Господь помилує та поверне Свій народ
1 І все ж кількість Ізраїлевих нащадків буде численною, як морський пісок, якого не можливо ні виміряти, ні полічити, – і на тому місці, де їм сказано: Ви – не Мій народ, – будуть про них говорити: Діти живого Бога.
2 Тоді зберуться разом – нащадки Юди та Ізраїлеві нащадки, поставлять над собою одного керівника і вирушать з краю (неволі ), бо цей день буде великим у Єзреела.
3 І скажете своїм братам: Мій народ (Аммі ), а вашим сестрам: Помилувана (Рухама ).
Образ розпусної дружини
4 Тож судіться з вашою матір’ю, оскаржуйте її, тому що вона більше Мені не дружина, а Я – не її чоловік! Нехай відкине зі свого обличчя ознаки своєї розпусти і свої груди не виставляє задля перелюбу,
5 бо інакше Я її роздягну догола і виставлю її такою, як вона була в день свого народження. Я її уподібню пустелі, – перетворю її на суху землю, та заморю її спрагою.
6 Дітей її також не помилую, бо вони – діти розпусти.
7 Адже їхня матір чинила розпусту, – завагітнівши ними, повелась безсоромно, оскільки говорила: Піду за моїми коханцями, бо вони дають мені хліб та мою воду, мою вовну та мій льон, мою олію та мої напої.
8 Саме тому Я перегороджую її дорогу терниною, – відгороджу її, наче стіною, так, що вона не знаходитиме своїх стежок.
9 Вона кинеться за своїми коханцями, але не дожене їх, шукатиме, та їх не знайде. Тоді скаже: Піду та повернуся до мого першого чоловіка, бо мені з ним жилось краще, ніж тепер!
10 Проте вона так і не зрозуміла, що це Я давав їй пшеницю, вино та олію, – обдаровував її сріблом та золотом, з яких вона виготовляла Ваалів.
11 Тому певного часу Я назад заберу Мою пшеницю та Моє вино, – заберу Свою вовну і Свій льон, яким вона покривала свою голизну.
12 Тоді відкрию її сором перед очима її коханців, і ніхто її не врятує з Моєї руки.
13 Позбавлю її усіх веселощів, її свят, її новомісяч, її субот та всіх її урочистостей.
14 Спустошу її виноградники та її фігові сади, про які говорила: Це мої подарунки, які мені давали мої коханці! Тож Я перетворю їх (сади ) на ліс, і їх пожиратимуть польові звірі.
15 Я їм помщуся за всі дні Ваалів, яким вона кадила, і, прикрашаючи себе сережками та намистом, ходила за своїми коханцями, – тоді як Мене вона забула, – каже Господь.
16 І все ж Я її вмовлю й поведу її в пустелю та говоритиму до її серця,
17 і дам їй там її виноградники, а з долини Ахор відкрию браму надії, – і вона там розмовлятиме зі Мною, як за днів своєї молодості, як у день, коли вона виходила з єгипетського краю.
18 Так станеться, що того дня, – говорить Господь, – ти звертатимешся до Мене : Мій чоловіче! – і більше не називатимеш Мене: мій Ваале!
19 Я усуну з її уст імена ваалів, так що їхніх імен вона більше не згадуватиме.
20 У той час Я укладу задля них Заповіт з польовими звірами, з небесними птахами та з плазунами землі, – а лук, меч і війну знищу з землі й учиню так, щоб вони почували себе в безпеці.
21 Я заручу тебе з Собою навіки, – візьму тебе Собі на засадах справедливості й права, милосердя й любові.
22 Я заручу тебе Собі у вірності, – і ти пізнаєш Господа.
23 Тоді буде так, що Я постійно відповідатиму, – каже Господь, – Я відповідатиму небесам, а вони відповідатимуть землі.
24 Земля ж відповідатиме пшеницею, вином та олією. Усе це буде відповіддю Єзреелеві .
25 Я посію його (Єзреел-Ізраїль ) Собі на землі, – Непомилувану (Ло-Рухаму ) помилую, а не Моєму народу (Ло-Аммі ) скажу: Ти – Мій народ! А він відповідатиме: Ти – мій Бог.
Та Господь змилується над Ізраїлем
1 І буде число Ізраїлевих синів, як морський пісок, що його не можна ані зміряти, ані злічити. І станеться, замість того, що говориться їм: “Ви не народ Мій”, буде їм сказано: “Ви сини Бога Живого”.
2 І будуть зібрані разом сини Юдині та сини Ізраїлеві, і настановлять собі одного голову, і повиходять з землі, бо великий день Їзреелу.
3 Скажіть своїм братам: “Народ Мій”, а своїм сестрам: “Помилувана”.
4 Судіться з вашою матір’ю, судіться, бо вона не жінка Моя, а Я не її чоловік, і нехай вона відкине від себе свій блуд, і з‑поміж своїх перс свій перелюб,
5 щоб Я не роздягнув її до нага, і не поставив її такою, як у день її народження, і щоб не зробив Я її пустинею, і не обернув її на суху землю, і не забив її спрагою.
6 Над синами ж її Я не змилуюся, бо вони сини блуду,
7 бо їхня мати блудлива була, та, що ними була вагітна, сором чинила, бо казала вона: Я піду за своїми полюбовниками, що дають мені хліб мій та воду мою, мою вовну та льон мій, оливу мою та напої мої.
8 Тому‑то ось Я вкрию твою дорогу тернями, і обгороджу її огорожею, — і стежок своїх не знайде вона.
9 І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.
10 А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.
11 Тому‑то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.
12 А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.
13 І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.
14 І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: “Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники”. А Я оберну їх на ліс, — і їх пожере польова звірина!
15 І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.
16 Тому‑то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.
17 І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.
18 І станеться, того дня, — говорить Господь, — ти кликатимеш: “Чоловіче мій”, і не будеш більше кликати Мене: “Мій ваале ”.
19 І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.
20 І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.
21 І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов’ю.
22 І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.
23 І станеться того дня, Я почую, — говорить Господь, — почую небо, а воно почує землю,
24 а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.
25 І обсію її Собі на землі, і змилуюся над Ло‑Рухамою, і скажу до Ло‑Амі: Ти народ Мій, а він скаже: Мій Боже!”