Голосіння над фараоном
1 Це відбулось у дванадцятому році, дванадцятого місяця, в перший день місяця . Тоді було до мене Господнє слово такого змісту:
2 Сину людський, здійми голосіння над фараоном, єгипетським царем, і скажи йому: Тебе порівнювали з левом серед народів, хоч ти більше схожий на морську потвору, яка носиться своїми ріками, збурюючи воду своїми лапами й каламутячи свої притоки.
3 Так говорить Владика Господь: Я накину на тебе Свої сіті руками численних народів, і вони витягнуть тебе Моїм неводом.
4 Я викину тебе на суху землю, – кину на відкрите поле й дозволю сідати на тобі всім небесним птахам, – нагодую тобою всіх земних звірів.
5 Я розкидаю твоє мертве тіло по горах і заповню твоїми останками долини.
6 Напою потоками твоєї крові землю до самих гір, – тобою наповняться навіть байраки.
7 І коли ти гаснутимеш, Я закрию небо й затемню його зірки, – сховаю серед хмар сонце, і місяць не дасть свого світла.
8 Я затемню над тобою всі небесні світила, так що темрява покриє весь твій край, – говорить Владика Господь.
9 Я викличу тривогу в серцях численних народів, коли поширю вістку про твоє спустошення поміж народами, – і навіть у невідомі тобі країни.
10 Тим, що станеться з тобою, Я сповню жахом численні народи так що, дізнавшись про твою долю, – коли Я замахнусь Своїм мечем перед їхніми очима, – їхні царі затремтять від страху. У день твого падіння кожен з них безперестанку тремтітиме, непокоячись за власне життя.
11 Адже так сказав Владика Господь: Меч вавилонського царя тебе вдарить.
12 Мечами хоробрих воїнів Я упокорю твій натовп. Найжорстокіші з усіх народів повалять гординю Єгипту, і все його багатолюддя загине.
13 Я знищу всю його худобу біля великої води, – нога людини більше не буде її каламутити, як і не скаламутять її копита худоби.
14 Я заспокою їхні води й очищу їх , аби їхні ріки текли тихо, як олія, – говорить Господь.
15 І коли Я оберну єгипетський край на пустелю, і земля спорожніє від усього, чим була сповнена, – коли знищу всіх її мешканців, тоді пізнають, що Я – Господь.
16 Отака жалібна пісня, яку в смутку співатимуть дочки народів, оплакуючи Єгипет та все його багатолюдство, – говорить Владика Господь.
Єгипет поляже серед убитих мечем
17 А це відбулось у дванадцятому році, в п’ятнадцятий день місяця . Тоді було до мене Господнє слово такого змісту:
18 Сину людський! Оплакуй багатолюддя Єгипту і скинь його (своїм провіщенням ), як і дочок інших могутніх народів, у глибини землі, – до тих, що вже зійшли в могилу.
19 Від кого ти кращий? Зійди й лягай з необрізаними!
20 Вони поляжуть серед убитих мечем. Меч подано, тож тягніть його (Єгипет ) з усім його багатолюддям.
21 Наймогутніші воїни, що раніше зійшли в шеол, скажуть про нього (Єгипет) і його союзників : Вони також полягли від меча й лежать серед необрізаних.
22 Там Ассирія і все її військо, – довкола одні лише могили, – всі мертві, що полягли від меча.
23 Їхні гроби в найглибшій безодні шеолу. Ті, що колись наводили жах на мешканців землі, – всі її війська полягли від меча, – навколо царів одні лише могили.
24 Там Елам і все його багатолюдство довкола його гробниці, – всі вони мертві, що впали від меча й необрізаними зійшли в глибини землі, – хоч раніше наводили жах на мешканців землі, але, зганьблені за життя, безславно зійшли в могилу.
25 Серед убитих приготували ложе і йому (Еламу ) та всьому його війську. Навколо його гробу – одні лише необрізані, що полягли від меча. Раніше вони також наганяли жах на землі живих, а тепер, знеславлені, вони з ганьбою зійшли в могилу й лежать серед побитих землі.
26 Там Мешех і Тувал разом з усім своїм натовпом, похованим довкола його гробниці. Всі вони необрізані й полягли від меча, хоч раніше також наводили страх на мешканців землі.
27 Однак вони не спочивають разом з убитими лицарями з необрізаних, котрі зійшли в шеол зі своїм військовим спорядженням, – їм під голови поклали їхні мечі, проте їхні злочини залишаються на їхніх кістках , тому що жах перед цими лицарями сповнював усіх мешканців землі.
28 Так само й ти поляжеш серед необрізаних і лежатимеш разом із убитими мечем.
29 Там Едом, його царі та всі його можновладці, котрі, незважаючи на свої сили, покладені разом з тими, що полягли від меча. Вони лежать з необрізаними, як і всі інші, що зійшли в могилу.
30 Там усі можновладці півночі, як і всі сидонці, – всі лежать серед убитих, хоч їхня жорстокість і сила наганяли страх. Осоромлені, лежать вони серед необрізаних, що полягли від меча. Вони понесли свою ганьбу разом з усіма, що зійшли в могилу.
31 Усіх їх побачить в підземеллі фараон і потішатиметься усім своїм багатолюдством, що полягло від меча; разом з фараоном буде там і все військо, – говорить Владика Господь.
