Филистимська дружина Самсона
1 Якось Самсон пішов до Тімни. В Тімні серед филистимських дочок йому приглянулась одна дівчина.
2 Повернувшись, він повідомив про це своєму батькові та своїй матері. Він сказав: Мені в Тімні серед филистимських дівчат сподобалась одна дівчина, тож візьміть її мені за дружину!
3 Його батько та його матір сказали йому: Хіба немає дівчат в усьому нашому народі, серед дочок твоїх братів, що ти йдеш брати собі дружину серед необрізаних филистимців? Але Самсон відповів своєму батькові: Саме цю мені візьми, тому що мені вона сподобалась!
4 Його батько і його матір не знали, що на це була Господня воля, аби з’явився привід щодо филистимців, адже в той час филистимці владарювали над Ізраїлем.
5 Отож Самсон разом зі своїм батьком і своєю матір’ю пішли до Тімни. Коли ж вони наблизились до виноградників Тімни, вискочив молодий лев і з ричанням кинувся йому назустріч.
6 У ту мить зійшов на нього Господній Дух, і він розірвав його, наче це було козеня, хоч у його руках не було нічого. Однак про те, що учинив, він нічого не сказав ані своєму батькові ані матері .
7 Тож він прийшов, поговорив з дівчиною, і вона стала улюбленою серцю Самсона.
8 Через певний час він повертався, аби одружитись; по дорозі він звернув убік, щоб подивитися на труп убитого ним лева. У трупі лева виявився рій бджіл, а також мед.
9 Набравши меду у свої пригорщі, Самсон дорогою ласував ним, а прийшовши до свого батька й до своєї матері, пригостив їх. Вони їли, але він їм не сказав, що взяв мед з лев’ячого трупа .
10 Отже, його батьки прийшли до тієї дівчини, і Самсон влаштував там бенкет, бо так, зазвичай, мав робити наречений.
11 Так повелось, що, зустрічаючи нареченого, прибули тридцять дружбів, які мали бути біля нього.
12 Тоді Самсон їм сказав: Пропоную вам загадку. Якщо ви протягом семи днів весільного бенкету, дійсно, її відгадаєте, то дам вам тридцять лляних сорочок і тридцять святкових шат.
13 Але якщо не зможете її відгадати, то ви дасте мені тридцять лляних сорочок і тридцять святкових шат. Вони йому сказали: Говори твою загадку, а ми послухаємо!
14 Тоді він каже їм: З пожирача, вийшла пожива, і з потужного вийшло солодке. Протягом трьох днів вони не змогли відгадати загадки.
15 З четвертого по сьомий день вони вже погрожували дружині Самсона: Умов свого чоловіка, аби він нам повідомив таємницю загадки, бо інакше ми спалимо вогнем тебе й дім твого батька! Невже нас запросили, щоб зробити жебраками?
16 Тож плакала перед ним дружина Самсона, примовляючи: Напевно, ти зненавидів мене, й зовсім мене не кохаєш! Адже ти задав моїм одноплемінникам загадку, й навіть мені не говориш відповіді. А він їй відповідав: Я не сказав про це навіть своєму батькові та своїй матері, то як же можу розповісти тобі?
17 Але вона, наполягаючи , плакала перед ним упродовж семи днів, у які відбувався весільний бенкет. Нарешті, сьомого дня, оскільки вона дуже йому надокучила, він поступився. Вона ж повідомила розгадку своїм одноплемінникам.
18 Отже, на сьомий день, ще перед заходом сонця, мешканці міста сказали йому: Що може бути солодше від меду й потужніше від лева? На те він їм сказав: Якби ви не орали моєю ялівкою, то й не відгадали б моєї загадки!
19 І зійшов на нього Господній Дух, після чого він пішов до Ашкелона і вбив серед його мешканців тридцять чоловіків, – зняв з них одяг і дав їхні святкові шати тим, котрі розгадали загадку. Сам же, сповнений гніву, він повернувся у дім свого батька.
20 Тим часом дружину Самсона віддали його товаришеві, що був дружбою на весіллі .
Пригода з левом і загадка про мед
1 І зійшов Самсон до Тімни, і побачив у Тімні жінку з филистимських дочок.
2 І пішов він, і розповів своєму батькові та своїй матері, та й сказав: “Я нагледів у Тімні жінку з филистимських дочок, а тепер візьміть її мені за жінку”.
3 І сказав йому батько його та мати його: “Чи ж нема жінки серед дочок братів твоїх та серед усього мого народу, що ти йдеш узяти жінку з необрізаних филистимлян?” І сказав Самсон до свого батька: “Візьми її мені, бо вона люба очам моїм”.
4 А батько його та мати його не знали, що це від Господа, бо він шукав зачіпки з филистимлянами. А того часу филистимляни панували над Ізраїлем.
5 І зійшов Самсон і батько його та мати його до Тімни, і прийшли аж до тімненських виноградників, — аж ось навпроти нього ричить левчук.
6 І зійшов на нього Дух Господній, і він розірвав того левчука , як розривають ягня, а в руці його не було нічого. І він не сказав своєму батькові та своїй матері, що зробив.
7 І він зійшов, і говорив до тієї жінки, і вона стала улюблена в Самсонових очах.
8 А по часі він вертався забрати її, і звернув із дороги побачити падло лева, — аж ось рій бджіл у тілі того лева та мед.
9 І він вишкріб його на свою долоню, і пішов, і їв та й їв. І він пішов до батька свого й до матері своєї, та й дав їм, і вони їли. І він не сказав їм, що той мед він зішкріб із тіла лева.
10 І зійшов його батько до тієї жінки, а Самсон справив там прийняття, бо так роблять юнаки.
11 І сталося, коли вони побачили його, то взяли тридцятеро дружків, і були з ним.
12 І сказав їм Самсон: “Нехай‑но я загадаю вам загадку. Якщо справді розгадаєте її мені за сім день прийняття, і відгадаєте, то я дам тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі.
13 А якщо не зможете розгадати мені, то ви мені дасте тридцять лляних сорочок та тридцять змін одежі”. І вони сказали йому: “Загадуй загадку свою, а ми послухаємо її”.
14 І він сказав їм: “З їдячого вийшло їстивне, а з сильного вийшло солодке”. І не могли вони розгадати за три дні.
15 І сталося сьомого дня, і сказали вони до Самсонової жінки: “Намов свого чоловіка, і нехай він розгадає нам ту загадку, щоб ми не спалили огнем тебе та дім твого батька. Чи ви нас покликали, щоб посісти маєток наш, чи ні?”
16 І плакала Самсонова жінка при ньому сім день, і казала: “Ти певне ненавидиш мене й не любиш мене. Ти загадав загадку синам мого народу, а мені не розгадав”. А він їй сказав: “Таж батькові своєму та матері своїй не розгадав я, а розгадаю тобі?”
17 А вона плакала при ньому сім день, коли в них було прийняття. І сталося сьомого дня, і він розгадав їй, бо вона докучала йому. А вона розгадала ту загадку синам свого народу.
18 І сказали йому люди того міста сьомого дня, поки зайшло сонце: “Що солодше від меду, і що сильніше від лева?”
А він їм відказав: “Якби ви не орали моєю телицею, то ви загадки не відгадали б моєї”.
19 І зійшов на нього Дух Господній, і він пішов до Ашкелону, та й побив з них тридцятеро чоловік, і пороздягав їх, і віддав ті зміни одежі тим, що розгадали загадку. І запалився гнів його, і він пішов до дому батька свого.
20 А Самсонова жінка досталася дружкові його, що приятелював із ним.