Народження Ісаака
1 Господь відвідав Сарру, як пообіцяв, і учинив Господь Саррі так, як сказав.
2 Сарра завагітніла й народила Авраамові сина в його старості – саме тієї пори, на яку вказав йому Господь під час зустрічі .
3 І назвав Авраам свого сина, який в нього народився від Сарри, Ісааком.
4 А на восьмий день Авраам обрізав свого сина Ісаака, як і заповів йому Бог.
5 Авраамові виповнилось сто років, коли народився в нього син Ісаак.
6 Сарра ж сказала: Причину для сміху учинив мені Бог; хто лише почує – сміятиметься зі мною.
7 Хто би сказав Авраамові, – додала вона, – що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже в його старості я народила сина!
8 Підросло дитя й було відлучене від материнських грудей. В день, коли був відлучений від грудей Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.
9 Сарра побачила, як син Агари-єгиптянки, якого та народила Авраамові, насміхається над Ісааком,
10 і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не стане спадкоємцем разом із моїм сином Ісааком.
11 Надто жорстоким видалось Авраамові рішення Сарри щодо його сина.
12 Але Бог сказав Авраамові: Нехай пропозиція Сарри відносно дитини і рабині не засмучує тебе. В усьому, що скаже тобі Сарра, погоджуйся, бо саме в Ісаакові продовжиться твоє потомство.
13 Також і від сина рабині виведу народ, бо й він – твоє насіння.
Вигнання Агарі та Ізмаїла
14 Тож встав уранці Авраам, узяв хліб та бурдюк води й дав Агарі, поклавши на її плечі, і з дитиною відіслав. Пішла вона й заблукала в пустелі Беер-Шева.
15 Незабаром закінчилася вода в бурдюку, тому, покинувши дитину під одним з кущів,
16 вона відійшла, сіла навпроти десь на відстані пострілу з лука й сказала: Не можу бачити, як вмирає дитина. Щойно сіла неподалік, як закричав, плачучи хлопчина .
17 Почув Бог голос дитини, і кликнув з неба Божий ангел до Агари, і сказав їй: Що з тобою, Агаро? Не бійся, Бог почув голос хлопчини з місця , де він знаходиться.
18 Тож встань, візьми хлопця і доглядай за ним. Адже Я виведу від нього великий народ.
19 Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою. Пішла, наповнила бурдюк водою і дала дитині пити.
20 Бог був із хлопчиною. Він виріс, оселився в пустелі та став стрільцем-лучником.
21 Отже, Ізмаїл замешкав у пустелі Паран; його мати взяла синові дружину з єгипетського краю.
Договір Авраама із Авімелехом
22 У той час Авімелех і полководець його війська Піхол сказали Авраамові: Бог із тобою в усьому, що ти робиш.
23 Тому присягнись тепер мені тут Богом, що не вчиниш зла ні мені, ні моїм, ні їхнім нащадкам, але доброзичливість, яку я виявив тобі, виявлятимеш мені та краю , в якому ти оселився.
24 Авраам відповів: Я присягаюсь!
25 І все ж поскаржився Авраам Авімелехові за криницю води, яку відібрали слуги Авімелеха.
26 Авімелех відповів: Я не знаю, хто вчинив таку річ. Ти мені про це не сповістив, а я також не чув, – хіба що сьогодні.
27 Тоді Авраам дав Авімелехові овець і телят, й вони уклали між собою Заповіт.
28 Авраам поставив окремо сім ягниць зі своєї отари.
29 Авімелех спитав Авраама: Що це за сім овечок, яких ти поставив окремо?
30 Авраам відповів: Цих сім овечок ти приймеш від мене, аби вони стали свідоцтвом, що цю криницю викопав я.
31 Тому й названа ця місцевість Беер-Шева (Вірсавія), оскільки там вони обидва присягнулись.
32 Так уклали вони у Вірсавії Заповіт. Авімелех і полководець його війська Піхол повернулися до филистимського краю.
33 Авраам посадив у Вірсавії тамарискове дерево і прикликав там Ім’я Господа, Вічного Бога.
34 Прожив Авраам у филистимському краї досить довго.
Ісак
1 А Господь згадав Сарру, як сказав був, і вчинив Господь Саррі, як Він говорив.
