу Мою.
42 І голос заспокоєної товпи лунав при ньому, і до мужів тієї товпи спроваджували ще п’яних з пустині, і давали нараменники на їхні руки та пишні корони на їхні голови.
43 І сказав Я до тієї, що в’янула від перелюбу: Буде тепер вона ще далі чинити розпусту?
44 І прийшли до неї, як приходять до блудниці, так приходили до Оголи та Оголиви, розпусних жінок.
45 А люди справедливі — вони розсудять їх правом про тих, що чинять перелюб, та правом про тих, що кров проливають, бо вони чинять перелюб, і кров на їхніх руках.
46 Бо так говорить Господь Бог: Скликати б на них збори, і дати їх на страх та на здобич!
47 І збори закидають їх камінням, і порозсікають їх своїми мечами, синів їхніх та їхніх дочок повбивають, а їхні доми попалять огнем…
48 І спиню Я розпусту в Краю, і буде наука всім жінкам, і вони не будуть робити такого , як ваша розпуста!
49 І покладуть вони вашу розпусту на вас, і ви будете носити гріхи ваших божків. І ви пізнаєте, що Я — Господь Бог!”