Випробування Авраама
1 Після усіх цих подій Бог випробовував Авраама. Він сказав йому: Аврааме! Той відповів: Ось я!
2 Тоді Бог звелів: Візьми твого сина, свого єдиного, якого ти любиш, Ісаака, і йди в землю Морія та принеси його там у всепалення на одній з гір, яку тобі покажу.
3 Вставши рано-вранці, Авраам осідлав свого осла, взяв із собою двох слуг і свого сина Ісаака. Нарубав дров на всепалення і пішов до місця, на яке йому вказав Бог.
4 На третій день, підвівши свої очі, Авраам побачив те місце здалека.
5 Тому Авраам сказав своїм слугам: Залишайтеся тут з ослом, а ми з хлопцем підемо он туди. Поклонимось Богові і повернемося до вас.
6 Тож узяв Авраам дрова для всепалення і поклав на свого сина Ісаака. Сам же взяв у руки вогонь та ножа, і пішли обидва разом.
7 Йдучи, Ісаак заговорив до свого батька Авраама: Батьку мій! Той відповів: Я слухаю, мій сину! Ісаак запитав: Ось вогонь і дрова, а де ж ягня на всепалення?
8 Авраам відповів: Бог знайде Собі ягня на всепалення, мій сину. Так йдучи разом далі,
9 вони прийшли на місце, вказане Богом. І збудував там Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши свого сина Ісаака, поклав його на дрова жертовника.
10 Після цього Авраам простягнув свою руку і взяв ножа, аби принести в жертву свого сина.
11 Та Господній ангел кликнув до нього з неба і сказав: Аврааме, Аврааме! Той відповів: Ось я!
12 Не піднімай руки твоєї на хлопця, – промовив ангел , – не чини йому нічого, бо тепер Я знаю, що ти боїшся Бога і не пошкодував для Мене свого улюбленого сина.
13 Підвівши свої очі, Авраам побачив: аж ось позаду нього баран заплутався в гущавині своїми рогами. Тож пішов Авраам, взяв барана і приніс його на всепалення замість свого сина.
14 І дав Авраам тому місцю назву – Господь бачить, що й до сьогодні говориться: На горі буде видно Господа.
15 Господній ангел знову заговорив до Авраама з неба:
16 Клянуся Собою, – каже Господь, – оскільки ти виявив послух і не пошкодував для Мене свого сина, твого єдиного,
17 то Я вельми поблагословлю тебе, розмножу твоїх нащадків, як небесні зорі, як пісок на березі моря. Такими будуть твої нащадки, що успадкують міста своїх ворогів.
18 І будуть благословенні у твоїх нащадках всі народи землі за те, що ти послухався Мого голосу.
Сини Нахора
19 Після цього Авраам повернувся до своїх слуг, і вони разом пішли у Вірсавію. У Вірсавії Авраам і оселився.
20 Після цих подій Авраамові повідомили: Мілка також народила синів твоєму братові Нахорові:
21 Уца, його первенця; Буза, його брата; Кемуїла, батька Арама, а також
22 Кеседа, Хаза, Пілдаша, Їдлафа і Бетуїла.
23 Бетуїл же породив Ревеку. Таким чином вісім синів народила Мілка Нахорові, братові Авраама.
24 Його наложниця, на ім’я Реума, народила Теваха, Ґахама, Тахаша й Мааху.
Бог випробовує Авраама
1 І сталось після цих випадків, що Бог випробовував Авраама. І сказав Він до нього: “Аврааме!” А той відказав: “Ось я!”
2 І промовив Господь: “Візьми свого сина, свого одинака, що його полюбив ти, Ісака, та й піди собі до краю Морія, і принеси там його в цілопалення на одній із тих гір, що про неї скажу тобі”.
3 І встав Авраам рано‑вранці, і свого осла осідлав; і взяв із собою двох слуг та Ісака, сина свого, і для цілопалення дров нарубав. І встав, і пішов він до місця, що про нього сказав йому Бог.
4 А третього дня Авраам звів очі свої, та й побачив те місце здалека.
5 І сказав Авраам своїм слугам: “Сідайте собі тут з ослом, а я й хлопець підем аж туди, і поклонимося, і повернемося до вас”.
6 І взяв Авраам дрова для цілопалення, і поклав на Ісака, сина свого, і взяв у свою руку огонь та ножа, і пішли вони разом обоє.
7 І сказав Ісак до Авраама, свого батька, говорячи: “Батьку мій!” А той відказав: “Ось я, сину мій!” І промовив Ісак : “Ось огонь та дрова, а де ж ягня на цілопалення?”
8 І відказав Авраам: “Бог нагледить ягня Собі на цілопалення, сину мій!” І пішли вони разом обоє.
9 І вони прийшли до місця, що про нього сказав йому Бог. І збудував там Авраам жертівника, і дрова розклав, і зв’язав Ісака, сина свого, і поклав його на жертівника над дровами.
10 І простяг Авраам свою руку, і взяв ножа, щоб зарізати сина свого…
11 Та озвався до нього Ангол Господній із неба й сказав: “Аврааме, Аврааме!” А той відізвався: “Ось я!”
12 І Ангол промовив: “Не витягай своєї руки до хлопця, і нічого йому не чини, бо тепер Я довідався, що ти богобійний, і не пожалів для Мене сина свого, одинака свого”.
13 А Авраам звів очі свої та й побачив, — аж ось один баран зав’яз у гущавині своїми рогами. І пішов Авраам, і взяв барана, і приніс його на цілопалення замість сина свого.
14 І назвав Авраам ім’я місця того: “Господь нагледить”, що й сьогодні говориться: “На горі Господь з’явиться”.
15 А Ангол Господній із неба озвався до Авраама по‑друге,
16 і сказав: “Клянуся Собою, — це слово Господнє, — тому, що вчинив ти цю річ, і не пожалів був сина свого, одинака свого,
17 то благословляючи, Я поблагословлю тебе, і розмножуючи, розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря. І потомство твоє внаслідує брами твоїх ворогів.
18 І всі народи землі будуть потомством твоїм благословляти себе через те, що послухався ти Мого голосу”.
19 І вернувсь Авраам до слуг своїх. І встали вони, та й пішли разом до Беер‑Шеви. І осів Авраам у Беер‑Шеві.
20 І сталося по тих випадках, і сказано Авраамові так: “Ось також Мілка вродила синів Нахорові, братові твоєму:
21 Уца, перворідного його, і Буза, брата його, і Кемуїла, батька Арамового,
22 І Кеседа, і Хазо, і Пілдаша, і Їдлафа, і Бетуїла.
23 А Бетуїл породив Ревеку. Цих восьмерох породила Мілка Нахорові, братові Авраамовому.
24 А наложниця його — а їй на ймення Реума — вродила й вона Теваха й Ґахама, і Тахаша й Мааху.