Спорудження жертовника та відновлення жертвоприношень
1 Коли настав сьомий місяць, з того часу як Ізраїльтяни почали жити в своїх містах, і весь народ, як один чоловік, зібрався в Єрусалимі,
2 тоді Ісус, син Йоседека, разом зі своїми братами, священиками, а також Зоровавель, син Шеалтіїли, зі своїми братами взялись за спорудження жертовника Богові Ізраїлю, щоб на ньому приносити жертви всепалення, як написано в законі Мойсея, Божого чоловіка.
3 А коли поставили той жертовник на його колишньому місці, – хоча й відчували страх перед чужоземними народами, – вони почали приносити на ньому жертви всепалення для Господа, вранці та ввечері.
4 Вони також відзначили Свято Наметів за написаним, приносячи щодня жертви всепалення у належній кількості, відповідно до прописаних вимог на кожен день.
5 Потім, крім постійних жертв всепалення, приносили жертви всепалення з нагоди новомісяччя, а також на всі посвячені Господу свята; крім того, жертви всепалення від кожного, хто за власним бажанням жертвував для Господа.
6 Отже, хоч фундамент Господнього Храму ще не було покладено, від першого дня сьомого місяця почали приносити жертви всепалення для Господа.
7 Тоді ж почали видавати гроші каменярам і теслярам, а сидонцям і тирійцям харчі, напої та олію, щоб доставляли кедрове дерево з Лівану морем до Яффи, на що був дозвіл перського царя Кіра.
Закладення фундаменту Господнього Храму
8 А другого року після їхнього прибуття до Божого Храму в Єрусалимі, в другому місяці, Зоровавель, син Шеалтіїли, Ісус, син Йоседека, та всі інші їхні брати, а також священики й левіти разом з усіма людьми, котрі повернулись з полону в Єрусалим, розпочали будівництво. Левітів у віці двадцяти років і вище призначили керувати роботами під час будівництва Господнього Храму.
9 Ось перелік людей, які здійснювали керівництво й нагляд за виконанням праці з будівництва Божого Храму: Ісус зі своїми синами та братами, Кадміїл та його сини, нащадки Юди, а також левіт Хенадад зі своїми синами і своїми братами.
10 Коли будівничі заклали фундамент Господнього Храму, виступили священики, одягнуті в урочисті шати, з трубами, а також левіти, нащадки Асафа, з цимбалами, щоб прославити Господа за постановою Ізраїльського царя Давида.
11 Вони поперемінно прославляли і дякували Господу, повторюючи, що Він добрий, і Його милосердя над Ізраїлем триває вічно. Так само й весь народ голосно вигукував, вихваляючи Господа за те, що був закладений фундамент Господнього Храму.
12 Численні священики й левіти, а також глави батьківських родин , люди похилого віку, які ще бачили перший Храм, спостерігаючи, як закладали основу нового Храму, голосно плакали, хоч багато людей радісно вигукували,
13 так що було важко розрізняти голосні вигуки радості від зойків плачу інших людей, адже народ потужно вигукував, і той голос було чути дуже далеко.
Заснування Господнього храму
1 А коли настав сьомий місяць, і Ізраїлеві сини були по містах, то зібрався народ, як один чоловік, до Єрусалиму.
2 І встав Ісус, син Йоцадаків, та брати його священики, і Зоровавель, син Шеалтіїлів, та брати його, і збудували жертівника Бога Ізраїля, щоб приносити на ньому цілопалення, як написано в Законі Мойсея, Божого чоловіка.
3 І поставили міцно жертівника на його основі, бо були вони в страху від народів країв, і приносили на ньому цілопалення для Господа, цілопалення на ранок та на вечір.
4 І справили свято Кучок, як написано, і щоденні цілопалення в кількості за постановою щодо жертов на кожен день,
5 а по тому — цілопалення стале, і на молодики, і на всі присвячені Господеві свята, і для кожного, хто жертвує добровільну жертву для Господа.
6 Від першого дня сьомого місяця зачали приносити цілопалення для Господа. А під Господній храм не були ще покладені основи.
7 І дали срібла каменярам та теслям, і їжі, і питва та оливи, сидонянам та тирянам, щоб достачали кедрові дерева з Ливану до Яфського моря за дозволом їм Кіра, царя перського.
8 А другого року по своєму приході до Божого дому до Єрусалиму, другого місяця, почали робити Зоровавель, син Шеалтіїлів, і Ісус, син Йоцадаків, і решта їхніх братів, священики та Левити, і всі, хто поприходив з неволі в Єрусалим, а Левитів від віку двадцяти років і вище поставили керувати над працею Господнього дому.
9 І став Ісус, сини його та брати його, Кадміїл та сини його, сини Юдині, як один чоловік , на догляд над робітниками праці в Божому домі, сини Хенададові, сини їх та їхні брати, Левити.
10 А коли клали основу Господнього храму, то поставили облаченних священиків із сурмами, а Левитів, Асафових синів, із цимбалами, щоб славити Господа за уставом Давида, Ізраїлевого царя.
11 І відповіли вони хвалою та подякою Господеві, — “Добрий‑бо Він, бо навіки Його милосердя” на Ізраїля. А ввесь народ викликував гучним покликом, славлячи Господа за основу Господнього дому!
12 А багато хто зі священиків і Левитів та з голів батьківських родів , старші, що бачили перший храм, при заснуванні його, того храму, своїми очима, плакали ревним голосом, а багато хто покликували піднесеним голосом у радості…
13 І не міг народ розпізнати голосу поклику радости від голосу плачу народу, бо народ сильно викликував, а голос був чутий аж далеко…