Божа відповідь на молитву
1 І Господь сказав мені: Якби навіть переді Мною стали Мойсей і Самуїл, то і тоді Моє серце не відчуло би прихильності до цього народу. Прожени їх з-перед Моїх очей, і нехай йдуть геть!
2 Буде так, що вони тебе спитають: Куди нам йти? Тоді скажеш їм, що говорить Господь: Хто приречений на смерть, хай іде на смерть; хто приречений під меч, впаде від меча; а хто приречений на голод, нехай голодує; хто приречений у полон, нехай йде в полон!
3 Я визначу для них чотири види покарання, – говорить Господь, – меча, щоби нищив; псів, щоб розривали; хижих птахів небесних і польових звірів, щоб пожирали і знищували.
4 Я віддам їх як страхітливий приклад для всіх земних царств за те, що цар Юдейський Манассія, син Єзекії, натворив у Єрусалимі.
5 Хто змилується над тобою, Єрусалиме? Хто тобі поспівчуває? Хто до тебе зайде, аби запитати, як ти себе почуваєш?
6 Ти відкинув Мене, – говорить Господь, – повернувся до Мене спиною, тому Я простягнув Свою руку проти тебе і знищив тебе. Я втомився тебе жаліти!
7 Я розвіював їх лопатою для віяння по містах землі , позбавляв їх дітей, – губив власний народ, оскільки вони не звертали зі своїх доріг.
8 Їхніх вдів намножилось у Мене більше ніж морського піску. На матір юнацтва Я опівдні наводив грабіжника, зненацька викликаючи в усіх тривогу і страх.
9 Зовсім вибилась із сил та, що народила сімох, вмирає вона… Її сонце зайшло ще опівдні, – вона так і не позбулась сорому і ганьби. А тих, котрі від неї залишились, Я віддам під меч на очах їхніх ворогів, – говорить Господь.
Горе Єремії
10 Горе мені, моя мамо, що ти мене народила чоловіком, з яким сперечається і свариться вся країна. Адже я особисто нікому не позичав, ні в кого не брав на лихву, – проте всі мене проклинають.
11 І Господь сказав мені: Хіба Я не спрямовував тебе заради їхнього ж добра? Хіба я не заступався за тебе перед ворогами в час лиха і ворожнечі ?
12 Хіба можна розбити залізом залізо і мідь з півночі?
13 Твоє багатство та твої скарби Я віддам як здобич без викупу, за всі твої гріхи в межах усіх твоїх кордонів.
14 І поведу вас у край ваших ворогів, якого ви не знали. Тому що запалав вогонь Мого гніву проти вас, і він певний час горітиме.
15 Господи, Ти все знаєш! Згадай мене і заступися за мене, відплати за мене всім тим, котрі мене переслідують. Не дозволь їм мене погубити задля Твого довготерпіння. Ти знаєш, що заради Тебе я терплю ганьбу.
16 Щойно надходили Твої слова, я їх споживав; Господи Саваоте, Твоє слово було для мене радістю і натхненням мого серця, адже наді мною прикликалось Твоє Ім’я.
17 Я ніколи не сідав у товаристві веселих глумливців. Під тягарем (відповідальністю ) Твоєї руки (доручення ) я сидів один, адже Ти сповнив мене жорстокістю.
18 Чому мій біль не втихає і моя рана не заживає та не гоїться? Невже Ти став для мене як пересихаючий потік, якому не можна довіряти?
Божа відповідь Єремії
19 Відповідаючи, Господь так сказав: Якщо навернешся, то Я відновлю тебе, і ти перебуватимеш переді Мною. І якщо лише благородне виходитиме від тебе й нічого нікчемного, то будеш Моїми устами. Вони (недоброзичливці ) повернуться до тебе, а не ти повертатимешся до них.
