1 Я стану на свою варту, підіймусь на фортифікаційний вал і подивлюсь, – почекаю, що Він скаже мені у відповідь на мою скаргу.
Божа відповідь
2 Відповідаючи, Господь сказав мені: Напиши видіння і вирізьби зрозуміло на дошках, щоб легко міг прочитати той, хто вміє читати.
3 Адже видіння стосується визначеного часу, – воно провіщає, що станеться в кінці, і не обмане. Якщо навіть забариться, продовжуй чекати, бо воно збудеться неодмінно і не запізниться.
4 Подивись на зухвалу людину , – немає в її душі правди, тоді як праведний житиме своєю вірою.
5 Зарозуміла людина насправді подібна до зрадливого вина й не матиме спокою. Вона розкриває свою пащу, наче шеол, – ненаситна, як смерть. Вона підминає під себе всі народи, й поневолює собі всі племена.
6 Але хіба вони з часом не складуть про неї приповідку і не почнуть глузливо насміхатись, говорячи: Горе тому, хто накопичує те, що йому не належить! Доки можна привласнювати собі взяте під заставу?
7 Хіба раптом несподівано не встануть твої позикодавці, не пробудяться, щоб тебе потрусити? Тоді ти станеш їх здобиччю!
8 Оскільки ти пограбував численні народи, то і сам станеш здобиччю залишку всіх тих народів за пролиту кров людей, за спустошені країни й міста, а також за всіх їхніх мешканців.
9 Горе тому, хто здирством наживає добро для свого дому, аби звити на висоті своє гніздо, й тим убезпечити себе від лиха.
10 Адже ти зганьбив власний дім, винищуючи численні народи, чим згрішив і втратив право на життя.
11 Через те каміння в стінах волає, і йому вторують дерев’яні балки.
12 Горе тому, хто будує місто на крові й засновує фортеці на злочинах!
13 Хіба це не від Господа Саваота походить , що народи працюють для вогню, і люди знесилюються заради марноти?
14 Адже земля сповниться пізнанням Господньої слави, як море, наповнене водою.
15 Горе тому, хто напоює свого ближнього з чаші своєї ненависті, доки той (ближній ) не уп’ється, щоб побачити його сором.
16 Через те ти наситишся ганьбою замість слави. Тож пий сам і показуй свій сором. І до тебе також дійде чаша з Господньої правиці, – ти наситишся ганьбою замість слави.
17 Адже насильство, яке ти учинив знищенням тварин на Лівані, тебе вкриє соромом, сповнить тебе жахом , – а найбільше за людське кровопролиття, за наруги над країнами й над містами та над тими, котрі в них мешкали.
18 Яка користь з ідола, якого вирізьбив ремісник, чи з литого кумира, що вчить неправди? Адже той, хто його створив, вірить у своє твориво, й продовжує виготовляти німих ідолів.
19 Горе тому, хто каже до дерева: Прокинься, або до бездушного каменя: Вставай! – Хіба може камінь чомусь навчити? Хоч він обкладений золотом і сріблом, але він бездиханний…
20 А Господь – у Своєму святому Храмі! – Тому нехай мовчить перед Ним уся земля!
1 Нехай я стою на сторожі своїй, і нехай на облозі я стану, і хай виглядаю, щоб бачити, що він буде казати мені, і що відповість на жалобу мою.
Відповідь Господа
2 А Господь відповів та й сказав: Напиши це видіння і поясни на таблицях, щоб читач його легко читав.
3 Бо ще на умовлений час це видіння, і приспішає кінець, і не обмане. Якщо б протягнулось, чекай ти його, бо воно конче прийде, не спізниться.
4 Ось надута, не проста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.
5 І що ж, — як зрадливе вино, так горда людина спокою не знає: він роззявлює пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей він до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує.
6 Чи ж усі вони не складуть приповістки на нього та загадки насмішливої йому не прокажуть: “Горе тому, хто для себе розмножує те, що не його! Аж доки це буде ? Горе тому , хто чинить тяжкою заставу на себе!”
7 Хіба нагло не встануть оті, хто тебе буде гризти, і збудяться ті, хто тебе попихає, і за здобич ти станеш для них?
8 За те, що ти грабував був багато народів, вся решта народів тебе пограбує за ту людську кров, і за насильство над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
9 Горе тому, хто неправедний зиск побирає для дому свого, щоб покласти гніздо своє на висоті, і тим із рук злого врятованим бути!
10 Нарадив ти сором для дому свого, щоб кінець учинити численним народам, і ти прогрішився за душу свою.
11 Бо камінь з стіни буде кликати, і йому відповість сволок із дерева.
12 Горе тому, хто кров’ю місто будує, хто беззаконням встановлює город!
13 Чи ж оце не від Господа Саваота, що народи трудяться для огню, і мучаться люди на марність?
14 Бо пізнанням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває.
15 Горе тому, хто свого ближнього напоює з келіху гніву свого, і поїть, щоб бачити сором його!
16 Ти наситишся ганьбою більше, як славою. Пий також ти, та показуй свій сором! На тебе обернеться келіх правиці Господньої, ганьба ж на славу твою!
17 Бо насилля твоє над Ливаном на тебе спаде, а грабунок худоби зламає тебе за кров людську, та за насилля над краєм, над містом та над усіма, хто мешкає в ньому.
18 Який дасть пожиток бовван, що його вирізьбив творець його, і відлив, і вчитель неправди, що творець його мав охоту чинити богів цих німих?
19 Горе тому, хто дереву каже: “Збудись”, мовчазливому каменю: “Зрушся!” Чи він буде навчати? Ось він сріблом та золотом викладений, але жодного духу в ньому нема!
20 А Господь у Своїм храмі святім, — мовчи перед обличчям Його, уся земле!