Господь віддав Ізраїль у руки мідіянців
1 Але Ізраїльтяни знову почали творити зло перед Господом, і Господь віддав їх на сім років у руки мідіянців.
2 Важкою стала рука мідіянців над Ізраїлем. Тому Ізраїльтяни зі страху перед мідіянцями змушені були робити собі в горах сховища, – печери й недоступні місця в скелях.
3 Часто траплялось: щойно Ізраїльтяни засіють поля, – наскочать мідіянці, амалекітянці та інші племена зі сходу, влаштовують
4 проти них табори й нищать весь урожай краю аж до околиць Ґази, не залишаючи на прожиток Ізраїлю нічого: ні вівці, ні вола, ні осла.
5 Адже вони приходили разом зі своєю худобою та зі своїми наметами; їх прибувало так багато, наче рої сарани, – адже ні їм, ні їхнім верблюдам не було числа. Вони приходили, щоб спустошувати край.
6 Через набіги мідіянців край цілком зубожів, і тоді Ізраїльтяни почали волати до Господа.
7 Коли Ізраїльтяни волали до Господа про захист від мідіянців,
8 то Господь послав до Ізраїльтян чоловіка-пророка, який сказав їм слова Господа, Бога Ізраїлю: Я вивів вас із Єгипту, – випровадив вас з країни поневолення.
9 Я визволив вас від рук єгиптян і від усіх ваших гнобителів. Прогнавши їх з-перед вас, Я дав вам їхні землі.
10 Тоді Я вам сказав: Я – Господь, ваш Бог, тому не бійтесь аморейських богів, у краю яких ви живете! Але ж ви не послухались Мого голосу…
Суддя Гедеон
11 Після того прийшов Господній ангел, і сів в Офрі під дубом Йоаша, нащадка Авієзера , в той час коли його син, Гедеон, ховаючись від мідіянців, молотив пшеницю у чавильні для винограду.
12 Господній ангел з’явився йому і привітав його: Господь з тобою, хоробрий воїне!
13 А Гедеон йому відповів: О, мій Владико! Якщо Господь є з нами, то чому нас усе це спіткало? Де всі ті Його чудеса, про які нам розповідали наші батьки, кажучи: Хіба не Господь вивів нас із Єгипту? А тепер Господь залишив нас, віддавши нас у руки мідіянців!
14 Але Господь, повернувшись до нього, сказав: Іди і, як могутній воїн, врятуй Ізраїль з рук мідіянців! Адже Я тебе посилаю!
15 Та Гедеон йому відповів: О, мій Владико! Як же я врятую Ізраїль? Адже моя родина найслабша в племені Манассії, а я наймолодший у сім’ї свого батька.
16 Але Господь запевнив його: Я буду з тобою, і ти знищиш мідіянців, як одного чоловіка.
17 Однак Гедеон попросив Його: Якщо я здобув Твою прихильність, то покажи мені якусь ознаку, що це Ти розмовляєш зі мною!
18 Отже, не відходь звідси, доки я не повернусь до Тебе й не принесу мій дар, який покладу перед Тобою. А Той відповів: Я залишатимусь тут, доки ти не повернешся.
19 Гедеон пішов і приготував козеня з отари, а також прісні хліби з однієї ефи борошна; він поклав м’ясо в кошик, а юшку налив у горщик і приніс до Нього під дуб, та й поклав перед Ним.
20 А Божий ангел сказав йому: Візьми м’ясо та прісні хліби й поклади на он тому камені, а юшку вилий на них . Гедеон так і зробив.
21 Господній ангел простягнув палицю, яку тримав у руці, та її кінцем доторкнувся до м’яса й прісного хліба, – і вийшов вогонь зі скелі, й поглинув м’ясо та прісні хліби. І Господній ангел зник з-перед його очей.
22 Тоді Гедеон усвідомив, що це дійсно був Господній ангел, тому Гедеон вигукнув: Горе мені, Владико Господи, адже я бачив Господнього ангела обличчям в обличчя!
23 Але Господь сказав йому: Мир тобі! Не бійся, – ти не помреш!
24 І збудував там Гедеон жертовник Господу, й назвав його: Господь – це мир! Він ще й досі є в Авієзеровій Офрі.
Гедеон руйнує жертовник Ваала
25 Так сталося, що тієї ж ночі, Господь сказав йому: Візьми теля зі стада твого батька, і ще одного семилітнього бичка, та зруйнуй жертовник Ваала, який належить твоєму батькові; зрубай також священне дерево (Астарти ), що біля нього,
26 а на тому постаменті споруди належним чином жертовник Господу, твоєму Богові. Після цього візьмеш того другого бичка, приготуй як годиться і принеси його в жертву всепалення на дровах отого священного дерева, яке ти зрубаєш.