20 Я зроблю тебе перед цим народом неприступним мідним муром, і, хоч вони воюватимуть з тобою, проте не зможуть подужати тебе, тому що Я буду з тобою, аби тебе визволяти й рятувати тебе, – говорить Господь.
21 Я спасу тебе від рук злочинців і визволю з рук гнобителів.
Господня відповідь на благання
1 І промовив до мене Господь: “Якщо став би Мойсей і Самуїл перед лицем Моїм, — то душа Моя до народу цього не звернулася б ! Віджени їх із‑перед Мого лиця, і нехай повиходять!
2 І буде, як скажуть до тебе вони: “Куди підемо?” то скажеш до них: Так говорить Господь: Хто на смерть — ті на смерть, і хто на меча — на меча, і хто на голод — на голод, а хто до полону — в полон…
3 І Я навіщу їх чотирьома способами, говорить Господь: мечем, щоб побити, і псами, щоб їх волочити, і птаством небесним, і земною звіриною, щоб жерли та нищили…
4 І Я дам їх на пострах усім царствам землі за Манасію, Єзекіїного сина, царя Юдиного, за те, що зробив був він в Єрусалимі.
5 Бо хто змилується над тобою, о Єрусалиме? І хто співчуття тобі виявить? І хто зверне з путі , щоб тебе запитати про поводження?
6 Ти покинув Мене, — промовляє Господь, — відступився назад, тому Я простягнув Свою руку на тебе, і знищив тебе, — утомився Я жалувати!
7 І віячкою їх розвіяв по брамах землі, позбавив дітей, і погубив Свій народ, бо вони не вернулись з доріг неправдивих своїх, —
8 у Мене більше було його вдів, як морського піску! А на матір юнацтва, — спровадив опівдні грабіжника їм, нагло кинув на неї страхіття та жах, —
9 зомліла вона, що сімох породила, видихнула свою душу, зайшло сонце її, коли був іще день, засоромилася та збентежилась… А решту їх Я дам під меча перед їхніми ворогами, говорить Господь…
10 Горе мені, моя мати, що ти породила такого мене, чоловіка сварливого та чоловіка сутяжного для всієї землі! Нікому я не позичав, і ніхто мені не боргував, та всі проклинають мене…
11 Промовив Господь: Я справді підсилю на добре тебе, Я справді вчиню, що проситиме ворог тебе за час зла й за час утиску!
12 Чи можна зламати залізом залізо із півночі й мідь?
13 Багатство твоє й твої скарби на здобич віддам, і не за ціну, але за гріхи твої всі, у всіх границях твоїх.
14 І вчиню, що ти будеш служити своїм ворогам у тім краї, якого не знаєш, бо огонь запалав в Моїм гніві, і над вами палатиме він!”
15 Ти, Господи, знаєш усе , — згадай же мене й заступися за мене, і помстися над тими, що гонять мене! На довгу Свою терпеливість до них мене не бери, знай, що сором носив я за Тебе!
16 Як тільки слова Твої знаходилися, то я їх поїдав, і було слово Твоє мені радістю і втіхою серця мого, бо кликалось Ймення Твоє надо мною, о Господи, Боже Саваоте!
17 Не сидів я на зборі веселому та не радів, — через руку Твою я самітний сидів, бо Ти гнівом наповнив мене.
18 Чому біль мій став вічний, а рана моя невигойна, що не хоче загоїтись? Чи справді Ти станеш мені як обманний потік, що води його висихають?
19 Тому Господь так відказав: “Якщо ти навернешся, то тебе приверну, і перед лицем Моїм станеш, а як здобудеш дорогоцінне з нікчемного, будеш як уста Мої: до тебе самі вони звернуться, а не ти до них звернешся!
20 І дам Я тебе для оцього народу за мура міцного із міді, і будуть вони воювати з тобою, та не переможуть тебе: бо Я буду з тобою, щоб спасати тебе й щоб тебе рятувати, говорить Господь!
21 І врятую тебе з руки злих, і з рук насильників тих тебе визволю!”