Пророцтво про Тир
1 Це відбулось одинадцятого року, в перший день місяця . Тоді було до мене Господнє слово такого змісту.
2 Сину людський, оскільки Тир говорив щодо Єрусалима так: Ага! Нарешті розбито браму народів! Вона відкрита для мене, – і я буду збагачений через його (Єрусалим ) спустошення.
3 Тому так говорить Владика Господь: Ось Я виступаю проти тебе, Тире! Я підійму на тебе численні народи, немовби море, що підіймає свої хвилі.
4 Вони зруйнують стіни Тира й повалять його вежі, – Я вимету після нього навіть його порох і зроблю його голою скелею.
5 Він перетвориться хіба що на місце для сушіння сітей посеред моря, адже це Я сказав, – говорить Владика Господь, – і стане він здобиччю для народів.
6 Так само і його дочки, що на узбережжі , будуть знищені мечем. І пізнають, що Я – Господь!
7 Адже так говорить Владика Господь: Ось Я спроваджу з півночі проти Тира вавилонського царя Навуходоносора, – царя царів, з кіньми та колісницями, з вершниками й численним військом.
8 Твоїх дочок, що на узбережжі (в полі ), він знищить мечем, а проти тебе збудує облогові вежі, – спорудить (насипле ) навколо тебе фортифікаційні вали та поставить проти тебе щити.
9 Проти твоїх стін скерує тарани, а твої вежі порозвалює залізними сокирами (гаками )
10 Від численних його коней тебе вкриє піднятий ними порох; від крику його вершників і гуркоту коліс колісниць затремтять твої стіни, – особливо коли вони вриватимуться через твої брами, – як ті, що вдираються у місто через зроблений ними пролом.
11 Копитами його коней будуть витоптані всі твої вулиці, а твій народ буде знищений його мечем, – він повалить на землю твої камінні стовпи – символи твоєї могутності.
12 Пограбують твої скарби, розтягнуть як здобич товари твого промислу, – порозвалюють твої стіни, зруйнують розкішні твої палаци й повикидають у море твоє каміння, твоє дерево і навіть твій порох.
13 Я покладу край твоїм галасливим пісням, і замовкне звучання твоїх гусел.
14 Перетворю тебе на голу скелю, – місце для сушіння рибальських сітей. Вже ніколи ти не будеш відбудований, адже це Я, Господь, сказав, – говорить Владика ГОСПОДЬ .
15 Так говорить Владика Господь до Тира: Від страшного гуркоту твого падіння, – від стогону вмираючих поранених, коли лютуватиме посеред тебе жорстока різанина, – здригнуться острови!‥
16 Усі володарі країн Примор’я зійдуть зі своїх престолів й знімуть свої царські мантії. Скинувши свій різнобарвний одяг, вони зодягнуться в тремтіння, – вони сидітимуть на землі й, охоплені жахом щодо твоєї долі, вони не переставатимуть тремтіти.
17 Здійнявши над тобою жалібне голосіння, вони промовлятимуть щодо тебе: Як же так сталось, що ніби провалилось, – зникло з моря славне місто, що було таким потужним на морі, – адже ти і твої громадяни наводили жах на всіх мешканців Примор’я!
18 Тепер же, у час твого падіння, здригнулись міста узбережжя, – твоєю загибеллю перестрашені також морські острови.
19 Адже так сказав Владика Господь: Коли Я перетворю тебе на спустошене місце, як інші безлюдні міста, – коли Я наведу на тебе безодню, і тебе покриють великі води, –
20 тоді штовхну тебе до тих, що зійшли в могилу, – до прадавніх людей, які давно щезли , – поміщу тебе в глибини землі, посеред віковічних руїн разом з тими, що зійшли в могилу, аби ти вже ніколи не був заселений. Так явлю Свою славу на землі живих.
21 Дійсно, жахливим буде твій кінець, – тебе більше не буде. Шукатимуть тебе, але вже не знайдуть повіки, – говорить Владика Господь.
Пророцтво на Тир
1 І сталося одинадцятого року, першого дня місяця, було слово Господнє до мене таке:
2 “Сину людський, за те, що Тир говорить на Єрусалим: “Ага! зламалися це двері народів, він звертається до мене, і я насичуся, бо він знищений”,
3 тому так говорить Господь Бог: Ось Я на тебе, Тире, і підійму на тебе багато народів, як море підіймає свої хвилі…
4 І понищать вони мури Тиру, і повалять башти його, і вимету з нього порох його, і оберну його на голу скелю…
5 Він буде серед моря місцем розтягнення неводу, бо Я сказав це , — говорить Господь Бог, — і стане він за здобич для народів,
6 а його дочки, що на полі, будуть побиті мечем, і пізнають вони, що Я — Господь!
7 Бо так говорить Господь Бог: Ось Я спроваджу до Тиру Навуходоносора, вавилонського царя, з півночі, царя над царями, з конем і колесницею та з верхівцями, і з ними натовп, і численний народ.
8 Він позабиває на полі дочок твоїх мечем, і зробить на тебе башту, і насипле на тебе вала, і поставить проти тебе щита…
9 І дасть муролома на мури твої, і порозбиває мечами своїми він башти твої!
10 Від надміру коней його закриє тебе їхня курява, від цокоту вершника, колеса та колесниці затремтять твої мури, як буде він входити в брами твої, як входять до міста з розламаним муром…
11 Копитами коней своїх він потопче усі твої вулиці, позабиває мечем твій народ, і на землю попадають пам’ятники твоєї могутности…
12 І вони розграбують багатство твоє, і пограбують товари твої, і порозвалюють мури твої, і порозбивають доми твої пишні, а каміння твоє, і дерева твої, і навіть твій порох вони поскидають у воду!..
13 І Я припиню розлягання пісень твоїх, і бренькіт гусел твоїх більше чутий не буде…
14 І зроблю тебе голою скелею, станеш місцем розтягнення сітки, і більше не будеш збудований, бо я, Господь, це сказав, Господь Бог промовляє!
15 Отак Господь Бог промовляє до Тиру: Чи ж від шуму падіння твого, коли будуть стогнати ранені, коли забиватимуть посеред тебе, не затремтять острови?
16 І всі князі моря посходять із тронів своїх, і поздіймають вони свої мантії, і постягають свої кольорові одежі, — і зодягнуться страхом, посідають на землю, і будуть тремтіти щохвилі, і стовпом постають над тобою…
17 І пісню жалобну про тебе вони заспівають, і скажуть тобі: Як загинуло ти, як одірване ти від морів, славне місто, що сильним на морі було, воно й його мешканці, що наводили страх свій на всіх його мешканців!
18 Тепер затремтять острови в дні упадку твого, і жахнуться всі ті острови, що на морі, твоєю загубою…
19 Бо так Господь Бог промовляє: Коли Я тебе оберну на спустошене місто, немов ті міста, що вони не замешкані, коли підійму Я безодню на тебе, і велика вода тебе вкриє,
20 то знижу тебе разом з тими, що сходять в могилу, до предавнього люду, і в підземній землі осаджу я тебе, як руїни відвічні, із тими, що сходять в могилу, щоб ізнову ти не заселився, і в країні живих більш не жив!..
21 За пострах тебе учиню, — і не буде тебе, і будуть шукати тебе, — та вже більше не знайдуть навіки, говорить оце Господь Бог!”