32 Адже тоді Я наведу Мій страх на мешканців землі . Він лежатиме серед необрізаних, що полягли від меча, – тобто фараон з усім своїм багатолюддям, – говорить Владика Господь.
Жалобна пісня про фараона
1 І сталося за дванадцятого року, дванадцятого місяця, третього дня місяця, було мені слово Господнє таке:
2 “Сину людський, здійми пісню жалобную на фараона, єгипетського царя, та й скажеш йому: Левчукові з народів подібний ти був, а тепер ти мов морська потвора , — виприскуєш воду по ріках своїх, і скаламучуєш воду ногами своїми, болотиш ти їхні річки!
3 Отак Господь Бог промовляє: Але сітку Свою розтягну Я на тебе через збори численних народів, — і тебе Своїм неводом витягну!
4 І викину зразу на землю тебе, і кину тебе Я на поле широке, і над тобою спочине всяке птаство небесне, і тобою насичу звірину всієї землі…
5 І дам твоє м’ясо на гори, а трупом твоїм Я долини наповню…
6 І землю, де пливаєш ти, аж до гір напою її кров’ю твоєю, тобою наповняться річища…
7 А коли Я тебе погашу, то небо закрию, а зорі його позатемнюю, сонце — хмарою вкрию його, а місяць не буде світити свого світла…
8 Всі світила, що світять на небі, — позатемнюю їх над тобою, і дам темноту понад краєм твоїм, говорить Господь Бог!
9 І занепокою Я серце численних народів, коли вість рознесу про руїну твою між народами аж до країв, яких ти не знав.
10 І остовпіють численні народи з‑за тебе, а їхні царі затремтять через тебе в страху, як буду махати мечем Своїм Я перед їхнім обличчям, і тремтітиме кожен щохвилі за душу свою в дні упадку твого…
11 Бо так Господь Бог промовляє: Меч царя вавилонського прийде на тебе!
12 Мечами хоробрих Я порозкидаю твоє многолюдство. Усі вони — насильники народів, і гордість Єгипту понищать вони, і все многолюдство його буде вигублене…
13 І вигублю ввесь його скот при водах великих, і не буде вже їх каламутити людська нога, і копито скотини не буде вже їх каламутити.
14 Тоді їхні води очищу, а їхні річки попроваджу, неначе оливу, говорить Господь Бог.
15 Коли оберну Я єгипетський край на спустошення, і край опустошений буде від усього, що в нім, коли Я поб’ю всіх тих, що замешкують в ньому, то пізнають вони, що Я — то Господь!..
16 Оце пісня жалобна, і будуть жалобно співати її, дочки народів будуть співати жалобно її, про Єгипет та про все многолюдство його будуть жалобно співати її, говорить Господь Бог”.
Жалобна пісня про єгипетський народ
17 І сталося за дванадцятого року, п’ятнадцятого дня місяця, було мені слово Господнє таке:
18 “Сину людський, — жалобно заголоси про многолюдство Єгипту, і скинь його, його та дочок потужних народів до підземного краю із тими, хто сходить в могилу!
19 Від кого ти став приємніший? Зійди й покладись з необрізанцями!
20 Попадають серед пробитих мечем, — меч даний на те , із ним ляжуть його всі народи…
21 Будуть йому говорити сильніші з хоробрих з‑посеред шеолу із помічниками: Посходили, полягали ці необрізанці, побиті мечем:
22 Там Ашшур і всі збори його, навколо нього — гроби його, всі побиті вони, від меча всі попадали,
23 що були його гроби найглибше в могилі, і був його полк біля гробу його, — всі побиті вони, від меча всі попадали, що ширили жах по краю живих…
24 Там Елам та ввесь натовп його коло гробу його, — всі побиті вони, від меча всі попадали, що зійшли необрізанцями до підземного краю, що ширили жах свій по краю живих, і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу…
25 Дали йому ложе посеред побитих зо всім многолюдством його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих і понесли ганьбу свою з тими, хто сходить в могилу, посеред побитих покладений він…
26 Там Мешех, Тувал та все многолюдство його, гроби його коло нього, всі вони необрізанці, побиті мечем, бо ширили жах свій по краю живих…
27 І не будуть лежати із лицарями, що попадали із необрізанців, що зійшли до шеолу з військовим знаряддям своїм, і поклали свої мечі під свої голови, і їхня провина — на їхніх костях, бо жах перед лицарями був у краї живих,
28 а ти розпорошений між необрізанцями, і поляжеш із тими, хто побитий мечем…
29 Там Едом, і царі його, і князі всі його, що при всій своїй силі були зложені з побитими мечами, — вони ляжуть з необрізанцями та з тими, хто сходить в могилу…
30 Там північні князі, всі вони й всі сидоняни, що посходили разом з побитими, хоч був жах від їхньої міці, були посоромлені, і полягали вони, необрізанці, з побитими мечем, і свою ганьбу понесли із тими, хто сходить в могилу…
31 Фараон їх побачить, і потішиться всім многолюдством своїм, мечем побитий фараон та все його військо, говорить Господь Бог!..
32 Бо поширю Я жах Свій на землю живих, і буде покладений серед необрізанців з побитими мечем фараон та усе многолюдство його, говорить Господь Бог!”