Йосиф у домі Потіфара у Єгипті
1 Щодо Йосифа, то його ізмаїльці привезли в Єгипет. І купив його з рук ізмаїльців, які привели його туди, Потіфар, євнух фараона, начальник охорони, чоловік-єгиптянин.
2 Та Господь був з Йосифом. Він був людиною, якій щастило в усьому. Йосиф перебував у домі свого господаря-єгиптянина.
3 Його господар побачив, що Господь з ним, бо все, що Йосиф робить, Господь виводить на добре.
4 Тож знайшов Йосиф милість в очах свого господаря , бо чесно служив йому, і той настановив його над усім своїм домом; все, що він мав, віддав у руки Йосифа .
5 З того часу, як він поставив його над своїм домом і усім, що було в нього, Господь поблагословив дім єгиптянина заради Йосифа. Господнє благословення було на всьому його маєтку, як у домі, так і на полі.
6 Все, що належало йому, він передав у руки Йосифа й не клопотався ні про що, хіба що про їжу, яку сам їв. Йосиф же був гарний станом і вродливий з обличчя.
7 Так сталося, що після усіх цих подій дружина його господаря кинула оком на Йосифа і сказала: Переспи зі мною.
8 Але він відмовився, сказавши дружині свого пана: Ось, мій пан ні про що в своєму домі не турбується завдяки мені, й усе, що належить йому, передав у мої руки.
9 Немає більшого в цьому домі від мене, й мені не заборонено нічого, окрім тебе, тому що ти – його дружина. Як же я міг би учинити таке велике зло і згрішити перед Богом?
10 І хоч вона щодня вмовляла Йосифа, щоби він лягав з нею, але Йосиф її не слухав.
11 Якось в один з таких днів увійшов Йосиф до будинку виконувати справи по господарству, в той час як у домі не було нікого з домашніх,
12 і вона схопила його за одяг, наполягаючи: Лягай зі мною! Він же, залишивши свій одяг у її руках, утік і вибіг надвір.
13 Побачивши, що він залишив свій одяг у її руках і втік надвір,
14 вона покликала людей, які були в її домі, й кричала, стверджуючи: Дивіться, Потіфар привів нам якогось єврея, щоби той принижував нас! Він увійшов до мене, аби переспати зі мною, але я сильно закричала.
15 Тож він, побачивши, що я зняла галас і закричала, свій одяг залишив у мене, а сам утік і вибіг надвір.
16 Вона залишила одяг Йосифа біля себе, доки не прийшов господар до свого дому.
17 Як тільки той зайшов , вона так йому сказала: Ввійшов до мене раб-єврей, якого ти привів до нас, аби насміятися з мене.
18 Та коли почув, що я зняла галас і закричала, він залишив свій одяг у мене, втік і побіг надвір.
19 Коли ж почув господар Йосифа слова своєї дружини, коли вона сказала йому, що вчинив їй його слуга, то запалав гнівом.
Йосиф опиняється у в’язниці
20 Взявши Йосифа, господар укинув його до в’язниці – туди, де утримували в’язнів царя. Таким чином Йосиф опинився у в’язниці.
21 Однак Господь був з Йосифом і виявив йому милість, даруючи йому прихильність з боку начальника в’язниці.
22 Тож начальник в’язниці передав у руки Йосифа всіх ув’язнених, які були у в’язниці, і той керував усім, що там робилося.
23 Начальник в’язниці не вникав у жодну справу, оскільки він передав усе в руки Йосифа , а Господь був з ним; Господь сприяв у всьому, що Йосиф чинив.
Йосип у домі Потіфара
1 А Йосип був відведений до Єгипту. І купив його Потіфар, царедворець фараонів, начальник царської сторожі, муж‑єгиптянин, з руки ізмаїльтян, що звели його туди.
2 І був Господь з Йосипом, а він став чоловіком, що мав щастя. І пробував він у домі свого пана єгиптянина.
3 І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Господь щастить у руці його.
4 І Йосип знайшов милість в очах його, і служив йому. А той призначив його над домом своїм, і все, що мав, віддав в його руку.
5 І сталося, — відколи він призначив його в домі своїм, і над усім, що він мав, то поблагословив Господь дім єгиптянина через Йосипа. І було благословення Господнє в усьому, що він мав, — у домі й на полі.
6 І він позоставив усе, що мав, у руці Йосиповій. І не знав він при ньому нічого, окрім хліба, що їв. А Йосип був гарного стану та вродливого вигляду.
Йосип і жінка Потіфарова
7 І сталося по тих пригодах, і звела свої очі на Йосипа жінка пана його. І сказала вона: “Ляж зо мною!”
8 А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: “То ж пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.
9 Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хіба що тебе, — бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?”
10 І сталося, що вона день у день говорила Йосипові, а він не слухав її, щоб лягти при ній і бути з нею.
11 І сталося одного дня, і прийшов він додому робити діло своє, а там у домі не було нікого з людей дому.
12 І схопила вона його за одежу його, кажучи: “Лягай же зо мною!” А він позоставив свою одежу в її руці, та й утік, і вибіг надвір.
13 І сталося, як побачила вона, що він позоставив свою одежу в її руці та й утік надвір,
14 то покликала людей свого дому, та й сказала їм, говорячи: “Дивіться, — він припровадив нам якогось єврея, щоб той забавлявся нами! Він прийшов був до мене, щоб покластись зо мною, та я закричала сильним голосом.
15 І сталося, як почув він, що я підняла свій голос і закричала, то позоставив одежу свою в мене, та й утік, і вибіг надвір…
16 І я поклала його одежу при собі аж до приходу пана його до свого дому”.
17 І вона переказала йому цими словами, говорячи: “До мене прийшов був оцей раб єврей, що ти його привів до нас, щоб забавлятися мною.
18 І сталося, як підняла я свій голос і закричала, то він позоставив свою одежу при мені, та й утік надвір”.
19 І сталося, як почув пан його слова своєї жінки, що оповідала йому, кажучи: “Отакі‑то речі вчинив мені твій раб”, то запалився гнів його.
Йосип у в’язниці відгадує сни
20 І взяв його Йосипів пан, та й віддав його до дому в’язничного, до місця, де були ув’язнені царські в’язні. І пробував він там у тім домі в’язничнім.
21 А Господь був із Йосипом, і прихилив до нього милосердя, та дав йому милість в очах начальника в’язничного дому.
22 І начальник в’язничного дому дав у руку Йосипа всіх в’язнів, що були в домі в’язничнім, і все, що там робили, робив він.
23 Начальник в’язничного дому не бачив нічого в руці його, бо Бог був із ним, і що він робив, щастив йому Господь.