Вавилонська вежа
1 На всій землі була одна мова й однакові слова.
2 Мандруючи зі сходу, люди знайшли в Шінеарському краї рівнину і там оселилися.
3 Тож домовились вони між собою наробити цегли і випалити її у вогні. І була їм цегла замість каменю, а земляна смола – замість розчину.
4 Давайте, – говорили вони, – збудуємо собі місто й вежу, вершина якої сягала б небес, і створимо собі ім’я, перш ніж розпорошимося по всій поверхні землі.
5 І зійшов Господь подивитись на місто й вежу, яку будували людські сини.
6 Тоді Господь сказав: Ось народ один і одна в усіх мова, а це лише початок їх роботи. І тепер усе, що лише запланують зробити, буде їм під силу.
7 Отже, зійдемо і змішаймо їхню мову, щоб одна людина не могла розуміти свого ближнього.
8 І розсіяв їх звідти Господь по всій землі, – й вони перестали будувати те місто .
9 Тому-то й названо його Вавилоном, оскільки там змішав Господь мову людей усієї землі. Звідти розсіяв їх Господь по всій землі.
Родовід Сима
10 Ось родовід Сима. Симові було сто років, коли породив він Арпахшада. Це відбулось через два роки після потопу.
11 І прожив Сим після народження Арпахшада п’ятсот років, і породив синів та дочок.
12 Арпахшад мав тридцять п’ять років, коли народився Шелах.
13 І прожив Арпахшад після народження Шелаха чотириста три роки, і породив синів та дочок.
14 Шелах прожив тридцять років, і породив Евера.
15 Прожив Шелах після народження Евера чотириста три роки, і породив синів та дочок.
16 Евер мав тридцять чотири роки, як народився Пелеґ.
17 І прожив Евер після народження Пелеґа чотириста тридцять років, і породив синів та дочок.
18 Пелеґу було тридцять років, коли народився Реу.
19 Після того як народився Реу, прожив Пелеґ ще двісті дев’ять років, і породив синів та дочок.
20 Реу мав тридцять два роки, як народився Серуґ.
21 І прожив Реу після народження Серуґа двісті сім років, і породив синів та дочок.
22 Серуґ прожив тридцять років і породив Нахора.
23 Після того як породив він Нахора, прожив Серуґ двісті років, і породив синів та дочок.
24 Нахору було двадцять дев’ять років, коли народився Терах.
25 І прожив Нахор після народження Тераха ще сто дев’ятнадцять років, і породив він синів та дочок.
26 Терах мав сімдесят років, коли народились Аврам, Нахор і Гаран.
27 Родовід Тераха такий: Терах породив Аврама, Нахора й Гарана. Гаран же породив Лота.
28 Так сталось , що Гаран помер раніше свого батька Тераха, – в Урі Халдейському, краю свого народження.
29 Аврам і Нахор одружились. Ім’я Аврамової дружини Сара, а ім’я Нахорової – Мілка. Вона була дочкою Гарана, який був також батьком Іски.
30 Сара була неплідною й не мала дітей.
31 І взяв Терах Аврама, свого сина, і онука Лота, Гаранового сина, і Сару, свою невістку – дружину свого сина Аврама, – і вони вийшли разом з Уру Халдейського, щоби йти в ханаанську землю. Дійшли вони до Харана та й оселилися там.
32 Усього віку Тераха було двісті п’ять років; і помер Терах у Харані.
Вавилонська башта. Помішання мов
1 І була вся земля — одна мова та слова одні.
2 І сталось, як рушали зі Сходу вони, то в Шинеарському краї рівнину знайшли, і оселилися там.
3 І сказали вони один одному: “Ану, наробімо цегли, і добре її випалімо!” І сталася цегла для них замість каменя, а смола земляна була їм за вапно.
4 І сказали вони: “Тож місто збудуймо собі, та башту, а вершина її аж до неба. І вчинімо для себе ймення, щоб ми не розпорошилися по поверхні всієї землі”.
5 І зійшов Господь, щоб побачити місто та башту, що людські сини будували її.
6 І промовив Господь: “Один це народ, і мова одна для всіх них, а це ось початок їх праці. Не буде тепер нічого для них неможливого, що вони замишляли чинити.
7 Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного”.
8 І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі, — і вони перестали будувати те місто.
9 І тому‑то названо ймення йому: Вавилон , бо там помішав Господь мову всієї землі. І розпорошив їх звідти Господь по поверхні всієї землі.
Нащадки Симові
10 Оце нащадки Симові: Сим був віку ста літ, та й породив Арпахшада, два роки по потопі.
11 І жив Сим по тому, як породив Арпахшада, п’ять сотень літ. І породив він синів і дочок.
12 А Арпахшад жив тридцять і п’ять літ, та й породив він Шелаха.
13 І жив Арпахшад по тому, як породив він Шелаха, чотири сотні літ та три роки. І породив він синів та дочок.
14 Шелах же жив тридцять літ, та й породив він Евера.
15 І жив Шелах по тому, як породив він Евера, чотири сотні літ і три роки. І породив він синів та дочок.
16 Евер же жив тридцять літ і чотири, та й породив він Пелеґа.
17 І жив Евер по тому, як породив він Пелеґа, чотири сотні літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
18 Пелеґ же жив тридцять літ, та й породив Реу.
19 І жив Пелеґ по тому, як породив Реу, дві сотні літ і дев’ять літ. І породив він синів та дочок.
20 А Реу жив тридцять і два роки, та й породив Серуґа.
21 І жив Реу по тому, як породив Серуґа, дві сотні літ і сім літ. І породив він синів та дочок.
22 А Серуґ жив тридцять літ, та й породив Нахора.
23 І жив Серуґ по тому, як породив Нахора, дві сотні літ. І породив він синів та дочок.
24 А Нахор жив двадцять літ і дев’ять, та й породив він Тераха.
25 І жив Нахор по тому, як породив він Тераха, сотню літ і дев’ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
26 Терах же жив сімдесят літ, та й породив Аврама, і Нахора, і Гарана.
27 А оце нащадки Терахові: Терах породив Аврама, і Нахора, і Гарана. А Гаран породив Лота.
28 Гаран же помер за життя свого батька, у краї свого народження, в Урі халдейському.
29 І побрали Аврам та Нахор для себе жінок. Ім’я Аврамовій жінці Сара, а ймення Нахоровій жінці Мілка, дочка Гарана, Мілчиного батька і батька Їски.
30 А Сара неплідна була, — не мала нащадка вона.
31 І взяв Терах Аврама, сина свого, і Лота, сина Гаранового, сина свого сина, і Сару, невістку свою, жінку Аврама, свого сина, та й вийшов з ними з Уру халдейського, щоб піти до краю ханаанського. І прийшли вони аж до Харану, та й там оселилися.
32 І було днів Терахових дві сотні літ та п’ять літ. І Терах помер у Харані.