Ідол Міхи
1 На Єфремовім нагір’ї жив чоловік на ім’я Міха.
2 Якось він сказав своїй матері: Коли в тебе пропали тисячу сто срібняків, я чув, як ти проклинала злодія . Так ось ці гроші в мене, – це я їх узяв! А його матір відповіла: Благословенний ти, сину мій, Господом!
3 Тож він повернув своїй матері тисячу сто срібняків. Але його матір сказала: Я, дійсно, посвятила мої гроші Господу, аби відлити і вирізьбити статую, а тому я віддаю ті срібняки тобі.
4 Але він таки віддав срібло своїй матері. Його матір узяла з тієї суми двісті срібняків і дала їх ливарникові, який виготовив з нього литу й різьблену статую, яка була поставлена в домі Міхи.
5 Таким чином, у того чоловіка, на ім’я Міха, появилось своє святилище. Він також виготовив ефод і терафімів і посвятив одного зі своїх синів, аби той був у нього священиком.
6 У той час не було в Ізраїлі царя, тому кожен чинив те, що йому подобалось.
7 У Юдейському Вифлеємі тоді перебував, як приходець, юнак з племені Юди, який був левітом.
8 Закінчивши своє перебування в місті Вифлеємі Юдейському, цей муж вирушив у подорож, перебиваючись де прийдеться. Так, мандруючи, він прийшов до Єфремового нагір’я, у дім Міхи.
9 А Міха його запитав: Звідки йдеш? А той відповів: Я – левіт з Вифлеєма Юдейського, і подорожую, як приходець, перебиваючись де і як доведеться.
10 Тоді Міха йому запропонував: Залишайся в мене, і будь мені за отця й за священика; за це я щороку даватиму тобі десять срібняків і забезпечу тебе одягом та харчами для прожиття. І левіт прийняв пропозицію.
11 Левіт погодився залишитись у того чоловіка; юнак був у його родині, як один з його синів.
12 Міха посвятив левіта на служіння, і, проживаючи в домі Міхи, юнак став йому за священика.
13 Після цього Міха сказав: Тепер я впевнений, що Господь буде до мене доброзичливим, оскільки справжній левіт став у мене священиком.
Михин дім божків
1 І був чоловік з Єфремових гір, а ім’я йому Миха.
2 І сказав він до своєї матері: “Тисяча й сто шеклів срібла, що в тебе взяті, а ти прокляла за них , і також сказала це , щоб і я чув, — ось те срібло зо мною, це я його взяв”. І сказала мати його: “Благословенний син мій у Господа!”
3 І він вернув ту тисячу й сто шеклів срібла своїй матері. І сказала його мати: “Я справді посвятила те срібло Господеві з своєї руки за сина свого, щоб зробити боввана різьбленого та боввана литого. А тепер звертаю його тобі”.
4 Та він вернув те срібло своїй матері. І взяла його мати дві сотні шеклів срібла та й дала його золотареві, а він зробив із нього боввана різьбленого та боввана литого; і було це в домі Михи.
5 А цей чоловік Миха мав удома божницю. І зробив він ефода та терафи, і висвятив одного з синів своїх, і він був йому за священика.
6 Того часу не було царя в Ізраїлі, — кожен робив, що правдиве було в його очах.
7 І був юнак із Віфлеєму Юдиного, з Юдиного роду, а він Левит, і він був там приходько.
8 І пішов той чоловік з того міста, із Віфлеєму Юдиного, щоб часово пожити, де знайде. І прийшов він до Єфремових гір до дому Михи, щоб далі йти своєю дорогою.
9 І сказав йому Миха: “Звідкіля ти приходиш?” А той йому відказав: “Я Левит із Віфлеєму Юдейського, а я йду, щоб часово пожити, де знайду”.
10 І сказав йому Миха: “Зоставайся ж зо мною, і будь мені за отця та за священика, а я дам тобі десять шеклів срібла на рік і потрібну одежу та поживу твою”. І пішов той Левит до нього ,
11 і погодився Левит сидіти з тим чоловіком. І був той юнак йому, як один із синів його.
12 І Миха висвятив того Левита, і був йому той юнак за священика, і був у Михиному домі.
13 І сказав Миха: “Тепер я знаю, що Господь зробить добро мені, бо цей Левит став мені за священика”.