Агар та Ізмаїл
1 Сара, Аврамова дружина, так і не народжувала йому. Але була в неї рабиня-єгиптянка на ім’я Агар.
2 Тому Сара сказала Аврамові: Господь не дав мені можливості народити. Тому увійди до моєї рабині, щоб я могла мати дітей від неї. Аврам послухався поради Сари.
3 Після десяти років проживання Аврама в землі ханаанській його дружина Сара взяла Агар, свою рабиню-єгиптянку, і віддала її своєму чоловікові, Аврамові, за дружину.
4 Аврам увійшов до Агари, – і вона зачала. Відчувши, що вагітна, вона почала ставитися зі зневагою до своєї господині.
5 Тож Сара сказала Аврамові: Я скривджена тобою. Я дійсно віддала свою рабиню у твої обійми, але вона, відчувши, що завагітніла, почала мене зневажати. Нехай Бог розсудить між мною і тобою.
6 Аврам же відповів Сарі: Таж твоя рабиня в твоїх руках. Роби з нею все , що тобі до вподоби. Сара почала поводитися з нею суворо, – і та втекла від неї.
7 Ангел Господній знайшов її біля джерела води в пустелі, – біля джерела по дорозі до Шура.
8 Агаро, рабине Сарина, – сказав ангел, – звідки ти прийшла і куди прямуєш? Вона ж відповіла: Я втікаю від моєї господині Сари.
9 Тоді Господній ангел сказав: Вернися до своєї господині й будь їй покірною.
10 Вельми розмножу твоїх нащадків, – продовжив Господній ангел, – так що й не порахувати їх, – такими численними вони будуть .
11 Далі Господній ангел сказав: Ось ти завагітніла й народиш сина, дай йому ім’я Ізмаїл, тому що почув Господь про твоє приниження.
12 Він буде кочовою людиною, наче дикий осел. Рука його буде проти всіх, і руки всіх проти нього. Він оселиться серед усіх своїх братів.
13 І назвала вона Ім’я Господа, Який розмовляв із нею: Ти – Бог, що бачиш! Бо вона говорила: Невже я побачила Того, Хто бачить мене?
14 Ось чому й назвала криницю – Колодязь Живого, Який бачить мене. Це криниця між Кадешем і Баредом.
15 Народила Агар Аврамові сина, і назвав Аврам свого сина, якого народила Агар: Ізмаїл.
16 Аврамові було вісімдесят шість років, коли Агар народила йому Ізмаїла.
Історія Аґари
1 А Сара, Аврамова жінка, не родила йому. І в неї була єгиптянка невільниця, а ймення їй Аґар.
2 І сказала Сара Аврамові: “Ось Господь затримав мене від породу. Прийди ж до моєї невільниці, — може, від неї одержу я сина”. І послухався Аврам голосу Сари.
3 І взяла Сара, Аврамова жінка, єгиптянку Аґар, свою невільницю, по десяти літах перебування Аврамового в землі ханаанській, і дала її Аврамові, чоловікові своєму, за жінку.
4 І він увійшов до Аґари, — і вона зачала. Як вона ж побачила, що зачала, то стала легковажити господиню свою.
5 І сказала Сара Аврамові: “Моя кривда на тобі! Я дала була свою невільницю до лоня твого, а як вона побачила, що зачала, то стала легковажити мене. Нехай розсудить Господь поміж мною та поміж тобою!”
6 І промовив Аврам до Сари: “Таж невільниця твоя в руці твоїй! Зроби їй те, що вгодне в очах твоїх”. І Сара гнобила її. І втекла Аґар від обличчя її.
7 І знайшов її Ангол Господній біля джерела води на пустині, біля джерела на дорозі до Шур,
8 і сказав: “Аґаро, Сарина невільнице, звідки ж то прийшла ти, і куди ти йдеш?” Та відказала: “Я втікаю від обличчя Сари, пані моєї”.
9 А Ангол Господній промовив до неї: “Вернися до пані своєї, — і терпи під руками її!”
10 І Ангол Господній промовив до неї: “Сильно розмножу потомство твоє, і через безліч буде воно незліченне”.
11 І Ангол Господній до неї сказав: “Ось ти зачала, і сина породиш, і назвеш ім’я йому Ізмаїл , бо прислухавсь Господь до твоєї недолі.
12 А він буде як дикий осел між людьми, — рука його на всіх, а рука всіх — на нього. І буде він жити при всіх своїх браттях”.
13 І назвала вона Ймення Господа, що мовив до неї: “Ти Бог видіння!” Бо сказала вона: “Чи й тут я дивилась на Того, Хто бачить мене?”
14 Тому джерело було назване: “Джерело Живого, Хто бачить мене”, — воно поміж Кадешем та поміж Баредом.
15 І вродила Аґар Аврамові сина, а Аврам назвав ім’я свого сина, що вродила Аґар: Ізмаїл.
16 А Аврам був віку восьмидесяти літ і шести літ, коли Аґар вродила була Аврамові Ізмаїла.