Три гості в Авраама
1 Знову з’явився Авраамові Господь біля дубів мамрійської діброви, коли він сидів у час денної спеки при вході до намету.
2 Підвівши свої очі, він побачив: ось три чоловіки стояли неподалік. Авраам побіг їм назустріч від входу намету і долілиць вклонився,
3 промовивши: Господи, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, не обминай, прошу, Твого раба.
4 Нехай принесуть трохи води, щоб Ви помили Свої ноги і відпочили під деревом.
5 Я ж принесу хліба, щоб Ви підкріпилися, а тоді підете, бо для цього Ви зайшли до Вашого раба. Вони відповіли: Зроби так, як сказав.
6 Тож поспішив Авраам до намету Сарри й сказав: Швиденько візьми три мірки питльованого борошна, заміси і зроби паляниці.
7 Сам же Авраам побіг до худоби, вибрав молоде та гарне телятко, дав слузі, який швидко приготував його.
8 Після того взяв сир, молоко, приготовлене теля і поклав перед Ними. Коли Вони їли, він стояв біля Них під деревом.
9 Тоді сказали до нього: Де твоя дружина Сарра? Він відповів: Ось, у наметі.
10 Один з Них сказав: Я неодмінно повернуся до тебе наступного року, і тоді у твоєї дружини Сарри буде син. Сарра почула це, оскільки стояла при вході до намету, який був за спиною в Нього.
11 Авраам і Сарра були людьми похилого віку, і те, що зазвичай буває в жінок, у Сарри припинилося.
12 Тож Сарра засміялася про себе, кажучи: Тепер, коли це стало неможливим, невже я отримаю таку втіху! Та й господар мій вже старий!
13 І промовив Господь до Авраама: Чому це, сміючись, Сарра сказала: Невже я можу народити, адже я стара?
14 Хіба для Господа є щось неможливе? У цей самий час наступного року Я повернуся до тебе, і в Сарри буде син.
15 Сарра злякалася й почала заперечувати: Я не сміялася. Але Той наполягав: Ні, ти таки засміялася!
Заступництво Авраама за Содом і Гоморру
16 Тож Мужі ті підвелися й подалися в напрямку Содома. Авраам, супроводжуючи, йшов разом з Ними.
17 Йдучи дорогою , Господь сказав: Чи можу Я приховати від Авраама те, що роблю?
18 Адже в майбутньому від Авраама постане великий та могутній народ, і благословляться у ньому всі народи землі!
19 Адже Я вибрав його для того, щоби він заповів своїм синам і домові своєму після себе дотримуватися Господньої дороги, творити правду і справедливість, аби Господь міг здійснити для Авраама все, що пообіцяв йому.
20 Далі Господь сповістив: Крик Содома й Гоморри посилився, і їхній гріх став вельми тяжким.
21 Тому йду і подивлюсь, чи насправді все відбувається так, як доноситься у їхніх скаргах, котрі долинають до Мене; якщо ж ні, то щоб Я знав.
22 Тож, повернувшись, Мужі ті пішли у бік Содома; Авраам же продовжував стояти перед Господом.
23 Підійшовши ближче, Авраам запитав: Невже Ти знищиш разом праведного з нечестивим?
24 А якщо у місті є п’ятдесят праведників, чи знищиш, не пощадивши усієї місцевості задля п’ятдесяти праведників, які там живуть?
25 У жодному разі Ти не вчиниш так, щоб знищити праведного з нечестивим. Ти не зрівняєш праведника з нечестивим, Адже Ти – Суддя всієї землі. Невже Суддя всієї землі не учинить правосуддя?
26 Та Господь відповів: Якщо знайду в місті Содомі п’ятдесят праведників, то збережу всю місцевість заради них.
27 Авраам же продовжив: Ось я наважився говорити з Господом, хоч я – порох і попіл.
28 А може, до п’ятдесяти праведників не вистачатиме п’ять, – чи знищиш через цих п’ятьох ціле місто? Господь відповів: Не знищу, якщо знайду там сорок п’ять.
29 І знову заговорив Авраам до Господа: А якщо знайдеться там сорок? Господь відповів: Не зроблю того й заради сорока.
30 Нехай не гнівається Господь, що я продовжую говорити, – знову сказав Авраам. – А якщо знайдеться там тридцять? Господь відповів: Не зруйную, якщо знайду там і тридцять.
31 Оскільки я наважився розмовляти з Господом далі, – заговорив знову Авраам, – може знайдеться там двадцять? Господь сказав: Не знищу і задля двадцяти.
32 Хай не гнівається Господь, якщо я спитаю ще раз, – сказав Авраам востаннє. – А якщо знайдеться там хоч десять? Господь відповів: Не знищу й заради десяти.
33 Перестав Господь розмовляти з Авраамом, і відійшов. Авраам же повернувся до місця свого проживання .
