1 І сказав мені Господь: Візьми собі великий сувій і напиши на ньому звичайним людським письмом: Магер-Шалал-Хаш-Баз (поспішає здобич, прискорюється грабунок ).
2 І поклич задля Мене вірних свідків: священика Урію та Захарію, сина Єверехія.
3 Після цього я увійшов до пророчиці – вона завагітніла й народила сина. Тоді Господь сказав мені: Дай йому ім’я: Магер-Шалал-Хаш-Баз.
4 Тому що, перш ніж дитина навчиться вимовляти: тату мій і мамо моя, понесуть багатства Дамаска і здобич від Самарії перед ассирійським царем.
5 Продовжуючи до мене говорити, Господь сказав:
6 Оскільки цей народ знехтував тихоплинними водами Сілоаму, а захоплюється Реціном і сином Ремаліїним,
7 тому мій Владика спровадить на них потужні й великі води Ріки – царя ассирійського і всю його потугу. Вона (Ріка ) прибуде в усіх своїх руслах і виступить з усіх своїх берегів.
8 Вона дійде до Юдеї, затопить її і, піднімаючись, сягатиме шиї, а розпростерті її крила покриватимуть усю широту Твоєї країни, Еммануїле!
9 Розлючуйтесь, народи, і тремтіть! Прислухайтесь усі віддалені землі! Озбройтесь, але тремтіть! Підпережіться і тремтіть!
10 Обмірковуйте плани, але вони не здійсняться; видавайте накази, але вони не будуть виконані, бо з нами Бог.
Господа свято шануйте!
11 Так сказав мені Господь, тримаючи мене сильною рукою, – й застерігаючи мене не ходити дорогами цього народу, наказав:
12 Не називайте змовою те, що цей народ називає змовою, й не бійтеся того, чого він боїться, і не жахайтесь!
13 Господа Саваота – Його свято шануйте! Його Одного вам слід боятись і перед Ним вам треба тремтіти!
14 Він буде Святилищем (для вірних ), і каменем спотикання, – скелею спокушення для обох царств Ізраїлю, пасткою і сильцем для мешканців Єрусалима.
15 Чимало з них через це спотикнуться і впадуть розбитими, – заплутавшись у сітях , будуть упіймані.
16 Зав’яжи це свідчення, – запечатай, як Закон, при Моїх учнях.
17 Я очікуватиму Господа! Хоч Він і ховає Своє обличчя від дому Якова, я покладатимусь на Нього.
18 Ось я і діти, яких мені дав Господь, – ми є ознаками і передвістям в Ізраїлі від Господа Саваота, Який мешкає на горі Сіон.
19 І коли вам скажуть: Запитайте в чарівників та ворожбитів, у шептунів і черевомовців, то відповідайте: Хіба народ не до свого Бога має звертатися? Хіба питають у мертвих про живих?
20 Звертайтесь до Закону і до Свідчення пророків ! Якщо вони не говоритимуть згідно з цим словом, то в них немає світла.
21 І блукатиме (рід Якова ) по ній (землі ) пригнічений та зголоднілий; і коли зголодніє, то розлютиться і проклинатиме свого царя та свого Бога… Нарешті погляне вгору,
22 після чого погляне на землю, а там горе і морок, – непроглядна темрява утиску…
У темряві засяє світло
23 Проте не завжди буде морок для того, хто пригноблений. Як у минулому Він (Бог ) відкинув країну Завулона і землю Нефталима, так у майбутньому прославить приморську дорогу, що на другому боці Йордану, – Галилею язичницьких народів!
1 І промовив до мене Господь: “Візьми собі велику таблицю, і напиши на ній людським письмом: “Квапиться здобич, скорий грабіж”.
2 І взяв я за свідків собі свідків вірних, — священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.
3 І зблизився я до пророчиці, і вона зачала, і породила сина. Господь же до мене промовив: “Назви ім’я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж.
4 Бо поки юнак той умітиме кликати “Батьку мій”, та: “Мамо моя”, понесеться багатство Дамаску та здобич Самарії перед обличчя царя асирійського”.
5 І Господь ще далі говорив до мене й казав:
6 “За те, що народ цей знехтував воду Сілоамську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,
7 то тому ось Господь піднесе на них воду ріки, сильну й велику, — царя асирійського та всю славу його. І підійметься вона понад усі свої річища, і піде понад усі береги свої.
8 І перейде по Юді вона, заллє та затопить, аж до шиї досягне, і розтягне вона свої крила на всю широчінь твого краю, о Еммануїле!
Але надійтесь на Господа
9 Озлобляйтесь народи, й збентежені будете, почуй, уся земле далека! Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!
10 Радьте раду — і буде вона поруйнована, слово кажіть — і не збудеться, бо з нами Бог!”
11 Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною , й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:
12 “Не кажіть “змова” на все, на що каже “змова” цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся!
13 Господа Саваота — Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!
14 І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.
15 І спіткнуться об них багато хто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.
16 Зв’яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями”.
17 І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.
18 Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.
19 А коли вам скажуть: “Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають”, то відповісте : “Чи ж народ не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?”
20 До Закону й свідоцтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!
21 І буде блукати утискуваний та голодний. І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,
22 і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, — і він буде пхнутий у темність…
23 Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.