Питання Єремії
1 Ти, Господи, будеш правий (матимеш рацію), якби я захотів сперечатись з Тобою! Проте я все ж хотів би поговорити з Тобою відносно справедливості. Чому нечестивим у житті щастить і віроломні почувають себе в безпеці?
2 Адже Ти їх посадив, вони пустили коріння, ростуть і приносять плоди. Ти, ніби близький в їхніх устах, тоді як далекий від їхніх сердець.
3 Але мене Ти, Господи, знаєш; Ти бачиш мене, – Ти дослідив моє серце і розумієш, що я з Тобою. Відокрем їх, як овець, призначених на заріз, – визнач їх на день страти.
4 До яких пір земля перебуватиме в жалобі і в’янутиме польова трава? Адже через злочини тих, котрі на ній живуть, будуть гинути тварини й птахи, оскільки вони (люди ) кажуть: Він (Бог ) не знає нашого майбутнього кінця!
Господь відповідає Єремії
5 Якщо ти біг з пішими, – відповідає Господь, – і вони тебе втомили, то як будеш змагатися з кіннотою? Коли ти почуваєш себе в небезпеці в мирній країні, то що робитимеш під час повені Йордану?
6 Адже навіть твої брати, й родина твого батька, зраджують тебе, голосно лаючись услід тобі. Тому не довіряй їм, навіть коли по-доброму звертатимуться до тебе!
7 Я залишив Мій дім, Я покинув Мій спадок, Я віддав любе Моїй душі (народ ) у руки його ворогів.
8 Моя спадщина стала для Мене, наче лев у лісі, – підносить проти Мене свій голос, через що Я її зненавидів.
9 Невже Мій спадок став для Мене наче різнобарвний птах, за яким чатують гієни та звідусіль злітаються хижі птахи? Так ідіть, збирайтеся, усі хижі звірі, й кидайтеся на поживу…
10 Ватага пастухів спустошила Мій виноградник, – геть витоптала Мій наділ, перетворивши Мою улюблену частку на голу пустелю.
11 Отже, вона (частка ) перетворена в руїну, й спустошена, – вона плаче переді Мною, бо знищений увесь край, – і нема нікого, хто брав би це до серця.
12 Спустошувачі зайняли навіть пагорби пустелі й Господній меч усе пожирає, – від одного краю землі й до іншого краю землі, – не має спокою жодна людина!
13 Сіють пшеницю, а жнуть тернину (бур’яни ), – вони працюють, втомлюються , але без жодної користі. Ви соромитесь свого врожаю через палкий Господній гнів.
14 Ось що говорить Господь і відносно всіх ваших лихих сусідів, котрі зазіхають на спадщину, яку Я розподілив між Моїм народом Ізраїлем: Ось Я викоріню їх з їхньої (Ізраїлю ) землі, а рід Юдин вирву з-посеред них (загарбників ).
15 А після того як їх вирву, Я виявлю до них милосердя і поверну всіх на їхню спадщину, – кожного в свій край.
16 І якщо вони справді навчаться ходити дорогами Мого народу й присягатись Моїм Ім’ям: Як живий Господь! – як раніше Мій народ навчився клястися Ваалом, – то вони осядуть (приживуться ) серед Мого народу.
17 Якщо ж не послухаються, то Я викоріню цей народ й назавжди його знищу, – говорить Господь.
Провини народу
1 Справедливий Ти, Господи, будеш, коли б я судився з Тобою, проте правуватися буду з Тобою: чому то дорога безбожним щаститься, чому то спокійні всі зрадники?
2 Ти їх посадив — і вони вкоренились, ростуть і приносять плоди. Ти близький в устах їхніх, та далекий від їхніх сердець.
3 А Ти, Господи, знаєш мене, Ти бачив мене й дослідив моє серце, що з Тобою воно . Відлучи їх, немов на заріз ту отару, і признач їх на день побиття!
4 Аж доки в жалобі земля пробуватиме, і сохнути буде трава всього поля за зло її мешканців? Гине худоба та птаство, бо сказали вони: кінця нашого Він не побачить!
5 Як ти з пішими бігав, і вони тебе змучили, то як будеш змагатися з кіньми? Ти в спокійному краї безпечний, та що будеш робити в повідді Йордану?
6 Бо також твої браття та дім твого батька — і вони тебе зраджують, і криком кричать за тобою, — не вір їм, коли й добре тобі говоритимуть!
7 Покинув Я Свій дім, залишив спадок Свій; миле Моєї душі Я віддав у долоню її ворогів.
8 Спадок Мій Мені став, мов лев той у лісі, — свій голос дав проти Мене, тому‑то його Я зненавидів…
9 Чи для Мене спадок Мій, — хижий птах різнобарвний, що хижі птахи позлітались круг нього? Ідіть, позбирайте усю польову звірину, спровадьте, щоб жерли!
10 Численні пастирі попсували Мого виноградника, потоптали Мій уділ, Мій улюблений уділ вони обернули на голу пустиню!
11 Обернули його на спустошення, він при Мені у жалобі, спустошений, увесь Край опустілий, — бо нікого нема, хто б поклав це на серце собі !
12 Поприходять на всі лисі гори в пустині руїнники, бо меч Господа все позжирає від краю землі й аж до краю землі, миру не буде для всякого тіла!..
13 Пшеницю посіяли, терня ж пожали, намучилися, та не мали користи… І буде вам сором за ваші плоди через лютість Господнього гніву!
14 Так говорить Господь про лихих усіх сусідів моїх, що вони дотикаються того спадку, що Я дав на спадщину народу Моєму Ізраїлеві: Ось Я повириваю їх з їхньої землі, і вирву дім Юдин з середини їхньої.
15 І станеться, як Я їх повириваю, то вернуся й помилую їх, і кожного з них приверну до спадщини його, і кожного до краю його.
16 І буде, якщо вони справді навчаться доріг народу Мого, щоб присягатися Йменням Моїм: “Як живий Господь”, — як вони присягати навчили народ Мій Ваалом, то збудуються серед народу Мого!
17 А якщо не послухають, то вирву народ цей, вириваючи та вигубляючи, каже Господь!”