2 І Сарра зачала, і породила сина Авраамові в старості його на означений час, що про нього сказав йому Бог.
3 І назвав Авраам ім’я синові своєму, що вродився йому, що Сарра йому породила: Ісак.
4 І обрізав Авраам Ісака, сина свого, коли мав він вісім день, як Бог наказав був йому.
5 А Авраам був віку ста літ, як уродився йому Ісак, син його.
6 І промовила Сарра: “Сміх учинив мені Бог, — кожен, хто почує, буде сміятися з мене”.
7 І промовила: “Хто б сказав Авраамові: Сарра годує синів? Бо вродила я сина в старості його”.
8 І дитина росла, і була відлучена. І справив Авраам велику гостину в день відлучення Ісака.
Недоля Аґари та Ізмаїла
9 І побачила Сарра сина Аґари єгиптянки, що вродила була Авраамові, що він насміхається.
10 І сказала вона Авраамові: “Прожени ту невільницю та сина її, бо не буде наслідувати син тієї невільниці разом із сином моїм, із Ісаком”.
11 Але ця справа була дуже не до вподоби Авраамові через сина його.
12 І промовив Господь Авраамові: “Нехай не буде не до вподоби тобі це через хлопця та через невільницю твою. Усе, що скаже тобі Сарра, послухай голосу її, бо Ісаком буде покликане тобі потомство.
13 І також сина невільниці тієї — учиню його народом, бо він — твоє насіння”.
14 І встав рано Авраам, і взяв хліба й бурдюка води, і дав до Аґари на плече її, також дитину, та й послав її. І пішла вона, та й заблудила в пустині Беер‑Шева .
15 І скінчилась вода в бурдюці, і покинула вона дитину під одним із кущів.
16 І пішла вона, і сіла собі навпроти, на віддалі — як стрілити луком, бо сказала: “Нехай я не бачу смерти цієї дитини!” І сіла навпроти, і піднесла свій голос та й заплакала.
17 І почув Бог голос того хлопця. І кликнув до Аґари Божий Ангол із неба, і сказав їй: “Що тобі, Аґаро? Не бійся, бо почув Бог голос хлопця, де він там.
18 Устань, підійми хлопця, і рукою своєю держи його, бо великим народом зроблю Я його”.
19 І відкрив Бог очі її, і вона побачила криницю води. І пішла вона, і наповнила бурдюка водою, та й напоїла хлопця.
20 І з хлопцем був Бог, — і він виріс. І осів у пустині, і став він стрілець‑лучник.
21 І осів він у пустині Паран, а мати його взяла йому жінку з єгипетського краю.
Умова між Авраамом та Авімелехом
22 І сталося часу того, і сказав Авімелех і Піхол, головний провідник його війська, до Авраама, говорячи: “Бог із тобою в усьому, що ти робиш!
23 А тепер присягни ж мені Богом отут, що ти не обманиш мене, і нащадка мого, і онука мого. І яка була ласка, яку я до тебе чинив, ти вчиниш зо мною та з краєм, що ти в нім чужинцем пробуваєш”.
24 І сказав Авраам: “Я присягаю!”
25 І Авраам дорікав Авімелехові за криницю води, що її відняли були Авімелехові раби.
26 І сказав Авімелех: “Я не знаю, хто вчинив оту річ, — ані ти не розповів мені, й ані я не чув, хіба що сьогодні”.
27 І взяв Авраам дрібну та велику худобу, та й дав Авімелехові, і обидва вони склали умову.
28 І поставив Авраам сім овечок з дрібного товару осібно.
29 І сказав Авімелех до Авраама: “Що вони, сім овечок отих, що ти їх поставив осібно?”
30 А той відказав: “Бо з моєї руки сім овечок ти візьмеш, щоб для мене були на свідоцтво, що я викопав цю криницю”.
31 Тому‑то назвав він це місце Беер‑Шева, бо там поклялися вони.
32 І склали умову вони в Беер-Шеві. І встав Авімелех та Піхол, головний провідник його війська, і вернулись вони до краю филистимського.
33 А Авраам посадив тамариска в Беер‑Шеві, і кликав там Ім’я Господа, Бога Вічного.
34 І Авраам пробував у филистимській землі багато днів.