27 Тож Гедеон взяв десять чоловік зі своїх слуг, і вчинив так, як сказав йому Господь. Проте, побоюючись домашніх, що були з його батьком, та мешканців міста, замість того, щоб робити усе це вдень, він виконав Божий наказ уночі.
28 І коли рано-вранці повставали мешканці міста, й побачили зруйнований жертовник Ваала, а священне дерево (Астарти ), що біля нього, зрубане; зауважили також новозбудований жертовник, і на ньому принесеного в жертву того семилітнього бичка,
29 то почали запитувати один одного: Хто таке міг зробити? Після досліджень та розпитувань сказали: Це зробив Йоашів син Гедеон!
30 Тоді чоловіки того міста сказали до Йоаша: Виведи свого сина, адже він має померти, оскільки зруйнував жертовника Ваала, та зрубав священне дерево, яке було біля нього!
31 Але Йоаш відповів усім, котрі стояли навколо нього: Хіба це вам заступатись за Ваала? Хіба це ви маєте його рятувати? Хто заступатиметься за нього, той до ранку сам загине! Адже якщо він є богом, нехай він сам за себе і постоїть, оскільки зруйновано саме його жертовник!
32 Того дня Гедеона назвали Єрувваал, сказавши: Нехай з ним (Гедеоном ) судиться Ваал за те, що він зруйнував його жертовника.
33 Якраз тоді всі мідіянці, амалекітянці, а також східні племена, об’єдналися разом, перейшли Йордан й отаборились у Єзреельській долині.
34 В той час Господній Дух зійшов на Гедеона, й він затрубив у трубу, скликавши таким чином увесь рід Авієзера, аби йти за ним.
35 Крім того, Гедеон розіслав вісників до всього племені Манассії; вони також зібрались навколо нього. Він послав гінців і до Асира, до Завулона та до Нефталима, – і вони приєднались до нього.
Божі ознаки для Гедеона
36 І Гедеон сказав Богові: Якщо моєю рукою будеш рятувати Ізраїль, як Ти обіцяв,
37 то ось я кладу на току вовняну шкуру; якщо роса впаде лише на саме руно шкури, а вся земля навколо буде сухою, то я знатиму, що Ти спасаєш Ізраїль моєю рукою, як Ти говорив.
38 Так і сталось: вставши на другий день уранці, він віджав шкуру, вичавивши з руна шкури повну чашу води.
39 Але Гедеон знову промовив до Бога: Нехай не запалає проти мене Твій гнів, якщо я попрошу Тебе ще раз. Дозволь мені ще раз зробити пробу на шкурі: тож нехай тільки саме руно шкури залишиться сухим, тоді як навколо на землі буде роса.
40 Наступної ночі Бог так і учинив: було сухим лише саме руно шкури, а на всій землі навколо була роса.
Переслідування від мідіянітян
1 А Ізраїлеві сини чинили зло в очах Господніх, і Господь дав їх у руку мідіянітян на сім літ.
2 І зміцніла Мідіянова рука над Ізраїлем. Ізраїлеві сини поробили собі зі страху перед мідіянітянами проходи, що в горах, і печери, і твердині.
3 І бувало, якщо посіяв Ізраїль, то підіймався Мідіян і Амалик та сини Кедему , і йшли на нього.
4 І вони таборували в них, і нищили врожай землі аж до підходу до Гази . І не лишали вони в Ізраїлі ані поживи, ані штуки дрібної худоби, ані вола, ані осла,
5 бо вони й їхня худоба та їхні намети ходили, і приходили в такій кількості, як сарана, а їм та їхнім верблюдам не було числа. І вони приходили до Краю, щоб пустошити його.
6 І через Мідіяна Ізраїль дуже зубожів, і Ізраїлеві сини кликали до Господа.
7 І сталося, коли Ізраїлеві сини кликали до Господа через Мідіяна,
8 то Господь послав до Ізраїлевих синів мужа‑пророка, а він сказав їм: “Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я вивів вас із Єгипту, і випровадив вас із дому рабства.
9 І Я спас вас з руки Єгипту, і з руки всіх, хто вас тиснув. І Я повиганяв їх перед вами, а їхній Край віддав вам.
10 І сказав Я до вас: Я Господь, Бог ваш! Не будете боятися аморейських богів, що в їхньому краї сидите ви. Та ви не послухалися Мого голосу!”
Ангол Господній у Гедеона
11 І прийшов Ангол Господній, і всівся під дубом, що в Офрі, який належить аві‑езріянину Йоашеві. А син його Гедеон молотив пшеницю у виноградному чавилі, щоб заховатися перед мідіянітянами.
12 І явився до нього Ангол Господній, і промовив йому: “Господь з тобою, хоробрий муже!”
13 А Гедеон сказав до нього: “О, Пане мій, — якщо Господь з нами, то нащо прийшло на нас усе це? І де всі Його чуда, про які оповідали нам наші батьки, говорячи: Ось з Єгипту вивів нас Господь? А тепер Господь покинув нас, і віддав нас у руку Мідіяна”.
