Лляний пояс
1 Так сказав мені Господь: Іди й придбай собі лляний пояс, і підпережи ним свої крижі, але не клади його у воду!
2 За Господнім велінням, я купив пояс і підперезав ним свої крижі.
3 І знову було до мене Господнє слово такого змісту:
4 Візьми пояс, який ти придбав та носиш на своїх крижах, і негайно йди до Євфрату ; сховай його там у щілині скелі.
5 Я пішов і заховав йогобіля Євфрату, як і наказав мені Господь.
6 І ось що було далі: після багатьох днів Господь сказав мені: Встань, іди знову до Євфрату й візьми звідти пояс, який колись Я тобі наказав там заховати!
7 Пішовши до Євфрату, я знайшов те місце, де його заховав, і взяв пояс. Той пояс вже зітлів і ні на що не був придатним.
8 І було до мене Господнє слово такого змісту:
9 Так говорить Господь: Так само буде знищена гордість Юдеї і надмірна зарозумілість Єрусалима.
10 Цей порочний народ, котрий відмовляється дотримуватися Моїх слів, і діє за впертістю свого серця та йде вслід чужих богів, і, поклоняючись їм, служить їм, стане таким, як цей пояс, який ні на що вже не придатний!
11 Адже, як пояс прилягає до тіла людини, так Я наблизив до Себе весь рід Ізраїля і весь Юдин рід, – говорить Господь, – аби вони були Моїм особливим народом – Моєю хвалою і славою, але вони не послухались.
Бурдюки для вина
12 Тому перекажи їм слова: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Усякий бурдюк наповнюють вином. Вони ж скажуть тобі: Хіба ми не знаємо, що всякий бурдюк наповнюють вином?
13 На це скажи їм, що знову говорить Господь: Ось Я до оп’яніння напою всіх мешканців цього краю, – царів, котрі сидять на Давидовому престолі, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалима!
14 Я розіб’ю їх, зіпхнувши одного з іншим, – навіть батьків і синів між собою, – говорить Господь. Не буде пощади нікому, – не милуватиму і не жалкуватиму, що вони знищені.
Майбутній полон через гординю
15 Отже, прислухайтесь, будьте дуже уважні й не зазнавайтесь, тому що це говорить Господь.
16 Віддайте славу Господу, вашому Богові, поки не потемніло і поки ще ваші ноги не почали спотикатись у сутінках на горах, – тоді будете очікувати світла, але Він оберне його на темноту, – перетворить на непроглядну темряву.
17 Якщо ви не прислухаєтесь до цього, то моя душа, – каже Єремія , – потайки плакатиме; через вашу гординю я гірко ридатиму, – мої очі проливатимуть сльози, тому що Господня отара відведена в полон.
18 Скажіть цареві та матері-цариці: Упокоріться і сядьте низенько, адже впала з вашої голови корона вашої слави!
19 Ваші південні міста замкнуті, й нікому їх відкрити. Вся Юдея взята в неволю, – цілковито відселена.
20 Підведи, дочко Сіону, твої очі та подивись на тих, що йдуть з півночі! Де довірена тобі Богом отара – славне твоє стадо?
21 Що ти скажеш, коли поставлять над тобою тих, кого ти сама привчила, аби вони були твоїми провідниками? Тоді тебе схоплять болі, як у породіллі.
22 І коли ти спитаєш себе: Чому все це мене спіткало? – то знай : через безліч твоїх гріхів піднято поділ твоєї спідниці, і оголені твої ноги .
23 Хіба може ефіоплянин (чорношкірий ) змінити колір своєї шкіри, чи леопард – свої плями? Так само і ви, котрі звикли чинити зло, хіба можете робити добро?
24 Тому Я розпорошу вас, як полову, що підіймає і розносить вітер пустелі.
25 Така твоя, дочко Сіону, доля і частка, визначена Мною, – говорить Господь, – оскільки ти забула Мене та понадіялась на обман.
26 Через те Я Сам підійму поділ твоєї спідниці аж на твоє обличчя, аби всі побачили твій сором.
27 Я бачив твій гидкий перелюб та твоє похітливе іржання, – твою безсоромну розпусту на пагорбах і на полях. Горе тобі, Єрусалиме! Чи зможеш ти коли-небудь очиститись?!
Льняний пояс зіпсутий
1 Так промовив до мене Господь: “Іди й купи собі льняного пояса, і підпережи ним свої стегна, але в воду не клади його”.
2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підперезав свої стегна.
3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:
4 “Візьми того пояса, якого купив, що на стегнах твоїх, і встань , іди до Ефрату , та й сховай його там у розщілині скелі”.
5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.
6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: “Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там”.
7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс нездатний!
8 І було мені слово Господнє, говорячи:
9 “Так говорить Господь: Отак знищу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,
10 цього злого народа, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богів, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічого нездатний!..
11 Бо як прилягає цей пояс до стегон чоловіка, так притвердив Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Господь, — щоб стали народом Мені і йменням, і хвалою та пишнотою, — та вони не послухались!
12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдюк вином наповняється. І відкажуть тобі: “Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдюк вином наповняється?”
13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось наповню Я п’янством усіх мешканців Краю цього, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх мешканців Єрусалиму.
14 І розіб’ю їх одного об одного, разом батьків та синів, говорить Господь, — Не змилуюся, і не змилосерджусь, і не пожалію, щоб їх не понищити!
15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не вивищуйтеся, бо Господь це сказав!
16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він темно, і поки на темних горах не спіткнуться вам ноги! І будете ви сподіватися світла, а Він зробить це темрявою та вчинить імлою…
17 А коли ви цього не послухаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої гордости, й око моє проливатиме сльози, і зайдеться сльозою, бо стадо Господнє займуть у полон!..
18 Скажіть до царя й до царевої матері: Сідайте додолу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!
19 Південні міста позамикані будуть, і не буде, хто б їх відчинив, — вигнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілком!
20 Зведіть ваші очі, й побачте отих, що приходять із півночі: де череда та, що дана тобі, отара пишноти твоєї?
21 Що ти скажеш, о дочко Сіону, як Він над тобою панами поставить отих, яких ти навчила була за довірених бути, — чи ж муки не схоплять тебе, немов ту породіллю?
22 коли ж скажеш у серці своєму: “Чому такі речі спіткали мене?” — за численні провини твої відкриті подолки твої, оголені ноги твої силоміць!
23 Чи мурин відмінить коли свою шкіру, а пантера — ті плями свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навчені чинити лихе!
24 Тому розпорошу їх, мов ту полову, що з вітром з пустині летить:
25 Оце жеребок твій, це уділ, який Я відміряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та надіялася на неправду!
26 І закочу теж подолки твої над обличчя твоє, — і покажеться ганьба твоя:
27 твої перелюбства й іржання твої, сором блуду твого на полі на пагірках, — Я бачив гидоти твої… Горе тобі, Єрусалиме, що не очистишся! Доки ж іще?”