Ісаак і Ревекка у Авімелеха
1 На землі настав голод. Не той голод, що був у часи Авраама. І пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимців, у Герар.
2 З’явився йому Господь і сказав: Не йди до Єгипту, а оселися в краю, який Я тобі вкажу,
3 і живи на тій землі. Я буду з тобою і поблагословлю тебе, тому що всі ці землі даю тобі й твоїм нащадкам. Я виконаю Свою клятву, якою присягнувся твоєму батькові Авраамові.
4 Я розмножу твоїх нащадків, як зорі на небі, і дам твоїм поколінням усі ці землі. В твоїх нащадках благословляться всі народи землі,
5 тому що Авраам послухав Мого голосу і дотримувався Моїх велінь і Заповідей, Моїх постанов і законів.
6 Тож Ісаак оселився у Герарі.
7 А місцеві чоловіки запитали про його дружину. Він же сказав: Вона – моя сестра. Побоявся сказати: Вона моя дружина, щоб часом не вбили його місцеві чоловіки через Ревеку, оскільки вона була дуже вродливою.
8 Він жив там тривалий час. Якось Авімелех, цар филистимців, подивився у вікно і побачив, що Ісаак забавляється зі своєю дружиною Ревекою.
9 Тож покликав Авімелех Ісаака і каже: Вона ж твоя дружина! Навіщо ти сказав, що вона твоя сестра? А Ісаак відповів: Я так сказав, щоби не загинути через неї.
10 Авімелех же сказав: Що ти нам учинив? Будь-хто з моїх людей міг би переспати з твоєю дружиною, і ти навів би на нас прокляття.
11 Тому Авімелех наказав усім своїм людям: Кожен, хто хоч доторкнеться до цього чоловіка чи до його дружини, буде покараний смертю.
Сварка із герарськими пастухами за криниці
12 Ісаак у тім краю засіяв поле , і того року зібрав стократний врожай , оскільки поблагословив його Господь.
13 І став цей чоловік відомим і в усьому успішним. Він постійно багатів, доки не став досить впливовою і визначною людиною.
14 Були в нього отара овець, стадо волів і чимало робітників. Через це позаздрили йому филистимці,
15 тому всі криниці, які викопали раби його батька Авраама за життя його батька, филистимці засипали, заповнивши їх землею.
16 І сказав Авімелех Ісаакові: Йди від нас, бо ти став значно сильнішим за нас.
17 Таким чином відійшов звідти Ісаак і поселився у герарській долині, де й замешкав.
18 Знову повідкопував Ісаак криниці для води, які були викопані за днів його батька Авраама, але які позасипали филистимці після смерті його батька Авраама. Він відновив їхні колишні назви, дані його батьком.
19 Копаючи в долині, раби Ісаака знайшли там криницю живої води.
20 Тож сперечалися герарські пастухи з пастухами Ісаака, кажучи: Це наша вода! Через те назвав Ісаак криницю: Есек, бо сварилися з ним.
21 Слуги викопали іншу криницю, але виникла суперечка і через неї. Тому дав їй назву: Сітна.
22 Відійшовши звідти, викопав ще одну криницю. Проте вже не воювали за неї. І назвав її Реховот, мовляв: Нині поширив нас Господь, і ми будемо розростатись на цій землі.
23 Звідти Ісаак переселився до Вірсавії.
24 З’явився йому Господь тієї ночі й сказав: Я – Бог твого батька Авраама. Не бійся, бо Я з тобою! Поблагословлю тебе і розмножу твоїх нащадків задля Мого слуги Авраама.
25 Збудував там Ісаак жертовник, прикликавши Ім’я Господнє, і встановив там свій намет. Слуги ж Ісаака викопали там криницю.
Договір Ісаака з Авімелехом
26 Якось прийшов до нього з Герару Авімелех зі своїм приятелем Ахуззатом, а також полководець його війська Піхол.
27 Ісаак запитав: Чого прийшли ви до мене? Адже Ви зненавиділи мене і випроводили мене геть від себе.
28 Ті відповіли: Спостерігаючи за тобою, ми зауважили, що з тобою Господь, тому й пропонуємо: Нехай між нами буде присяга – між нами й тобою. Укладімо між собою умову,
29 що ти не чинитимеш нам зла, оскільки ми не чіпали тебе. Ми завжди ставилися до тебе добре й відпустили тебе з миром. Тепер ти благословенний Господом.
30 Ісаак гостинно прийняв їх, – вони поїли і попили.
31 А вставши вранці, присягнули один одному. Тож випроводив їх Ісаак, і вони пішли від нього з миром.
32 Того самого дня раби Ісаака прийшли й повідомили йому, що у викопаній криниці вони знайшли воду.
33 Ісаак назвав її Шіва. Тому й те місто має назву Беер-Шева (Вірсавія ) аж до сьогодні.
34 Коли Ісавові виповнилось сорок років, він одружився з Єгудитою, дочкою Беері, хеттейця, і Босматою, дочкою Елона, також хеттейця.
35 Тож вони стали для Ісаака та Ревеки тягарем.