14 І обернувся до нього Господь, і сказав: “Іди з цією своєю силою, і ти спасеш Ізраїля з мідіянської руки. Оце Я послав тебе”.
15 І відказав Йому Гедеон : “О, Господи мій, — чим я спасу Ізраїля? Ось моя тисяча найнужденніша в Манасії, а я наймолодший у домі батька свого”.
16 І сказав йому Господь: “Але Я буду з тобою, і ти поб’єш мідіянітян, як одного чоловіка”.
17 А той до Нього сказав: “Якщо знайшов я милість в очах Твоїх, то зроби мені ознаку, що Ти говориш зо мною.
18 Не відходь же звідси, аж поки я не прийду до Тебе, і не принесу дарунка мого, і не покладу перед лицем Твоїм”. А Той відказав: “Я буду сидіти аж до твого повернення”.
19 І Гедеон увійшов до хати , і спорядив козеня, і опрісноків з ефи муки, м’ясо поклав до коша, а юшку влив до горщика. І приніс він до Нього під дуб, та й поставив перед Ним.
20 І сказав до нього Ангол Божий: “Візьми це м’ясо й ці опрісноки, та й поклади на оцю скелю, а юшку вилий”. І той так зробив.
21 І витягнув Ангол Господній кінець палиці, що в руці Його, і доторкнувся до м’яса та до опрісноків, — і знявся зі скелі огонь, та й поїв те м’ясо та опрісноки, а Ангол Господній зник з його очей.
22 І побачив Гедеон, що це Ангол Господній. І сказав Гедеон: “Ах, Владико, Господи, бо ж я бачив Господнього Ангола обличчя в обличчя”.
23 І сказав йому Господь: “Мир тобі, — не бійся, не помреш!”
24 І Гедеон збудував там жертівника для Господа, і назвав ім’я йому: Єгова‑Шалом . Він іще є аж до цього дня в Офрі Авіезеровій.
Гедеон руйнує Ваалового жертівника
25 І сталося тієї ночі, і сказав йому Господь: “Візьми бичка з волів батька свого, і другого бичка семилітнього, і розбий Ваалового жертівника батька свого, а святе дерево, що при ньому, зрубай.
26 І збудуєш жертівника Господеві, Богові своєму, на верху цієї твердині, у порядку. І візьмеш другого бичка, і принесеш цілопалення дровами з святого дерева, яке зрубаєш”.
27 І взяв Гедеон десять людей зі своїх рабів, і зробив, як говорив до нього Господь. І сталося, через те, що боявся дому батька свого та людей того міста, щоб робити вдень, то зробив уночі.
28 І встали люди того міста рано‑вранці, аж ось жертівник Ваалів розбитий, а святе дерево, що при ньому, порубане, а другого бичка принесено в жертву на збудованому жертівнику.
29 І говорили вони один одному: “Хто зробив оцю річ?” І вони вивідували й шукали, та й сказали: “Гедеон, син Йоашів, зробив оцю річ”.
30 І сказали люди того міста до Йоаша: “Виведи сина свого, і нехай він помре, бо розбив Ваалового жертівника та порубав святе дерево, що при ньому”.
31 І сказав Йоаш до всіх, що стояли при ньому: “Чи ви будете обставати за Ваалом? Чи ви допоможете йому? Хто буде обставати за ним, той буде забитий до ранку. Якщо він Бог, то нехай сам заступається за себе, коли той розбив його жертівника”.
32 І він назвав ім’я йому того дня: Єруббаал , говорячи: “Нехай змагається з ним Ваал, бо він розбив його жертівника”.
33 А всі мідіяніти й амаликитяни та сини Кедему були зібрані разом, і перейшли Йордан , і таборували в долині Ізреел.
Божі ознаки, що Гедеон переможе
34 А Дух Господній зійшов на Гедеона, і він засурмив у сурму, і був скликаний Авієзер за ним.
35 І він послав послів по всьому Манасії, і був скликаний за ним і він. І послав він послів до Асира, і до Завулона, і до Нефталима, — і вони вийшли навперейми них.
36 І сказав Гедеон до Бога: “Якщо Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив, —
37 то ось я розстелю на тоці вовняне руно; якщо роса буде на самім руні, а на всій землі сухо, то я буду знати, що Ти спасеш Ізраїля моєю рукою, як говорив!”
38 І сталося так. І встав він рано взавтра, і розстелив руно, і вичавив росу з руна, — повне горня води.
39 І сказав Гедеон до Бога: “Нехай не запалиться гнів Твій на мене, нехай я скажу тільки цей раз, нехай‑но я спробую руном тільки цей раз: нехай буде сухо на самім руні, а на всій землі нехай буде роса”.
40 І Бог зробив так тієї ночі, — і було сухо на самім руні, а на всій землі була роса.