Небесні Гості в Авраама
1 І явився до нього Господь між дубами Мамре, а він сидів при вході в намет під час денної спеки.
2 І він ізвів очі свої та й побачив: ось три Мужі стоять біля нього. І побачив, і вибіг із входу намету назустріч Їм, — і вклонився до землі,
3 та й промовив: “Господи, коли тільки знайшов я милість в очах Твоїх, — не проходь повз Свого раба!
4 Принесуть трохи води, — і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.
5 І хай хліба шматок принесу я, а Ви підкріпіть серце Ваше. Потому підете, бо на те Ви йдете повз свого раба”. І сказали вони: “Зроби так, як сказав”.
6 І Авраам поспішив до намету до Сарри й сказав: “Візьми швидко три міри пшеничної муки, заміси, і зроби коржі”.
7 І побіг Авраам до товару, і взяв молоде та добре теля, і дав слузі, а той швидко його приготовив.
8 І взяв масла й молока, та теля приготовлене, та й поклав перед Ними, а сам став біля Них під деревом. І їли Вони.
9 І сказали до нього: “Де Сарра, жінка твоя?” А він відказав: “Ось у наметі”.
10 І сказав один з Них : “Я напевно вернуся до тебе за рік цього самого часу. І ось буде син у Сарри, жінки твоєї…” А Сарра це чула при вході намету, що був за Ним.
11 Авраам же та Сарра старі були, віку похилого. У Сарри перестало бувати звичайне жіноче.
12 І засміялася Сарра в нутрі своїм, говорячи: “Коли я зів’яла, то як станеться розкіш мені? Таж пан мій старий!”
13 І сказав Господь до Авраама: “Чого то сміялася Сарра отак: Чи ж справді вроджу, коли я зостарілась?
14 Чи для Господа є річ занадто трудна? На означений час Я вернуся до тебе за рік цього самого часу, — Сарра ж тоді матиме сина”.
15 А Сарра відріклася, говорячи: “Не сміялася я”, бо боялась. Але Він відказав: “Ні, — таки сміялася ти!”
Доля Содому й Гомори
16 І повставали звідти ті Мужі, і поглянули на Содом, а Авраам пішов з Ними, щоб Їх відпровадити.
17 А Господь сказав: “Чи Я від Авраама втаю, що Я маю зробити?
18 Бо ж Авраам справді стане народом великим та дужим, і в ньому поблагословляться всі народи землі!
19 Бо вибрав Я його, щоб він наказав синам своїм і домові своєму по собі. І будуть вони дотримуватися дороги Господньої, щоб чинити справедливість та право, а то для того, щоб Господь здійснив на Авраамові, що сказав був про нього”.
20 І промовив Господь: “Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,
21 зійду ж Я та й побачу, чи не вчинили вони так , як крик про них, що доходить до Мене, — тоді їм загибель, а як ні — то побачу”.
22 І повернулися звідти ті Мужі, і пішли до Содому, а Авраам — усе ще стояв перед Господнім лицем.
Заступництво Авраама за Содом та Гомору
23 І Авраам підійшов та й промовив: “Чи погубиш також праведного з нечестивим?
24 Може, є п’ятдесят праведних у цьому місті, — чи також вигубиш і не пробачиш цій місцевості ради п’ятдесяти тих праведних, що в ньому є?
25 Не можна Тобі чинити так, щоб убити праведного з нечестивим, бо стане праведний як нечестивий, — цього ж не можна Тобі! Чи ж Той, Хто всю землю судить, не вчинить правди?”
26 І промовив Господь: “Коли Я в Содомі, у цьому місті, знайду п’ятдесят праведних, то вибачу цілій місцевості ради них”.
27 І відповів Авраам та й промовив: “Оце я осмілився був говорити до Господа свого, а я порох та попіл.
28 Може, п’ятдесят тих праведних не матиме п’яти, чи Ти знищиш ціле місто через п’ятьох?” І промовив Господь : “Не знищу, коли там знайду сорок і п’ять!”
29 І промовив до Нього він ще, та й сказав: “Може, сорок там знайдеться?” А Господь відказав: “Не зроблю й ради сорока!”
30 І сказав Авраам : “Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу: “Може, тридцять там знайдеться?” А Господь відказав: “Не зроблю, коли й тридцять знайду там!”
31 І сказав Авраам : “Оце я осмілився був говорити до Господа мого: Може, двадцять там знайдеться?” А Господь відказав: “Не зроблю й ради двадцяти!”
32 І сказав Авраам : “Хай не гніває це мого Господа, і нехай я скажу тільки разу цього: Може, хоч десять там знайдеться?” А Господь відказав: “Не знищу й ради десятьох!”
33 І пішов Господь, як скінчив говорити до Авраама. А Авраам вернувся до свого місця.