Приклад послуху родини Рехавітів
1 Слово, яке дійшло від Господа до Єремії під час правління Юдейського царя Єгоякіма, сина Йосії, було такого змісту:
2 Піди до родини Рехавітів , поговори з ними й приведи їх до Господнього Храму, – в одну з кімнат, – і запропонуй їм випити вина.
3 І я взяв Яазанію, сина Єремії, внука Хаваццінії, його братів і всіх його синів, – тобто всю родину Рехавітів,
4 Коли я привів їх до Господнього Храму, в кімнату нащадків Ханана, сина Іґдалії, – Божого мужа, – що межувала з кімнатою вельмож, і знаходилась над кімнатою Маасеї, сина Шаллума, який був придверником,
5 й поставив перед родиною Рехавітів повні глечики з вином і чаші, запропонувавши їм: Пийте вино!
6 Але вони сказали: Ми не п’ємо вина, тому що Йонадав, син Рехава, наш прабатько, заповів нам, говорячи: Не пийте вина, ні ви, ні ваші діти, повіки!
7 Не будуйте також і домів, не сійте зерна, і не насаджуйте виноградників, і не майте їх у власності, а проживайте в наметах протягом усього вашого віку, аби вам довго жити на землі, де ви лише приходці.
8 Ми завжди були слухняними Заповіту нашого прабатька Йонадава, сина Рехава, в усьому, що він нам заповів. Тож ні ми, ні наші жінки, ні наші сини, ні наші дочки ніколи не пили вина.
9 Ми ніколи не будували домів, аби в них нам мешкати, – у нас не було ні виноградників, ні полів, і ніякого насіння.
10 Ми мешкаємо в наметах, живемо в послусі, дотримуючись усього того, що нам заповів наш прабатько Йонадав.
11 Коли ж на цю країну напав вавилонський цар Навуходоносор, то ми між собою домовились: Ходімо й сховаймось у Єрусалимі від халдейського війська та війська арамійського. Так ми й оселилися в Єрусалимі.
12 Після цього було до Єремії Господнє слово такого змісту:
13 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Піди й скажи громадянам Юдеї та мешканцям Єрусалима: Невже ви й після цього не послухаєтесь Моїх слів й не станете мудрішими? – говорить Господь.
14 Нащадки Йонадава, сина Рехава, дотримуються Заповіту свого прабатька, щоб не пити вина; вони й справді не п’ють його по цей день, позаяк послушні наказу свого прабатька. Я ж повчав вас щодня, з самого ранку, але Мене ви не слухались.
15 Я посилав до вас постійно, день у день, Моїх слуг-пророків, які вас умовляли: Нехай кожен з вас зійде зі своєї лихої дороги й виправить свої вчинки, – не йдіть услід інших богів й не служіть їм, тоді ви будете й далі жити на землі, яку Я дав вам і вашим батькам! Але ж ви не звернули на це жодної уваги й не послухались Мене.
16 Виходить, що нащадки Йонадава, сина Рехава, виконали заповідь свого прабатька, яку він їм заповів, а цей народ Мене не послухався.
17 Тому так говорить Господь, Бог Саваот – Бог Ізраїлю: Оце Я спроваджу на Юдею та на всіх мешканців Єрусалима все те лихо, яке Я провіщав щодо них, оскільки Я звертався до них, але вони не слухали, волав до них, та вони не відповідали.
18 А родині Рехавітів Єремія сказав: Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: За те, що ви залишаєтесь вірними Заповіту Йонадава, вашого прабатька, дотримуючись усіх його наказів, і чините у відповідності з усім, що він вам заповів,
19 тому так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлю: Ніколи не переведеться серед нащадків Йонадава, сина Рехава, муж, котрий стоятиме перед Моїм обличчям .
Послух Рехавітів, як приклад Ізраїлеві
1 Слово, що було до Єремії від Господа за днів Єгоякима, сина Йосії, царя Юди, говорячи:
2 “Іди до дому Рехавітів, і будеш говорити з ними, і введеш їх до Господнього дому, до однієї з кімнат, і напоїш їх вином”.
3 І взяв я Яазанію, Єреміїного сина, сина Хаваццініїного, і братів його, і всіх синів його та ввесь дім Рехавітів.
4 І ввів я їх до Господнього дому, до кімнати синів Ханана, сина Їґдаліїного, Божого чоловіка, що була при кімнаті князів, що над кімнатою Маасеї, Шаллумового сина, який пильнував порога.
5 І поставив я перед синами дому Рехавітів келіхи, повні вина, та чаші, та й сказав до них: “Пийте вино!”
6 А вони відказали: “Не будемо пити вина, бо наш батько Йонадав, син Рехавів, наказав нам, говорячи: “Не пийте вина ані ви, ані ваші сини аж навіки!
7 І не будуйте дому, і не сійте, і не засаджуйте виноградника, і не майте їх , але сидіть у наметах по всі ваші дні, щоб жити довгі дні на поверхні землі, де ви мандруєте!”
8 І послухалися ми голосу нашого батька Єгонадава, Рехавового сина, про все, що він наказав був нам, щоб не пили вина по всі наші дні ми, наші жінки, наші сини та дочки наші,
9 і щоб не будувати домів для нашого пробування, а виноградник і поле та насіння не будуть наші.
10 І осіли ми в наметах, і послухалися, та й зробили все, що наказав нам наш батько Йонадав.
11 І сталося, коли Навуходоносор, цар вавилонський, прийшов був на цей Край, то ми сказали: Ходіть, і ввійдемо до Єрусалиму перед військом халдеїв та перед військом Араму. І осілися ми в Єрусалимі”.
12 І було слово Господа до Єремії таке:
13 “Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до юдеянина та до мешканців Єрусалиму: Чи з цього не витягнете науки, щоб слухатися Моїх слів? говорить Господь.
14 Додержано слова Єгонадава, Рехавового сина, що наказав був синам своїм не пити вина, — і не пили вони аж до дня цього, бо послухалися наказу свого батька; а Я говорив до вас рано та пізно, — та не слухалися ви Мене!
15 І посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків рано та пізно, говорячи: Верніться‑но кожен зі своєї злої дороги, та виправте вчинки свої, і не ходіть за іншими богами, щоб служити їм, і сидіть на тій землі, що Я дав вам та вашим батькам! Та не схилили ви свого уха, і не послухались Мене.
16 Бо додержали сини Єгонадава, сина Рехавового, наказа свого батька, що наказав був їм, а народ цей не послухався Мене.
17 Тому так промовляє Господь Бог Саваот, Бог Ізраїлів: Ось Я спроваджую на Юду та на всіх мешканців Єрусалиму все те зло, що Я провіщав був про них. Бо Я говорив до них, та вони не слухали, і кликав Я їх, та вони не відповідали”…
18 А до дому Рехавітів Єремія сказав: “Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: За те, що ви слухалися наказа вашого батька Єгонадава, та держитеся всіх наказів його, і зробили те все, що Я заповів вам,
19 тому так промовляє Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Нема переводу в Йонадава, Рехавового сина, мужеві, що стоятиме перед лицем Моїм по всі дні!”