Оселення Ісака в Ґерарі
1 І настав був голод у Краю, окрім голоду першого, що був за днів Авраамових. І пішов Ісак до Авімелеха, царя филистимського, до Ґерару.
2 І явився йому Господь, і сказав: “Не ходи до Єгипту, — оселися в землі, про яку Я скажу тобі.
3 Оселися хвилево в землі тій, і Я буду з тобою, і тебе поблагословлю, бо тобі та нащадкам твоїм дам усі оці землі. І Я виконаю присягу, що нею поклявся був Авраамові, батьку твоєму.
4 І розмножу нащадків твоїх, немов зорі на небі, і потомству твоєму Я дам усі оці землі. І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи землі,
5 через те, що Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої”.
6 І осів Ісак у Ґерарі.
Пригода з Ревекою в Ґерарі
7 І питалися люди тієї місцевости про жінку його. А він відказав: “Вона сестра моя”, бо боявся сказати: “Вона жінка моя”, щоб не вбили мене люди тієї місцевости через Ревеку, бо вродлива з обличчя вона”.
8 І сталося, коли він там довго жив, і дивився Авімелех, цар филистимський, через вікно, та й побачив, — ось Ісак забавляється з Ревекою, жінкою своєю.
9 І покликав Авімелех Ісака та й сказав: “Тож оце вона жінка твоя! А як ти сказав був: “Вона сестра моя?” Ісак же йому відповів: “Бо сказав, щоб не вмерти мені через неї!”
10 І сказав Авімелех: “Що ж то нам учинив ти? Один із народу був мало не ліг із твоєю жінкою, — і ти гріх би спровадив на нас!”
11 І наказав Авімелех усьому народові, говорячи: “Хто доторкнеться цього чоловіка та жінки його, той певно буде забитий”.
Сварка за криницю
12 І посіяв Ісак у землі тій, і зібрав того року стокротно, і Господь поблагословив був його.
13 І забагатів оцей чоловік, і багатів усе більше, аж поки не став сильно багатий.
14 І була в нього отара овець та кіз, і череда товару, і багато рабів. І заздрили йому филистимляни.
15 І всі криниці, що їх повикопували раби батька його, за днів батька його Авраама, филистимляни позатикали, — і понаповнювали їх землею.
16 І сказав Авімелех Ісакові: “Іди ти від нас, бо зробився ти значно сильніший за нас!”
17 І пішов Ісак звідти, і в долині Ґерару розтаборився, та й осів там.
18 І знову Ісак повикопував криниці на воду, що їх повикопували були за днів батька його Авраама, а позатикали були їх филистимляни по Авраамовій смерті. І він назвав їм імення, як імення, що батько його був їм назвав.
19 І копали Ісакові раби в долині, і знайшли там криницю живої води .
20 І сварилися пастухи ґерарські з пастухами Ісаковими, кажучи: “Це наша вода!” І він назвав ім’я для тієї криниці: Есек , бо сварилися з ним.
21 І викопали вони іншу криницю, і сварилися також за неї. І він назвав для неї ім’я: Ситна .
22 І він пересунувся звідти, і викопав іншу криницю, — і не сварились за неї. І він назвав для неї ім’я: Реховот , і сказав: “Тепер нам поширив Господь , — і в Краю ми розмножимось”.
Ісак у Беер‑Шеві. Умова з Авімелехом
23 А звідти піднявся він до Беер-Шеви.
24 І явився йому Господь тієї ночі й сказав: “Я Бог Авраама, батька твого; не бійся, бо Я з тобою! І поблагословлю Я тебе, і розмножу нащадків твоїх ради Авраама, Мого раба”.
25 І він збудував там жертівника, і покликав Господнє Ймення. І поставив він там намета свого, а раби Ісакові криницю там викопали.
26 І прийшов до нього з Ґерару Авімелех, і Ахуззат, товариш його, і Піхол, головний начальник війська його.
27 І сказав їм Ісак: “Чого ви до мене прийшли? Ви ж зненавиділи мене, і вислали мене від себе”.
28 А ті відказали: “Ми бачимо справді, що з тобою Господь. І ми сказали: Нехай буде клятва поміж нами, — поміж нами й поміж тобою, і складімо умову з тобою,
29 що не вчиниш нам злого, як і ми не торкнулись до тебе, і як ми робили з тобою тільки добро, і тебе відіслали з миром. Ти тепер благословенний від Господа!”
30 І він учинив для них гостину, — і вони їли й пили.
31 А рано вони повставали, і присягли один одному. І відіслав їх Ісак, і вони пішли від нього з миром.
32 І сталося того дня, і прийшли Ісакові раби, і розказали йому про криницю, яку вони викопали. І сказали йому: “Ми воду знайшли!”
33 І він назвав її: Шів’а , чому ймення міста того Беер‑Шева аж до сьогоднішнього дня.
34 І був Ісав віку сорока літ, і взяв жінку Єгудиту, дочку хіттеянина Беері, і Босмату, дочку хіттеянина Елона.
35 І вони стали гіркотою духа для Ісака й Ревеки.